Теóрія інформáції — це розділ математики, який досліджує процеси зберігання, перетворення і передачі інформації. Теорія інформації тісно пов'язана з такими розділами математики як теорія ймовірностей і математична статистика. Вона пов'язана з інформаційною ентропією, комунікаційними системами, криптографією, корекцією помилок і іншими важливими областями.
Кодування інформації Щоб передати інформацію, її необхідно закодувати відповідно до природи каналу передачі. Наприклад, розмова по телефону (звукові сигнали) автоматично кодується в електричні сигнали, щоб вони могли по мережі дійти до співрозмовника і там перетворитися у звукові сигнали. Джерело -> Кодування -> Канал передачі -> Декодування -> Приймач
Принцип кодування Зашифрована 1-м ротором буква шифрується 2-м ротором, далі - 3-м, потім проходить через рефлектор, шифрується знову 3-м, потім 2-м і 1-м. Коли буква зашифрована, ротори повертаються по деякого алгорітму. В результаті, одна і та ж буква шифрується різними символами. Коли буква зашифрована, ротори повертаються по деякому алгорітму.В Внаслідок, одна і та ж буква шифрується різними символамі. Благодаря рефлектора, шифрування і розшифрування виконуються виконуються однаково.
Приклади кодування На вхід надходить A. Після проходу через все ротори A кодується в C. Після проходу через все ротори A кодується в C. 1-й ротор повертається на одну позицію вніз.1-й ротор повертається на одну позицію вниз. На вхід надходить A. На вхід надходить A. Тепер A кодується вже по-іншому - на виході виходить G. Тепер A кодується вже по-іншому - на виході виходить G.
Особливість шрифту Симетричність.. Дві йдуть підряд однакові букви шифруються різними Буквами. Дві йдуть підряд однакові літери шифруються різними буквами букв не може бути зашифрована самою собою .Зміна алфавітів періодична: T = P N, P - число букв в алфавіті, N - число роторів. Зміна алфавітів періодична: T = P N, P - число букв в алфавіті, N - число роторів.
Поняття кодування та коду Кодування - це перетворення інформації без зміни її змісту в інший вигляд за допомогою певного коду. Код - це набір правил перетворення для кодування. Прикладом учнівського кодування є такий прийом: виписується алфавіт і всі букви нумеруються за порядком – створюється кодова таблиця. Далі при створенні записки замість букв записуються номери. Одержувач такої записки повинен користуватися цією ж кодовою таблицею, щоб розшифрувати і прочитати повідомлення.
Кодування інформації у комп’ютері У комп'ютері носіями інформації є електричні або магнітні сигнали, які можуть мати лише два значення: 0 - вимкнуто (нема струму, розмагнічено) або 1 - увімкнуто (є струм, намагнічено). Демонстрація перемикача сигналу. Якщо клікнути лівою кнопкою миші у верхньому квадратику, то там з’явиться прапорець, а під ним цифра 1, що свідчитиме про наявність сигналу. Наступне клацання знімить прапорець, а унизу з’явиться цифра 0, що свідчитиме про відсутність сигналу.
Кодування інформації у комп’ютері За допомогою 0 і 1 кодують будь-яку інформацію, яку обробляє комп'ютер. Якщо застосувати згаданий раніше метод, то цифр 0 і 1 вистачить на позначення лише двох інформаційних одиниць, наприклад символів. Можна застосувати кодування комбінацією із кількох 0 і 1. Якщо взяти по два знаки це дозволить кодувати вже 4 інформаційні одиниці (00, 01, 10, 11). Введемо наступні позначення: 0 – М 1 – А Тоді код 0101 можна читати як МАМА Введемо наступні позначення: 00 – К 01 – Л 10 – О 11 – Я Тоді 00 10 01 11 можна читати як КОЛЯ, а 10 01 11 – як ОЛЯ
Кодування інформації у комп’ютері Число комбінацій залежить від того, скількох значний код: однозначний – 2 (21) двозначний – 4 (22) тризначний – 8 (23) чотиризначний – 16 (24) п'ятизначний – 32 (25) шестизначний – 64 (26) семизначний – 128 (27) восьмизначний – 256 (28) Для кодування інформації в комп'ютерах використовується восьмизначний двійковий код. Такої кількості символів вистачає для відображення літер, цифр, розділових, а також графічних елементів. Малюнки і звуки зображуються тими ж комбінаціями, але перед ними стоїть спеціальний знак, який вказує на характер інформації. Для більшої зрозумілості розглянемо приклади кодування. Наприклад, кирилична буква А має двійковий код 10000000, а буква М – код 10001100. Тоді слово МАМА в комп'ютері матиме представлення 10001100 10000000 10001100 10000000
Кодова таблиця символів Усі символи, які використовує комп'ютер, заносяться в таблицю і нумеруються десятковими числами, які перетворюються у двійковий код із 8 знаків 0 і 1 - виходить кодова таблиця символів. Наприклад, в комп'ютерах застосовується восьмизначний код ASCII, розрахований на 256 символів. Для кожного символу - це послідовність з 8-ми цифр 0 і 1, яка визначає певний символ.
Кодування байтами У комп'ютер заноситься та обробляється текстова інформація, цілі і дійсні числа, графічні побудови, малюнки і музика. І всі вони представлені у вигляді комбінацій із восьми «0» і «1» - байтами. Яка б інформація в комп'ютері не була (голос диктора або його зображення), вона завжди кодується байтами. 10001100 10000000 10001100 10000000 1-й байт 2-й байт 3-й байт 4-й байт
Текст у пам’яті комп’ютера Визначимо головну відмінність між книгою і занесеним в комп'ютер текстом. Вона полягає в тому, що коли ми відкриваємо книгу, то бачимо зображення символів, сформованих дрібними крихтами друкарської фарби. А якщо ж «відкриємо» пам'ять комп'ютера, то «побачимо» коди літер, складених із 0 і 1. Звичайний текст зображується в комп'ютері послідовністю кодів. Тобто замість кожної літери тексту зберігається її код за кодовою таблицею. І тільки при виведенні літер у зовнішнє середовище (на папір або екран монітора) проводиться формування звичних зорових образів літер.
Вимірювання об'єму інформації Інформація відображається символами (байтами), і її об'єм вимірюється кількістю байт у повідомленні. Наприклад, текст «Данило грає у футбол» має 20 байтів, і це можна порахувати. Об'єм інформації вимірюється кількістю байт у повідомленні (текстовому, графічному тощо). В тексті розділові знаки і «пропуски» - теж символи. Нехай на аркуші 56 рядків по 64 символи у рядку. Такий аркуш буде мати 56x64 = 3584 байт інформації.
Вимірювання великих об’ємів інформації Для вимірювання великих об'ємів інформації використовують кіло-, мега-, гігабайти. В інформатиці, обчислювальній техніці префікси кіло-, мега- і гіга- мають дещо інший зміст, ніж в інших науках. 1 КБ(кілобайт) = 210 байт = 1024 байт 1 МБ(мегабайт) = 210 КБ = 1024 КБ 1 ГБ(гігабайт) = 210 МБ = 1024 МБ Якщо є необхідність приблизно підрахувати об'єм інформації цілої книжки, треба кількість символів на одній сторінці помножити на кількість сторінок. Нехай книжка має 256 сторінок по 3584 байти на сторінці. Об'єм інформації такої книги: 3584x256= 917504 байт = 896 кілобайт = 0,875 мегабайта.