Презентація з біології для учнів 11 класу "Організм як середовище мешкання"

Організм як середовище мешкання

План уроку1. Поняття про гостальне середовище існування2. Переваги та недоліки гостального середовища існування3. Онтобіонти4. Особливості адаптацій онтобіонтів

Гостальне середовище мешканнявід англ. host - господар;біотичне середовище існування; пов’язане з ресурсами живого організму. Аскаридоз

Переваги гостального середовища існуваннястабільність водного режиму;сталість сольового складу;велика кількість їжі;захищеність мешканців;відсутність температурних перепадів

Недоліки гостального середовища існуванняобмеженість життєвого простору;незначний вміст кисню;нестача світла;наявність захисних бар’єрів

Онтобіонтимешканці гостального середовища існування;організм хазяїна є середовищем першого порядку а зовнішнє середовище – вторинним;впливи довкілля мають значення тоді, коли вони впливають на параметри внутрішнього середовища (наприклад, добові ритми на зміни метаболізму хазяїна)

Паразитизм {E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}мешкання у гостальному середовищі існування. Ектопаразити. Ендопаразитиоселяються на поверхні тіла хазяїнаживуть всередині організму хазяїна. Ціп’як свинячий. Блоха щуряча

Адаптації онтобіонтівпритаманна тривала коеволюція -еволюція співмешканців відбувається разом з еволюцією господарів. Паразити набувають вузької спеціалізації. Смерть хазяїна може призвести до смерті самого паразита, тому паразит має завдавати як можна меншої шкоди; Личинки трихінели поселяються лише в посмугованих м’язових тканинах людини, хижих тварин, диких та свійських свиней та вкриваються капсулою

Адаптації онтобіонтівзагальна дегенерація – редукція (спрощення) організації (втрата генів, органел, органів, систем органів); Грушевий галовий кліщ. Галові кліщі мають одну пару кінцівок замість чотирьох, як у всіх павукоподібних. Сисун печінковий має спрощену будову нервової системи на відміну від вільноживучих війчастих червів

Адаптації онтобіонтівпереважання анаеробного типу обміну внаслідок незначного вмісту кисню в організмах-хазяїв. Необхідна енергія вивільняється завдяки гліколізу або бродінню;гарний розвиток статевої системи, висока плодючість; Риб’ячі п’явки. У одному сегменті (стробілі) Ціп’яка бичачого може визрівати до 175 тис. яєць. За життя один паразит-може утворювати до 11 млрд. яєць

Адаптації онтобіонтівгермафродитизм та здатність до самозапліднення; у роздільностатевих формуються адаптації для забезпечення зустрічі партнерів. Риб’ячі п’явки. У нематод Сингамусів – паразитів дихальних шляхів птахів – самець приростає до самки у ділянці статевого отвору на все життя

Адаптації онтобіонтівускладнена будова покривів, які протидіють захисним реакціям хазяїна; Риб’ячі п’явки. Кутикула Аскариди людської має до десяти шарів. Молекулярна мімікрія не дає змогу розпізнати паразитів як чужорідних, а виділення антиферментів паразитами захищають їх від перетравлення

Адаптації онтобіонтівсинхронізація з життєвими ритмами хазяїна Риб’ячі п’явки. Личинки Вухерії (збудника слонової хвороби людини), що передаються кровосисними комарами, у периферичній крові людини з’являються надвечір. Личинки нематод Лоа (очний черв’як) мігрують у периферичну кров людини вдень, оскільки проміжні хазяї гедзі активні саме в цей час

Адаптації онтобіонтіввплив паразитів на поведінку своїх хазяїв Риб’ячі п’явки. Ланцетоподібний сисун паразитує в печінці травоїдних тварин (остаточний хазяїн). Першим проміжним хазяїном є наземний молюск, а другим – мурашка. Личинки сисуна інцистуються в тілі мурашок, а одна з личинок проникає у мозок та змінює поведінку комахи. Надвечір мурашка не повертається у мурашник, а заповзає на рослину і прикріплюється до неї щелепами. Разом з травою вона потрапляє в організм рослиноїдних тварин.

Адаптації онтобіонтівморфологічні адаптації - наявність та удосконалення органів прикріплення (присосків, гачків, кігтиків на лапках) Печінковий сисун. Риб’ячі п’явки. Риба-прилапала

Адаптації онтобіонтів. Формуються на всіх рівнях організації живого – від молекулярного до популяційно-видового. Основні адаптації:взаємозалежне живлення;спрощення організації;анаеробне дихання;наявність органів приріплення

Поміркуйте. Яйця Аскариди людської після проковтування потрапляють у кишечник людини, звідки личинки з кров’ю переносяться через печінку, серце, легені, дихальні шляхи і знов потрапляють у кишечник. Яка доцільність такої міграції?

Дякую за увагу!Бажаю успіхів!