Єдиний шлях, що веде до знань - це діяльність.

Б.Шоу

Людина освічена та, яка знає, де знайти те, чого вона не знає.

Георг Зіммель

Актуальність проблеми

—  мета сучасної школи – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості;

—  вимір якості шкільної освіти – вміння школяра вчитися;

—  головні проблеми сучасної дидактики: «для чого вчити?» і «як учити?»;

—  новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

Основною метою освіти сьогодення є підготувати компетентну особистість, здатну знаходити правильне рішення у конкретних навчальних, життєвих ситуаціях.

➢Завданням сучасної школи

є реалізація

компетентнісного підходу в навчанні

Компетентнісний підхід

— спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності

Компетентність

— набута у процесі навчання інтегрована здатність учня, що складається із знань, умінь, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці.

Чому сьогодні перед педагогами постає питання організації освітнього процесу з точки зору компетентнісного підходу? Напевне, тому, що лише «суха» теоретична обізнаність не дає можливості сучасній людині в повній мірі реалізувати себе у суспільстві. В наш час особливої цінності набувають уміння швидко і всебічно аналізувати проблемну ситуацію, використовуючи свої знання, знаходити цікаве (нестандартне) рішення проблеми, брати відповідальність за прийняття рішення. У набутті різностороннього досвіду і полягає основа компетентнісного підходу в освіті.

Три рівні компенетностей

➢Предметні – формуються засобами навчальних предметів.

➢Міжпредметні – належать до групи предметів або освітніх галузей.

➢Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту.

Основні ключові компетентності

❖інтелектуальна

❖мовленнєва

❖математична

❖здоров’язберігаюча

❖соціальна 

❖загальнокультурна

❖фінансова грамотність

❖інформаційна

❖комунікативна ❖громадянська 

Серед предметних компетентностей слід виділити:

❖логічну ❖картографічну ❖аксіологічну ❖краєзнавчу

Основні складові компетентності:

➢ по-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності;

➢ по-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний;

➢ по-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

—  Вчені вивели формулу компетентності, яку  вчителі, що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу.

Компетентність = мобільність знань +
гнучкість методу + критичність
мислення

—

Результативна складова стосується формування компетентностей (ключових і предметних), для опису яких використовуються такі поняття:

—  «знає і розуміє» – знаннєві (фактологічні) результати – знаннєва форма компетентності;

—  «уміє і застосовує», «обчислює, аналізує, будує, трансформує» – результати, які вимагають активної діяльності – діяльнісна форма компетентності;

—  «виявляє ставлення й оцінює» – ціннісна форма компетентності.

Метою сучасної географічної освіти є

створення особистості, яка володіє просторово-географічними знаннями, культурногеографічними ціннісними орієнтирами; особистості, яка пов`язує своє майбутнє у географічному середовищі на основі взаємодії з природою, тобто – формування компетентної, обізнаної особистості з активною громадською позицією.      

У своїй діяльності розвиваю різні групи компетентностей у школярів, а саме:

❖інформаційну,

❖соціальну,

❖картографічну, ❖комунікативну,

❖мовленнєву,

❖полікультурну,

❖самоосвіти та саморозвитку, ❖інтелектуальну та логічну.

Формуючи інформаційну компетентність

❖    використовую завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків;

❖    стимулюю роботу з різними джерелами інформації (підручник, довідники, карти, наукові журнали, мережа Інтернет);

❖    вчу учнів аналізувати інформацію з Інтернетджерел;

❖    консультую учнів, як працювати з підручником, картою, легендою, нагадую плани характеристик географічних об’єктів;

❖    формую вміння школярів складати плани, схеми, робити висновки та узагальнення, робити рецензії.

Формуючи комунікативну компетентність

❖     залучаю учнів до групової діяльності на уроках; ❖ використовую на уроках інтерактивні методи (методпрес, «Мозковий штурм», «Мікрофон»); ❖ провожу нестандартні уроки, які передбачають активне спілкування учнів (диспут, урок-суд, конференція), подорож, гра);

❖     залучаю учнів до створення та захисту індивідуальних та групових проектів, зокрема «Чисте село – чисте довкілля», «Відходи – прибуток»; ❖ заохочую учнів до вживання географічної термінології та вивчення географічної номенклатури.

