Стан розвитку культури України в другій половині XVI — на початку XVII ст. Позитивні чинники. Технічний прогрес, винайденнякнигодрукування. Розвиток української мови. Поява українського козацтва. Боротьба українського народу проти національного гноблення. Героїка козацьких походів. Необхідність збереження національної культури в умовах польсько-католицької експансії. Розвиток національної свідомості. Негативні чинники. Відсутність власної держави. Поділ території України між Річчю Посполитою, Угорщиною і Туреччиною. Відсутність єдиного наукового й політичного центру. Тяжкий національний гніт. Зростаюча загроза ополячення й окатоличення. Складне становище української православної церкви. Спустошливі напади турків та татар.
Навчання руською (українською) літературною мовою. Вивчали слов'янську, грецьку, латинську мови (риторика, граматика, піїтика), діалектику, а також арифметику, геометрію, астрономію, філософію, богослів'я, музику. Школа була й осередком розвитку хорового співу та українського шкільного театру.
Аделфоте́с (грец. Αδελфoτης — братство; «Грамматика доброглаголиваго еллинословенскаго языка…») — грецько-церковнослов'янська граматика складена 1588 Арсенієм Еласонським разом із учнями Львівської братської школи. Видана 1591 у Львівській братській друкарні двома мовами: грецькою і староукраїнською. Тексти (грец. і староукр.) подані паралельно.
«Грамматіка словенска», 1596 Перший систематичний підручник церковнослов'янської мови, призначений для шкіл. Визначено чотири частини граматики: орфографію, просодію, етимологію, синтаксис. Виділено 8 частин мови: различіє (артикль), ім'я, містоім'я, глагол, причастіє, предлог, нарічіє, союз.
РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИКнижна староруська (проста) мова використовувалася широко: у побуті, для написання судових та урядових документів, полемічних , ораторських творів, поезій, літописів. Слов’яноруська, або старослов’’янська мова використовувалася для написання церковних книг і залишалася незрозумілою для простого народу
Надгробок князя Костянтина Острозького в Успенському соборі Києво-Печерської лаври — рідкісний зразок української пластики другої половини XVI століття, виконаний у дусі традицій і настроїв італійського Відродження. Надгробок постав на замовлення сина небіжчика князя Василя Костянтина Острозького. 3 листопада 1941 року по-варварському знищений разом з усім Успенським собором. Тривають роботи з відтворення надгробка.
. ВИСНОВОКОсвітній рух підносив свідомість українського народу, сприяв утвердженню визвольних ідей. Одночасно з розвитком освіти розвивалися літописання та книгодрукування. Українська освіта здатна була конкурувати із західноєвропейською. В освітніх закладах мали право навчатися представники всіх станів населення. У другій половині XVI — першій половині XVII ст. відбувалося бурхливе піднесення культурного життя України. Православні навчальні заклади стали осередками ідей гуманізму. Навколо них гуртувалася українська інтеліґенція.