Просвітництво в НімеччиніУ Німеччині Просвітництво розвивалося пізніше й повільніше, ніж в інших західноєвропейських країнах. Це пояснюється значною мірою політичною та економічною ситуацією. У XVIII ст. на німецьких землях було багато маленьких князівств-держав, здебільшого збіднілих і загрузлих у феодалізмі. Плацдармами для розгортання просвітницького руху стали культурні центри, що виникали в князівських резиденціях,університет-ських та вільних містах: Лейпцигу, Франкфурті-на-Майні, Ґет-тінґені, Веймарі, Йені, Берліні, Потсдамі тощо. Оскільки першочерговим суспільним завданням було політичне об’єднання країни та її всебічне реформування, то саме воно стало пріоритетом німецької просвітницької думки.
Німецьке Просвітництво. У 70-их роках ХVІІІ ст. молоді поети, драматурги, прозаїки обєдналися в рух Бурі і натиску Його очолили Гердер і Гете. Основний критерій оцінки – почуття Причиною несправедли- вих порядків уважають відхід від природи. Виступають проти правил обмеженості в літературі, за демокра- тизацію стилю, просту мову, зображення правди життя. Уперше звертають увагу на скарбницю національних культур і усну народну творчість. Видають збірки народних пісень різних країн.
. Найкращі представники справили значний вплив на розвиток національної літератури, сприяли національній єдності німецького народу. Їхні прогресивні ідеї збагатили не лише всю європейську літературу, а й культуру загалом:«Завдяки меценатству князів і підтримці з боку міських громад (зокрема й релігійних) німецьке мистецтво у XVIII столітті не тільки відродилося після катастрофи Тридцятилітньої війни, а й невдовзі посіло провідне місце в Європі, відзначаючись художньою оригіналь ністю й естетичним новаторством» (Б. Шалагінов). Веймарське придворне товариство. Праворуч перед колоною стоїть Ґете. (1860р.)
Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король».Ґете –засновник сучасної німецької літератури. Автор численних природознавчих праць:“Про метаморфози рослин” (1790), “Вступ до порівняльної анатомії” (1795). Ґете досліджував опитичні явища, як заломлення світла, хроматична аберацція, що стало основою для його книги “Вчення про колір” (1810). Німецький поет,драматург, мислитель,мемуарист, пере кладач, літературний критик, художник, актор, режисер, мистецтвознавець, учений.
Ґете був прихильником об’єднання Німеччини, що відчувалось у його історичній драмі “Гец фон Берліхінген”, написана у 1773 році. Також починає цікави- тись народною поезією, що помітно у його вірші “Степова рожечка”. Серйозний вплив на розвиток молодого Ґете мало знайомство з німецьким філософом Йоганом Гердером. У цей період він був пов’язаний з рухом “Буря і натиск”, який боровся за національ ну самобутність німецької літератури. Німецька назва руху «Буря і натиск» — «Sturm und Drang». Слово штюрмер походить від слова Sturm (буря, шторм).
Місто Веймар часів Йоганна Ґете (літографія початку XIX століття). Веймарський класицизм Після 1789 року яскравим явищем в історії німецької літератури став веймарський класицизм, пов'язаний з іменами Й. В. Ґете та його молодого друга Ф. Шиллера. «Веймарські класики»: Шиллер, Вільгельм і Алек- сандер фон Гумбольдти та Гете
Відійшовши від руху «Буря і натиск»,з 1775 року Гете назавжди оселився у Веймарі, став міністром в уряді герцога Карла-Августа. У Веймарі взяв активну участь у політичному житті герцогства, управляв військовою колегією, керував дорожнім будівництвом. Митець продовжив і літературну діяльність :«Нічні думки»,«Нічна пісня подорожнього». У 1786 році виїхав до Італії, де прожив 2 роки. Вивчав античне й ренесансне мистецтво, спробував свої сили в малярстві. Завершив роботу над творами, розпочати-ми в Німеч- чині.
У 1788 р. повернувся до Веймара, але, зневірив- шись у політиці, зосере- дився на творчості. Народні мелодії, щирі й гуманні почуття надалі звучать у його поезії 80-х років («Вільшаний король (балада)», «Міньйона» ...) Дослідники назвали цей період «веймарским класицизмом». Поет віддає перевагу класичним фор- мам античного мистецтва.. Велике Веймарське видання творів налічує 143 томи. У Веймарський період особливо поглиблюються суперечності його світогляду
«Веймарський класицизм» характеризується філософською універсальністю, прагненням осмислити в усесвітньому масштабі проблеми особистості, культури, історії та знайти шляхи подолання дисгармонії світу завдяки внутрішнім можливостям людини. Вирішивши, що за допомогою револю цій неможливо до-сягти позитивних змін у суспільстві, Й. В. Ґете дійшов висновку, що просвітницькі зміни повинні відбуватися поступо- во і, насамперед, у свідомості людей. І ці зміни мають здійснитися шляхом вихован ня через мистецтво. Й. В. Ґете та Ф. Шиллер розробили власні засади гармонізації дійсності й людини.