Формуючи соціальну компетентність

❖використовую елементи взаємного оцінювання та аналізу відповідей; 

❖навчаю учнів аналізувати події та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; ❖виховую соціальну та гендерну рівність,вміння орієнтуватись у своїх правах та обов’язках; 

❖практикую на заняттях тренінгові вправи для згуртування колективу;

❖постійно залучаю учнів до природоохоронної, краєзнавчої та пошукової роботи.

Розвиваючи мовленнєву компетентність використовую завдання:

❖надати усну характеристику об’єктів, явищ, подій; ❖скласти таблицю або схему чи побудувати відповідь на основі схеми, таблиці; ❖навчитися висловлювати власну думку, формулювати й захищати власну позицію; ❖складати різні типи планів характеристик географічних об’єктів;

❖готувати короткі повідомлення, реферати, складати тези, опорні схеми й будувати відповідь на цій основі.

Формуючи полікультурну компетентність

❖  під час вивчення країн світу використовую на уроках різноманітні матеріали, які свідчать про досягнення культури країн (демонструю фото музеїв, національних костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв);

❖  використовую випереджувальні завдання з метою

створення учнями візитних карток – презентацій країн світу;

❖  стимулюю учнів до опрацювання питань полікультурного характеру в періодиці.

Формуючи компетентність самоосвіти та саморозвитку

❖формую і розвиваю інтерес до предмета; ❖залучаю учнів до самостійного опрацювання літератури;

❖розвиваю уміння працювати з текстом, картою;

❖залучаю дітей до самостійного складання структурно – логічних схем, таблиць; ❖здійснюю обов’язковий зворотній зв'язок в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів, проектів, презентацій;

❖залучаю учнів активно готуватися до участі в олімпіадах.    

Формуючи компетентність продуктивної творчої діяльності

❖навчаю учнів розв’язувати проблеми, працюючи індивідуально та в групах; 

❖заохочую ініціативу учнів;

❖залучаю школярів до складання ребусів, віршів, реклам;

❖залучаю учнів до підготовки і проведення предметних тижнів, участі у дослідницькопошуковій діяльності.    

Формуючи картографічну компетентність

❖навчаю учнів орієнтуватися у географічному просторі;

❖працюю над формуванням вмінь роботи з картами,  умінь визначати географічне положення об’єктів, аналізувати розміщення природних умов та ресурсів, населення та господарства окремих країн та світу; ❖провожу картографічні розминки, групові змагання біля карти.  

Розвиваючи інтелектуальну та логічну компетентність ❖допомагаю учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчальнопізнавальної діяльності, навчаю їх вчитися;  ❖привчаю їх працювати над  встановленням логічних зв'язків,  прослідковувати головну думку;

❖намагаюсь якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити, встановлювати причиннонаслідкові зв'язки;

❖привчаю учнів думати та діяти самостійно.

Структура уроку в системі компетентнісного навчання

Рефлексія уроку

На цьому етапі фіксується у мовленні нове правило (алгоритм); організується самооцінка учнями своєї

навчальної діяльності. Наприклад, - Яку мету ставили?

-     Чи досягли поставленої мети?

-     Яким способом?

-     Де можна застосувати ваші знання?

-     Що на уроці у вас вийшло добре?

-     Над чим потрібно ще попрацювати?

-     Оцініть свою діяльність.

