Урок на тему: «Засудження в образі Герасима Калитки ненаситної жадоби до наживи. Згубний вплив грошей»

Про матеріал

Нетрадиційна форма уроку (урок-дослідження, з використанням сучасних методів та прийомів) допоможе вдосконалити вміння учнів працювати у групах; усвідомити, що бездуховність – прояв зла в житті людини.

Перегляд файлу

Конспект уроку з української літератури. 8 клас.

Тема: «Засудження в образі Герасима Калитки ненаситної жадоби до наживи. Згубний вплив грошей»

Мета уроку:

навчальна: вчити учнів характеризувати персонажів, добирати цитати на підтвердження власних думок; висловлювати своє ставлення до вчинків героїв; формулювати власне ставлення до прочитаного;

розвивальна: розвивати уважність, зосередженість, аналітичне мислення, вдосконалювати роботу у групах;

виховна: виховувати порядність, чесність, негативне ставлення до будь-якого шахрайства, обману, жорстокості.

Міжпредметні зв’язки:

Очікувані результати навчально - пізнавальної діяльності учнів: Учень / учениця:

самостійно читає текст комедії, коментує твір та вчинки дійових осіб; характеризує образи у творі; визначає основні засоби змалювання образу Герасима Калитки;

визначає проблеми, порушені у творі, розуміє їх актуальність для сучасного життя; висловлює судження про бездуховність людини, про сенс людського життя; прогнозує можливі наслідки нерозумної діяльності;

усвідомлює те, що бездуховність – прояв зла в житті людини.

Тип уроку: урок узагальнення вивченого матеріалу.

Обладнання: тексти п’єси; картки - завдання; допоміжні картки; ілюстрації.

Методи, прийоми та форми роботи: бесіда, ділова гра, елементи дискусії , робота в групах, театралізація, інсценізація, читання за ролями.

Хід уроку

І. Мотивація навчання

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

- Ми продовжуємо аналізувати п’єсу І. Карпенко – Карого «Сто тисяч ». Сьогодні на уроці зупинимося на характеристиці головного персонажа п’єси. Герасима Калитки. Тема нашого уроку: «Засудження в образі Герасима Калитки ненаситної жадоби до наживи. Згубний вплив грошей». Наше завдання не просто охарактеризувати Герасима, визначити риси його характеру на основі його вчинків, а довести, що саме цим образом І. Карпенко – Карий засуджує ненаситну жадобу до наживи. І не лише засуджує, а й показує згубний вплив грошей на людину. Отже, ми можемо очікувати таких результатів нашого уроку.

Очікуванні результати

Знаходити в тексті цитати на підтвердження власних думок про вчинки та поведінку людей.
Давати характеристику головного персонажа п’єси.
Формувати власні думки, узагальнювати, робити висновки.
Практикувати комунікативні навички в роботі малої групи.
Робити зіставлення минулого і сучасного життя.

ІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

Поділ класу на групи

Для того, щоб зробити урок ефективнішим, поділимося на групи. Кожна група зможе якнайповніше охарактеризувати героя за якимось одним параметром.

Характеристика персонажа за рівнями свідомості

І група. Соціальна характеристика

ІІ група. Педагогічна характеристика

ІІІ група. Правова

ІV група. Звичаєва

V група. Етико – побутова

VІ група. Світоглядна

VІ група. Матеріальна

Групи отримують завдання.
Робота в групах.
Звіти груп. Записи на дошці.

І. соціальна характеристика

1. Коли відбувається дія у порі?

(П’єса написана наприкінці 80-х рр. ХІХ ст. минуло майже три десятиліття, як у Росії сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовуватися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували де дальше більшої сили.)

2. Яке слово найчастіше звучить репліках персонажів? Чим це пояснити?

(саме слово «гроші» найчастіше й звучить в устах персонажів. «Гроші – всьому голова» - ці слова головного персонажа комедії «сто тисяч» були гаслом часу.)

3. Які соціальні верстви знаходяться у полі зору письменника?

(Згадуються пани, такі, як Смоквинов, чия земля заставлена - перезаставлена і ось-ось буде продана. Хазяйновиті мужики, такі, як: Герасим Калитка, Жолудь, Чобіт, Пузир; бідні селяни (Савка) ; шахраї (Невідомий); євреї – посередники.

4. Наскільки типовими для того часу є виведені письменникам персонажі?

(Заможні мужики скуповували або відбирали за борги не тільки панські землі, а й наділи бідних сімей, які після цього змушені були йти в найми або орендувати землю за великі відсотки, як це робив Савка. Разом із соціальними змінами в мовний ужиток селян входять нові слова: запродажня, вексель. З`являються люди, які виступають посередниками при купівлі-продажу землі, як Гершко, або й просто шахраї, котрі шукають, кого б обдурити, як ось Невідомий.)

Висновок: Герасим Калитка - типовий представник свого часу, хазяїн.

ІІ. Педагогічна характеристика

Як виховує Калитка дітей?

(Його син Роман – слухняний, роботящий, порядний хлопець, але майже зовсім не освічений, бо батько не вважає за потрібне дати синові освіту: « Та це чортзна-що! Ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова».

Роман не сміє ні в чому заперечувати батькові.)

Як Герасим ставиться до освіти?

(Зневажливо. Вважає непотрібною річчю.)

Як висловлюється про науку?

(Говорить, що наука-це « чортзна-що, нудно слухати, що це дитяча забавка, що усі вчені - голодранці, дурні, нічого не вміють робити.)

