Плаванням він захопився ще в дитинстві. – Коли мені було дев’ять, поїхав на літо до дідуся. Він навчив мене плавати і порадив записатися до секції, – пригадує спортсмен.– Дідусь – головний для мене у спорті, він усіма силами підтримував мене. Коли хлопцю виповнилося 16, через хворобу почалися проблеми із зором. Однак плавання допомогло хлопцеві вистояти у скрутній ситуації і перемагати далі на блакитних доріжках.– Коли я здобуваю нагороду, то відчуваю гордість за країну, – признається Олексій.
Марію Музичук називають українською шаховою королевою. Вона чемпіонка світу з шахів. Марійка почала грати в шахи із двох років. Батькирозповідають, що дівчинка мала дещо розсіяну увагу, тому гра допомагала їй зосереджуватися. У 10 років Марія зайнялася шахами серйозно. Відтоді приділяє цьому по кілька годин на день.
– Коли шахіст грає, він має бути повністю сконцентрований, – розповідає чемпіонка. Тож перед турніром варто себе налаштувати. У кожного свій рецепт. Мені, наприклад, допомагає 20-хвилинна прогулянка до води перед партією. Коли виграєш, тоді, звісно, маєш позитивні емоції й хороший настрій. Коли програю, то часом потребую побути наодинці, щоб ніхто не тривожив. За 10 хвилин я «відходжу» від програної партії та вже можу нормально спілкуватися. Звісно, програші засмучують, але я не з тих, хто дуже перейматиметься після поразки.– Чимало батьків мене питають, коли дитина вже готова до щоденних тренувань? Відповідаю їм так: якщо у 5-6 років дитина має до того здібності й бажання, то варто давати їй можливість займатися шахами. Через кілька років ця дитина може також стати чемпіоном або чемпіонкою світу.