Презентація "Як порозумітися з підлітком"

Як порозумітися з підлітком. Директор Новосілківського ЗЗСО І-ІІ ст. ім. М. Шашкевича Буської міської радиІрина Гуменна

Дорослі не розуміють, чому дитина, яка ще зовсім нещодавно ходила за ручку та весело сміялася, починає проявляти пасивну агресію до батьків. Може здаватися, що підлітки не чують батьків. Це неправда! Вони чують!

На підлітків не діє, коли їм кажуть: «Ми дорослі, ми твої батьки, ми завжди праві». Підлітки спостерігають і бачать всі наші неідеальності й шорсткість життя.

Коли ви кажете дитині, що їй треба читати, а самі за тиждень жодної книги в руки не взяли й залипали в телефон – вони зчитують це!

Підліток ніколи не скаже: «Допоможіть мені. Я так погано вчусь, грубіяню батькам, зробіть зі мною що-небудь!». Його запит: «Батьків цікавить лише навчання, протягом тижня від мене вимагають звітуватися про ті чи інші речі, постійний контроль».

Підлітки просто дуже хочуть, щоб у них побачили людину.

Порозумітися з підлітком не складно, треба лише цікавитися тим, чим цікавиться ваша дитина, проявляти інтерес до того, що їй цікаво.

Якщо дитина цікавиться якоюсь музичною групою, яка здається зовсім незрозумілою, треба пересилити себе і познайомитися з творчістю, подивитися кліпи, розпитати дитину, чому їй це подобається.

Але є такі вподобання, що ми, батьки, повинні пояснити дітям – чому це погано і непотрібно.

Достукатися до підлітка можна тільки через зону його нинішнього життєвого інтересу. – так радить психолог Анна Покровська.

11-12 і до 14 років, у всіх підлітків дуже низький рівень навчальної мотивації. У цей момент вони хочуть вивчити своє тіло, зрозуміти, що відбувається (бо скачуть гормони і змінюється настрій), чому їх всі бісять і що могло б заспокоїти.

Був один випадок у психолога Анни Покровської, двоє батьків-професорів привели доньку, яка мріяла стати майстром тату. Батьки рвали на собі волосся від нерозуміння. Психолог поспілкувалася з дівчинкою, запитала, які вона вивчала напрями татуювання, чому самі ці тату. І коли психолог заглиблювалася у те, що дитині цікаво, дівчинка заспокоїлася і почала із захопленням ділитися всім. Це і є точка контакту і зближення.

Часом здається, що підліток нічого не хоче, нічим не цікавиться. Але коли починаєш спілкуватися і розкривати особистість, дізнаєшся, що дитина веде свій блог, має багато підписників, перемогла у якомусь конкурсі письменників, мріє свою книгу видати, абощо.І стає великим парадоксом те, що багато батьків не знають чим живуть їхні діти!

Підлітки можуть знати про життя навіть більше, ніж дорослі, оскільки воно складене із технологій. Якщо раніше старше покоління вчило дітей, як розвиватися, яку професію обрати, як будувати кар’єру, то тепер заробляти гроші можуть навіть підлітки – лише розкрутивши блог у соцмережах. Я не кажу про безліч селфі і висвітлення своїх фото у мережах, а мова іде про блог на певну тему, яка є цікавою.

Блог – це ресурс/сайт/сторінка в мережі інтернет, де кожна людина представляє особисто себе, свої думки, інтереси, захоплення, знання чи будь що, що їй заманеться. Блог за визначенням являє собою особистий ресурс. Тому Ви і лише Ви хазяїн блогу, його змісту, регулярності оновлень та будь чого, що з ним пов’язане.

У підлітків слабкий причинно-наслідковий зв’язок. Вони сильно залежні від свого підліткового оточення й через це часто не мають критичного мислення, рефлексії. Замість того, щоб забороняти підлітку, поясніть чому ви турбуєтесь. Наприклад, розкажіть власну схожу історію, покажіть, як самі через це пройшли і що могло трапитися чи таки трапилося.

Дитина має бачити, що ви звичайна людина, з почуттями, сумнівами, яка вирішила або не вирішила таку ж ситуацію. Перш ніж встановлювати контроль, треба пояснити дитині причини своїх хвилювань.

Пам’ятайте, що карати дитину, забираючи у неї телефон й забороняючи доступ до Інтернету, є серйозним важелем на поведінку підлітка. Забрати телефон – це заблокувати можливість спілкування з однолітками і своїм соціумом. Але недовготривалий. Тому слід встановлювати чіткі межі.

Дитина має чітко розуміти, що влада у батьків і треба діяти за їхніми правилами. Дітям подобаються ті дорослі (і я не лише про батьків), які ніколи не кричать, спілкуються на рівних, але не по-панібратськи. Підлітки обожнюють людей, які тримають дистанцію. Для них це важливо. Вони розуміють, що дорослі – це дорослі.

Психологи закликають цікавитися цінностями підлітка і мати спільні теми, які будуть не про школу. Будь-який підліток знає, що він зробив погано, де прогалини у навчанні. Тому не треба їм це ще вдома доносити, це тільки ще більше дитину віддаляє.

Є така формула – чим далі від нас дитина, тим ближче вона до когось чи чогось, чого ми не знаємо.

Якщо дитина прийшла додому роздратована, свариться або просить від неї відчепитися, зрозумійте, що злиться вона не на рідних, а принесла додому якийсь біль. І тільки з батьками можна проявити справжні почуття.

Психолог Анна Покровська радить у такому випадку нічого не питати про школу чи оцінки, а просто проявити турботу: запропонувати чаю і проговорити емоції. А я раджу розпочати розмову зі своїх подій, які у вас трапились, тим самим вийти на діалог із дитиною. Бо батьки – це турботлива, розуміюча фігура. Треба показати, що я поряд і ти зі мною можеш бути різним. У мене стільки любові до тебе, що прийму тебе різним.

Найголовніше, що можуть зробити дорослі, щоб вижити у світі підлітків – завести власне хобі. Показати, що вони теж чимось цікавляться і люблять життя, що у них висока самооцінка.

І головне – шукати не розбіжності зі своєю дитиною, а те, у чому ви схожі.

І ще добавлю від себе:

Використаний матеріал:1. https://osvitanova.com.ua/posts/4339-yak-zrozumity-pidlitka-i-iak-batkam-zberehty-zviazok-z-dytynoiu2. Фото з Інтернету.