Презентація з історії України 7 клас "Русь-Україна за Ярославичів (др. пол. ХІ - поч. ХІІ ст.)"

Тема: Русь- Україна за Ярославичів (друга половина ХІ – початок ХІІ ст.) І

Ярослав Мудрий помер у 1054  р. Ярослав Мудрий (1019-1054)Саркофаг Ярослава Мудрого в Софійському соборі

Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми нащадками й  спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт відповідно до тогочасних європейських традицій, у  якому закликав синів жити в  мирі та злагоді. Ярослав Мудрий (1019-1054)

Ярослав Мудрий розділив між своїми синами землі Русі на окремі князівства (уділи):

Попри повчання батька, невдовзі по смерті Ярослава Мудрого розпочалися війни за владу (міжусобні війни) між його синами. Розуміючи, які нещастя несуть ці міжусобиці, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали союз для спільного управління державою, який тривав понад п’ятнадцять років. Сучасні історики назвали такий спосіб правління тріумвіратом Ярославичів (від «тріумвір» — «три» латиною). Брати спільно вирішували всі най-головніші питання управління державою.І

1072 р. сини Ярослава Мудрого доповнили батьківську збірку «Руську правду» новими законами. Ця збірка законів дістала назву «Правда Ярославичів». Статті «Правди Ярославичів» відобразили подальший розвиток суспільних відносин у Русі-Україні:• заміна кровної помсти системою штрафів;• захист, передусім, життя вищих верств суспільства та княжих чиновників (штраф за вбивство тіуна — 80 гривен, а за вбивство княжого рядовича — 5 гривен);• зафіксовано розуміння співучасті у скоєнні злочину та спробу визначення відповідальності кожного з учасників злочину;• посилення ролі держави відобразилося у спрямуванні вири (штрафу за вбивство) до державної скарбниці, а не до постраждалих. ПРАВДА ЯРОСЛАВИЧІВ 1072р.

У цей час Русь стала об’єктом нападів нових ворогів — половців (кипчаки). Це були тюркомовні кочові племена, що жили у степах між Волгою і Дунаєм. Уперше про появу половців в  українських степах у  літописі згадується під 1055  р. Половці, здійснюючи набіги, мали відмінну від своїх попередників тактику. Вони намагалися уникати прямих сутичок і  постійно кочували. Їхньою головною метою стало захоплення невільників, яких вони потім продавали в  країни Близького й  Середнього Сходу. Половці нападали зненацька і, узявши полонених, швидко зникали в  степу.

На початку вересня 1068  р. половці напали на Переяславську землю. Битва воєнних дружин Ярославичів із половцями відбулася на річці Альта й  завершилася перемогою кочовиків. Князі з рештою війська втекли під захист своїх фортець. Дізнавшись про це, обурені кияни вимагали від Ізяслава видати їм зброю, щоб помститися половцям. Відмова князя спричинила повстання киян, які не любили свого князя за здирництво. Ізяслав змушений був рятуватися втечею. Через півроку за допомогою польського війська він повернув собі престол.1068р. –битва на р. Альта? С. 51

ІГертруда ПольськаІзяслав Ярославич

Через деякий час між співправителями спалахнув черговий конфлікт, унаслідок якого Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з  Києва, він втік до Польщі. Тріумвірат Ярославичів розпався. Київським князем став Святослав. Після його смерті на престол зійшов Всеволод, який правив до 1093 р. Старший брат Ізяслав загинув під час чергової спроби повернути собі владу в Києві.І

Спільною справою для всіх князів у другій половині ХІ – на початку ХІІ ст. була боротьба проти половців. Князі розуміли, що протистояти половецькій загрозі вони можуть лише спільними зусиллями, подолавши суперечки й незгоди.

Володимир Мономах( син Всеволода) і Святополк Ізяславич (син Ізяслава) скликали в листопаді 1097 р. в Любечі князівський з’їзд. У ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський і теребовлянський князі. Князі домовилися:• закріпити за собою батьківські землі;• припинити усобиці;• об’єднатися для спільної боротьби з кочовиками-половцями. Любецький з'їзд 1097р.

С. 77

На деякий час усобиці справді припинилися, проте родичі швидко забули про свої обіцянки. Підставою до нової ворожнечі стало осліплення теребовлянського князя Василька Ростиславича, правнука Ярослава Мудрого (за наказом Святослава).

Щоб припинити чвари і об'єднатися для боротьби з половцями, з ініціативи Володимира Мономаха в 1100 р. та 1103 р. були скликані нові з’їзди під Києвом. Тимчасове примирення князів дало можливість об’єднати сили для боротьби з ворогами. У 1103 р. відбувся переможний похід під командуванням Святополка Ізяславича та Володимира Мономаха проти половців – битва на р. Сутінь.

Під час правління нащадків Ярослава розпочався поступовий процес ослаблення Русі-України й  занепаду влади великого князя. Наступники Ярослава, не бажаючи поступитися владою, знехтували заповітом батька, але інших примушували його дотримуватися. У цей час над Руссю-Україною з’явилася нова загроза зі степу. Напади орд половців стали спустошливими для Південної Русі. Половці вдало користувалися міжкнязівськими суперечками, здійснюючи свої набіги. Міжкнязівські чвари й  набіги кочовиків негативно впливали на розвиток Русі-України. Щоб узгоджувати свої інтереси й організовувати відсіч половцям, князі збиралися на з’їзди. Важливим для подальшої долі Русі-України стало прийняття нового принципу престолонаслідування.

Домашнє завдання: параграф 15