Висновок: Герасим - обмежений, неосвічений, бездуховний, жорстокий у вихованні.

ІІІ. Правова характеристика

Яким способом Герасим хоче розбагатіти?

(Герасим хоче купити сто тисяч фальшивих грошей за 5 тисяч карбованців. Це шахрайство).

Чи знає він закони?

(Герасим прекрасно знає, що за розповсюдження фальшивих грошей його буде покарано: « самому страшно, щоб не вляпатися »)

Чого боїться Герасим: покарання чи мук совісті через шахрайство?

(Герасим боїться покарання від влади, а не мук совісті: гроші він хоче витратити на ярмарках, обдуривши простих селян.)

Висновок: Герасим Калитка прекрасно знає закони, але йде на шахрайство через непереможну жадобу до грошей.

IV. Звичаєва характеристика.

Як ставиться Герасим до звичаїв, традицій, обрядів?

(В українців, в усіх християн була традиція кожної неділі ходити до церкви молитися Богу. Але Герасим ставився байдуже не тільки до церкви, а й до вірувань інших людей, не поважає їхні релігійні почуття)

Знайшла празник ,– говорить він про Параску, яка пішла до попа.

Він засуджує наймитів, які, на його погляд, багато моляться, щоб менше працювати. А сам поїхав до церкви лише тоді, коли переживав за фальшиві гроші і вирішив попросити допомоги у Бога у шахрайстві.

Герасим порушує обіцянку, що Роман одружиться з Мотрею )

Висновок: Герасим цинічний, зневажає звичаї та традиції народу.

V. Етико – побутова характеристика.

- Подивіться сцену-діалог між Герасимом та Параскою, яка збиралася їхати до церкви і дайте відповіді на питання:

1. Як ставиться Герасим:

а) до жінки:

(жінку він зневажає, помикає нею, хоча й розуміє, що вона тяжко працює(« з діжі рук не виймає»). Він ніколи з нею ніколи не говорить на душевні теми, не радиться з нею навіть по господарству і коли хоче одружити Романа з Пузирівною:

Знай свою діжу, а у мої діла носа не тикай!..Іди собі, іди, не заважай мені думать.
Ні з твоєю головою мене вчить…іди собі.
Параско! Не лайся, щоб я часом не дав тобі по потилиці.

Мало не вбив жінку, коли та хотіла довідатись про вміст мішка.

Не давав коней до церкви, бо « скотина грошей коштує, вона цілий тиждень робить на нас».

б) до сина:

(Герасим любить сина, виховав його роботящим, вірним, добрим. Але говорить з ним лише про роботу, заставляє тяжко працювати, не відпочиваючи. Знає, що син любить Мотрю, але заради грошей хоче одружити його з Пузирівною, не цікавлячись почуттями сина.)

в) до рідних:

(Герасим обманув зятя, не давши за донькою обіцяного приданого. Та ще на весілі влаштував бійку.)

Читання в особах.

г) до наймитів:

(Калитка жорстоко експлуатує наймитів, морить їх голодом, зневажає, рахує кожну крихітку хліба, яку вони з`їли.)

Висновок: Калитка жорстокий до близьких людей, занадто вимогливий до сина, неважливо ставиться до рідних, безжально експлуатує наймитів.

VІ. Світоглядна характеристика

Ставлення до їжі:

(«як їв борщ і кашу, так і їстиму»)

До одягу (звернути увагу на ілюстрацію)

(Герасим одягався просто, не надавав одягу великого значення: «…як мазав чоботи дьохтьом, так і мазатиму…»)

До землі

(Земля для Герасима – усе: щастя, доля, дружина, рідня. На злочин від іде лише заради того, щоб купити якомога більше землі. Він ласкаво називає землю «божою дочечкою»)

До накопичень, до грошей.

Висновок: бездуховність, головне в житті – багатство та гроші.

Записи на дошці

Характеристика Герасима Калитки

Соціальна Педагогічна

Багатий селянин Обмежений

Хазяїн Невіглас

Правова Світоглядна

Шахрай Бездуховність

Знає закони Основне в житті –

багатство та гроші

Боїться покарання

Звичаєва Моральна

цинізм обмежений

зневага до традицій, звичаїв неосвічений

бездуховний

цинічний

жорстокий

несправедливий

нечесний

нахабний

жадібний

задирливий

працьовитий

дбайливий ( про хазяйство)

цілеспрямований

Етико – побутова

Жорстокість до близьких людей

Занадто вимогливий до сина

Зневажливе ставлення до рідних

Безжальний експлуататор наймитів

5. Театралізація. Протест Герасима Калитки ( учня в ролі)

- Та невже я такий поганий? Та я ж раніше за всіх встаю, пізніше лягаю!

6. Дискусія

ІІІ. Підсумок.

Подивіться ще раз на записи на дошці. Що зробило працьовитого, тямущого, доброго хазяїна таким? Чому ми засуджуємо таку жадобу до наживи?

Як вплинула жадоба до грошей на Герасима? До чого призвела?

А на інших персонажів? Чи можемо ми сказати, що гроші дійсно мають згубний вплив?А зараз повернемося з минулого у сучасне, в наші часи, і подумаємо, а чи залишилися такі, як Герасим Калитка., у минулому чи може, і зараз зустрічаються такі, як він? Чи змінилися ваші погляди на життя після цього уроку? Що нового ви дізналися? Що можете узяти для себе? Які б риси характеру героя ви хотіли б побачити в собі? А які ні?

IV. Рефлексія