Свого часу Ґете писав: «Природа! Ми нею оточені й охоплені — непереможно, нам не вийти з неї, ні глибше в неї проникнути. Непрошено і несподівано вона захоплює нас у свій круговий танок і крутить нас, аж поки ми, знесилені, не випадаємо з її рук... Ми живемо в ній, але чужі їй. Вона вічно говорить з нами і не видає своїх таємниць..»
Чим же була природа для Й. В. Ґете ?Природа була для Ґете джерелом натхнення і одночасно великою загадкою, що вічно вабить і забирає в полон душу людини. Разом із поетом ми спробуємо доторкнутися до таємни- чої сили природи, набли- зитися до її загадкової суті, опрацювавши одну з найвідоміших балад Ґете «Вільшаний король».
Пригадаймо!До якого жанру фольк- лору й літератури відноситься балада? (Ліро-епічний жанр, у якому поєднується розповідь про події та людські почуття з драматичним сюжетом)Які її характерні ознаки?Невеликий обсяг. Напружений динамічний сюжетневелика кількість персонажів;зосередження уваги на моральних проблемах;легендність та фантастичність;драматична, часто несподівана розв'язка;присутність оповідача;використання діалогів і повторів;
Мотив твору запозичений з данської легенди Ellerkonge, перекладеної на німецьку мову Йоганном Готфрідом Гердером, в його версії фігура злого духа називається вільшаним королем, Королем вільхи, або ж — Король ельфів. Рік написання – 1782 Ельфи за народними уявленнями – духи повітря, природи, можуть жити на деревах, люблять танцювати і заворожувати людей. Є ельфи світлі (добрі) і темні (злі), вони мають своїх королів, свої володіння, межу, яких не можна порушувати.
. Й. В. Ґете у своїй баладі «Вільшаний король» використовує фольклорні мотиви, переосмислює згадані легенди, вкладаючи у неї моральний і філософський зміст. Балада «Вільшаний король» була спочатку написана як вставна пісня до п`єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом набула самостійного значення.
Висновки. Балада «Вільшаний король- це відображення філософських думок Гете про стосунки людства й природи. Дитина уособлює людство, яке досі не знайшло гармонії у взаєминах із природою, світом, самим собою. Звідси — трагічний фінал балади. Проте письменник не втрачає віри, що колись ця зустріч буде менш трагічною. Головне — не зупинятись у своїх пошуках, не зневажати таїни природи і світу.♦Виразне читання балади Ґете «Вільшаний король»♦ Евристична бесіда.♦Про що розповідається ву тексті?♦ Хто є героями балади?♦ Як побудований твір? ♦Між ким відбувається конфлікт?♦ Який настрій створює балада? ♦ Визначте, що в баладі Ґете «Вільшаний король» є реальним, а що — фантастичним, знайдіть образи-символи
. У фантастичній формі у баладі знайшов відображення страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, перед таємничими міфічними істотами. Тема. Страх людини перед таємничими силами природи. Жанр – балада. Жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
Образи-символи:ніч уособлює стихію злих сил; туман — символ невизначеності людського шляху; вітер — символ руйнації; верба — символ печалі, трагічної долі; вільха уособлює собою поєднання в єдине ціле води і землі; батько й син — втілення різних поглядів на світ, природу. Символ (англ. symbol) —предметний чи словесний знак, який виражає сутність певного явища . Завжди має переносне значення. Сиволічними можуть бути образи, предмети, простір,час.
Проблемні запитання. Які роздуми Й. В. Гете відображені в баладі «Вільшаний король?» Філософські думки Гете про стосунки людства й природи. Чому трагічний фінал балади? Дитина уособлює людство, яке досі не знайшло гармонії у взаєминах із природою, світом, самим собою. Звідси — трагічний фінал балади. Чи має віру митець у гармонію людини з природою? Письменник не втрачає віри, що колись ця зустріч буде менш трагічною. Що є головним для людства? Головне — не зупинятись у своїх пошуках, не зневажати таїни природи і світу.
. Порівняти переклади балади В. Жуковського, П. Куліша, М. Рильського. В. Жуковський досить точно відтворює оригінал, але його балада має романтичний підтекст. Переклад П. Куліша вирізняється національною забарвленістю: автор викори стовує героїв національних міфів, слова народної української мови. М. Рильський зберігає німецьку специфіку твору і надає йому риси української балади.
Балада надихнула багатьох музикантів. Найбільш відома композиція Франца Шуберта 1815 року. Популярна також версія Карла Леве. Є пов'язана з текстом Гете пісня (Dalai Lama) у німець- когогурту Rammstein — батько летить з сином в літаку; під час польоту син чує заклики Володаря Неба. Сюжет балади також використано у творчості музичного гурту Emerald Night (fantasy folk metal). Гурт використав два варіанти перекладу назви Der Erlkönig: альбом 2012 року отримав назву «Король ельфів», а заголовна пісня — «Король Вільхи».
Домашнє завдання. Характеризувати особливості Просвітництва Німеччини. Виразно читати баладу «Вільшаний король», виписати художні засоби. Творчі завдання. Підготувати презентацію «Образ Прометея у світовій літературі».«Образ Індивідуальне завдання. З’ясувати, хто з відомих митців українських був популяризатором творчості Ґете