Презентація з історії України

Україна на карті упродовж історіїАнтичні міста-держави в Північному Причорномор`ї та Криму

Сто́рони сві́ту — це 4 основні географічні напрямки: Північ, південь, захід, схід. За допомогою цих сторін світу визначають географічні координати. Походження назв пов'язане із сонцем. Північ і південь визначають відносно полюсів, а схід і захід відносно обертання землі навколо своєї осі. Також сторони світу мають різне символічне значення у релігіях та звичаях різних народів. Сторони світу допомагає визначити прилад компас, який завжди вказує на північ.

Кордони Європи на карті

Кордони Європи

Україна – найбільша за площею держава Європи, розташована в центрі материка. Саме на території нашої держави (у Закарпатській області, поблизу села Ділове Рахівського району) міститься центр Європи.

Античні міста-держави в Північному Причорномор`ї та Криму

Колонізація Північного Причорномор`я була складовою так званої Великої грецької колонізації VIII-VI ст. до н.е. Основною причиною, що штовхала греків у далекі краї, стала нестача землі в Греції, а отже, і продуктів харчування. Першими грецькими поселеннями в Причорномор`ї (VII ст. до н.е.) були: Істрія (у Придунав`ї) і Борисфеніда (на острові Березань). У VI ст. до н.е. в пониззі Південного Бугу виникло місто Ольвія. На узбережжі Керченської протоки були засновані міста Пантікапей (що стало столицею Боспорського царства), Гермонасса, Німфей, Мірмекій, Фанагорія. На початку V ст. до н.е. на території Західного Криму з`явилось античне місто Херсонес. Одним із останніх у ІІІ ст. до н.е. тут виникло місто Калос-Лімен. У розвитку античних міст-держав розрізняють два етапи: на першому (VII-I ст. до н.е.) вони були незалежними утвореннями, на другому (середина І ст. до н.е. – 70-ті рр. IV ст. н.е.) – перебували в залежності від Риму.

У ІІ-І ст. до н.е. Ольвія потрапила в залежність до Кримської Скіфії. Скі́фи або ски́ти (грец. Σκύϑαι; самоназва «сколоти»: грец. Σκολότοι) — екзоетнонім грецького походження, який у сучасній науковій та художній літературі застосовується до практично всіх кочових племен, що мешкали у VII—III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто від степів сучасної України на заході й до сучасної Монголії та Китаю на сході. Всю цю територію іноді називають Велика Скіфія. На землі нинішньої України скіфи ймовірно прийшли з району Алтаю і Казахстану. На межі ІІ-І ст. до н.е. Причорноморська Україна була втягнута в орбіту боротьби між найсильнішими державами – Римом і Понтом. Цар Понту Мітрідат VI Євпатор підкорив Боспорське царство, завдав поразки Кримській Скіфії і поширив владу на все Причорномор`я, включно з Ольвією. Зрештою, зазнавши поразки від римлян, Мітрідат заподіяв собі смерть у Пантікапеї (сучасна Керч), а римські війська заволоділи його царством. Рим допомагав Херсонесу в його сутичках зі скіфами, у грецьких містах розміщувались римські гарнізони. У середині ІІ – ІІІ ст. до н.е. Тіра, Ольвія та Херсонес увійшли до складу римської провінції Мезії.

Побут і культура причорноморських грецьких держав мали багато спільного зі способом життя і культурою античного світу. Жителі міст вважали себе греками, тому офіційною мовою була грецька. У V ст. до н.е. Ольвію відвідав «батько історії» Геродот, який залишив найдавніший опис України-Скіфії. Основу релігійних вірувань колоністів становило багатобожжя. Особливо популярним серед богів був Аполлон – заступник колоністів. Поряд із культами божеств існували культи героїв Ахілла й Геракла. Наприкінці І ст. до н.е. грецькі міста-держави стали одним зі шляхів поширення на українські землі перших паростків християнства. Смертельного удару грецьким містам-державам завдала варварська навала, яка відбулась двома хвилями (у ІІІ ст. – готи, у IV ст. – гунни). У ІІІ ст. під тиском готів загинула Ольвія та інші міста, а в IV ст. навала гуннів знищила Боспорське царство. Уціліли лише Херсонес і Пантікапей, які з часом потрапили під владу Візантійської імперії.