Аналізуючи твори учнів з української літератури, ставлю такі завдання:
- закріпити вивчені твори;
- звернути увагу на помилки, побудову речень;
- підняти настрій; виховувати почуття гумору.
У давні часи на нас нападали татарські турки. Голота мав розум, міг писати вірші, але в нього на це не було часу. А головне, козак Голота мав духовну силу і ніколи не забував її, коли йшов у бій. Я не можу записати тут велике охарактеризування, але ж ви мене зрозумієте, як зрозуміли Самійла Кішку.
Шевченко болів дуже болісною хворобою. Він написав «Запавіт» для народу. В ті часи Україна ледве дихала від чужих кровоносних поштовхів. Він знав, що йому зосталась краплина його життя до смерті. Т. Шевченко «Заповіт» написав тому, що захворів. А у чоловіків, як тільки температура підніметься до 37%, вони вже вмирають і пишуть заповіти. Я здивувався: на стіні висів Т. Шевченко, вкритий полотном. Т. Шевченко у поемі «Катерина» описує любов дівчат до москалів.
Чіпку зробили криміналістом, тому що він убив сім’ю. Чіпку вибрали губернатором села. Чіпка народився незаконно. Люди скептично ставилися до Чіпки, бо він був нечистого роду. У Явдохи було насичене дитинство. Вона куштувала алкоголь, крала. Під час робочої праці на Чіпку нагримали. В одному сп’янілому припадку Чіпка вбиває сім’ю. У П. Мирного та Ф. Достоєвського були схожі твори. Тільки П. Мирний написав, що там селянин когось вбив, а Достоєвський написав, що інтелігент теж когось вбив.
Микола Задорожній був нещасливий тому, що загибель Михайла не справдилася, і він почав знову влюбляти в себе Анну. Тугар Вовк заступився за Максимову смерть. У нього було влюбчиве серце, закохане в бояриню Мирославу. На жаль, І. Франко аж надто докладно словами Захара Беркута розповів про те, що робиться зараз у нас в Україні.
У гуцул є дивні фрази, такі як : трембіта, сроляр (флояр), коломийки. На Гуцульщині ніхто не об’їдався. Переважно, якщо й сідали за стіл, то їли культурно, цивілізовано. Коли чоловік приходив сватати дівчину, то його вели до неї, потім їм на шию одягали ту річ, якою запрягали коней. Коцюбинський багато їздив по країні й дізнався про природу й сонце. Новела Коцюбинського «Intermezzo» імпресіоністична, тобто вражаюча.
Вона вміла не лише співати й танцювати, а ще й мислити, глибоко мислити. Завдяки цьому й стала султаншею й історією України. Роксолана себе дуже добре зарекомендувала, і султан дав їй кімнату, а інші його жінки цього не отримали. Коли Роксолану дарували, напевне, вона не була рада, як у кінці твору, коли вийшла заміж за Сулеймана.
Довженко описує про кров’яний зв’язок природи й людини у повісті «Зачарована Десна». Довженко хворів красою народу. Він народжений у мальовничому краєвиді. Довженка в той час мало хто знав, хіба що Т. Шевченко. Усі режисери – це діти Довженка. Довженко писав про життя натурального народу. Довженко знайшов у собі золоту жилу. Якби всі ставилися до України, як Довженко, то вона не була б у положенні. У кіноповісті «Україна в огні» автор розповідає про перетворення дівчини на жінку.
Добра людина може вдягатися як завгодно, а зла – тільки в елегантний одяг. Добрих людей не часто зустрінеш, тому що вони народжуються через раз. Отже, людина – це розумне существо, яке може бігати, пригати, а головне – думати. Вони можуть бути добрі, ласкаві й злі. Може померти, тому жити спішити треба, кохати спішити треба і не проспать своє коротке життя. Злих людей виховують так, щоб вони хамили, матюками говорили. Треба спішити жити на цьому світі, бо як помремо, то більше не попадемо на цей світ.«Людина – найвища цінність». Цей вислів означає, що людина найвища в світі. Людина – найвища цінність тим, що головніша за всіх. Головніша за цукерки, шоколад, сік, атракціони.