Треба пам’ятати: володіння дитиною способом діяльності – ситуація її успіху

Реалізовуючи компетентнісний підхід до навчання:

Міні – проект: послідовність роботи

—   Підготовка – мотивація учнів, визначення теми, цілі і задачі проекту, вимоги до оформлення і захисту

—   Планування – визначення джерел інформації, її аналіз, розподіл завдань в групах

—   Спостереження – збір інформації та ілюстрацій

—   Результат – аналіз роботи

—   Оформлення – оформлення презентації чи колажу тощо

—   Захист проекту – виступ перед колективом

—   Оцінювання – аналіз роботи, самооцінка, оцінка однокласників

Формування соціальної та громадянської компетентності

На уроках географії в межах змістової лінії «громадянська відповідальність» спрямовано на розвиток соціальної активності особистості, формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи, орієнтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку суспільства.

Розвиток соціальної та громадянської компетентності у процесі навчання географії може відбуватися на трьох рівнях:

—  навчання про громадянську відповідальність;

—  навчання для розвитку розуміння та формування ціннісних ставлень до громадянської відповідальності;

—  навчання через здобуття практичного досвіду громадянської відповідальності

Приклад вправи

Клас	Тема	Очікуваний результат	Складові громадянської компетентності, які можна розвивати за допомогою пропонованої вправи
8	Демографічні процеси та статево віковий склад населення світу та України	•розуміє поняття соціальної справедливості; • усвідомлює необхідність ґендерної рівності, гармонії і солідарності у суспільстві.	•              толерантне ставлення до інших, їхніх думок і поглядів; • повага до людської гідності та прав людини; • повага до різноманітності; •              уміння аргументувати свою думку; • навички аналітичного
		Компетентнісний підхід	мислення.

Вправа «Висловлювання». 8 клас

Час: 15 хв.

Мета: пояснити необхідність соціальної справедливості та ґендерної рівності, формувати толерантне ставлення до людей незалежно від статі, віку чи соціальної належності.

Використані матеріали: посібник з освіти в галузі прав людини за участі молоді «Компас», с. 63.

Інструкція

—  1. У кутках класу розміщено твердження: в одному «ТАК», у другому «НІ». Учням читається твердження, вони погоджуються чи не погоджуються з твердженням і займають позицію «ТАК», «НІ» або «НЕ ЗНАЮ».

—  2. Далі учні коментують свій вибір і наводять аргументи на його підтримку, також учні можуть змінити свою позицію.

Твердження

—  Скорочення кількості населення України може призвести до зникнення української нації.

—  • Ситуацію зі скороченням населення України можуть поліпшити економічні та соціальні заходи.

—  • Населення України, що виїхало до інших країн, має обов’язково повертатися.

—  • В Україні середня тривалість життя жінок порівняно з чоловіками є вищою, тому треба змінити пенсійний вік: жінкам підвищити, а чоловікам зменшити.

—  • В Україні є велика кількість людей похилого віку, тому було б добре обмежити їх у фінансових ресурсах до мінімуму.

—  • Усі люди незалежно від віку, статі, етнічної чи національної належності є рівними.

Підсумки

—  Підведення до розуміння того, що всі люди незалежно від віку, статі, етнічної, національної чи соціальної належності є рівними і мають однакові права.

—  Повага і толерантне ставлення до людини є основою мирного співжиття.

Компетентнісний підхід до викладання географії має увійти до педагогічної практики кожного вчителя. Разом з тим виникає багато проблем.

Основними проблемами, які виникають під час упровадження компетентнісного викладання, зокрема, географії:

проблеми матеріально-технічного забезпечення,

відсутність мотивації та інтересу учнів,

відсутність системності й цілісності в організації освітнього процесу, недостатній рівень психолого-діагностичного супроводу, обмеженість часу на розробку дидактичних матеріалів.

Відсутність приладів та географічного обладнання можна частково компенсувати застосуванням інтернетресурсів, використанням електронних засобів навчального призначення (онлайн-інструменти).

Нам , вчителям , довіряють найдорожче – дітей , нашу надію , наше майбутнє .

Саме ми виховуємо із дітей майбутніх повноцінних членів суспільства .

Кожен вчитель , і я особисто , намагаюсь вселяти дітям віру у власні сили ,

розвивати самостійність та ініціативу ,

спонукати до творчої праці , аби не зникло бажання щоразу піднятись на сходинку вище .