У XIV-XV ст. розвиток культури на українських землях мав свої особливості. українці не мали власної держави, їхні землі були роз’єднані й перебували в складі інших держав, які не дбали про розвиток української культури. українським землям продовжували дошкуляти турецько-кримські набіги.
Під час цих нападів у вогні пожеж згоріли церкви, монастирі, школи й інші освітні та благодійні заклади, бібліотеки й архіви. Це затримувало розвиток освіти та культури в цілому. В українських містах збільшується кількість іноземних колоністів, що, з одного боку, спричиняє поступове витіснення з великих міст руської (староукраїнської) мови, культури, православної церкви, а з іншого — приносить із собою здобутки західноєвропейської культури, освіти, науки та технічні досягнення.
Освіта Православні церкви та монастирі й надалі були центрами освіти. У школах, що діяли при монастирях, церквах, благодійних установах і маєтках, навчалися діти феодалів і багатого міщанства, селян і ремісників. Підручниками були церковні книги, а вчителями — духовенство. Діти вивчали азбуку та склади, потім — читання, ще пізніше — арифметику, навчалися церковних співів і письма.
Освіта. Наприкінці XIV ст. на українських землях при католицьких монастирях і костелах починають відкривати латинські школи. Знання латини, що була в ті часи мовою католицької церкви, держави, науки та школи, відкриває українській молоді шлях до європейської освіти. Дедалі частіше українці їдуть здобувати вищу освіту в європейські університети.
Книгодрукування. У XIV-XV ст. продовжує розвиватися світська й церковна література. Книги, як і раніше, були рукописними. Основним центром книгописання залишався Київ. Наприкінці XV століття виникло книгодрукування церковнослов’янською мовою. Першодрукарем став німець Швайпольт Фіоль, котрий у 1491 році в місті Краків видрукував кирилицею чотири книги для церковної служби в православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Постна», «Тріодь Квітна».
АРХІТЕКТУРАУ центральній частині міста відповідно до норм маґдебурзького права розташовувалася прямокутна торгова (ринкова) площа. У ХІV—ХV ст. середину ринку щільно забудовували. Тут була ратуша, торгові лавки, міська вага, інколи майстерні ремісників і житлові будинки. У містах формувалася прямокутна сітка вулиць, головні з яких ішли до ринкової площі. Поряд із площею були розташовані головні храми.
З-поміж відомих фресок, що збереглися до сьогодення варто виділити розписи Вірменського собору у Львові, каплиці в селі Горяни біля міста Ужгород, Бакотського монастиряІконописними центрами були Київ, Перемишль, Луцьк, Львів. В іконах з’явилися зображення рослин, предметів побуту. Із XV століття поширились ікони, намальовані на дошках. Зразками тогочасного іконопису є ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгірцях, Богородиця Одигітрія з Луцька. Книжкову мініатюру тієї доби яскраво ілюструє Київський Псалтир, створений у 1397 році. В ньому вміщено понад три сотні ілюстрацій.