Презентація з географії на тему " Населення світу " містить відомості про кількість населення на нашій планеті, типи відтворення населення, природній приріст, урбанізацію, типи поселень та багато іншого цікавого матеріалу
Мета: Сформувати систему знань про кількість, склад та закономірності розміщення населення планети; актуалізувати поняття «природний рух», «природний приріст», соціально-економічні причини, що впливають на народжуваність та смертність; навчитися характеризувати типи відтворення населення та напрями демографічної політики; розвивати уміння працювати з картографічними, статистичними матеріалами.
За даними демографічних дослідженьна початку нашої ери на Землі жило 200 млн чоловік, у 1000 р. — 275 млн, у середині XVII ст. — 500 млн, у 1850 р. — 1,3 млрд у 1900 р. — 1,6 млрд, у 1950 р. — 2,5 млрд, у 1970 р. — 3,6 млрд, у 1999 р. — 6 млрд. Зараз на Землі живуть близько 7 млрд. осіб За розрахунками ООН, найближчими роками ця цифра збільшуватиметься в середньому на 78 мільйонів щорічно.
Типи Відтворення населення1 тип відтворення: низька народжуваність і низька смертність. Природний приріст до 10 чол. на 1000 жителів (менше 1%). Це призводить до скорочення трудових ресурсів, старіння нації. До цього типу відносять розвинені країни Західної, Східної, Центральної Європи, США, Японію, Канаду, Австралію. Від'ємний приріст населення мають ФРН, Угорщина, Бельгія, Австрія, Данія, Україна. 2 тип відтворення: висока народжуваність і низька смертність. Природний приріст перевищує 1,2% (понад 12 чол. на 1000 жителів). До цього типу належать країни Африки, Азії, Латинської Америки, Албанія.
Розміщення населення. Середня густота населення в 2009 р. склала приблизно 48 осіб/км². Однак понад 2/3 його сконцентровано на 8 % суходолу, 85 % проживає в Східній півкулі, 60 % — у помірному поясі Північної півкулі, 50 % на низовинах 1/3 в приморській смузі. На сучасному етапі розвитку людства розміщення населення дедалі більше залежить від соціально-економічних чинників — розміщення виробництва, комфортних умов життя тощо.
урбанізація- зростання частки міського населення перетворення на міста сільських поселень тощо. До найбільш урбанізованих країн, де міське населення становить понад 4/5 жителів, належить Великобританія, ФРН, Швеція, Ісландія, Австралія, Уруґвай, Кувейт, Ізраїль, Японія. Урбанізація може набувати різних видів. субурбанізація (підвищення ролі передмість, які «відтягають» на себе частину населення і функцій міст) і псевдоурбанізація (зростання населення міст відбувається за рахунок неконтрольованого притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми).
Міська аґломерація— це компактне просторове угруповання поселень (головним чином міських), об’єднаних в одне ціле інтенсивними виробничими, трудовими, культурно-побутовими і рекреаційними зв’язками. Найбільші міські аґломерації світу сформувалися навколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона, Парижа, Ріо-де-Жанейро та інших міст.
мегалополіс — найбільша форма розселення. У світі наприкінці ХХ ст. було шість найбільших мегалополісів. Найбільший за кількістю жителів — японський Токкайдо (понад 80 млн чол.). Три мегалополіси знаходяться в США: Бос-Ваш (близько 50 млн чол.), Приозерний (близько 35 млн чол.), Каліфорнійський (18 млн чол.). В Європі ще два мегалополіси по 35 млн чол. — Англійський та Прирейнський.