Новаторство, що стало класикою Сергій Прокоф'єв — один із видатних композиторів-новаторів XX століття. Його творчість вражає жанровим розмаїттям і багатством утілених образів. Опери і балети, симфонії та концерти, кантати й ораторії, сонати і сюїти, пісні та музика для театру і кіно — усі ці твори є зразками унікального й неповторного творчого стилю видатного майстра.
Новаторство, що стало класикою Народився майбутній композитор в Україні. У дитинстві Сергій пробував писати опери і серйозно займався композицією. Згодом, коли юнак став студентом Петербурзької консерваторії, його педагогами були відомі композитори М. Римський-Корсаков і А. Лядов. Лядов Анатолій Костянтинович«В мистецтві – порятунок та відповіді на всі запитання» Римський-Корсаков Микола Андрійович«...у будь-якому правилі існують винятки, більше того, вони навіть необхідні, якщо правило порушує геній...»
Новаторство, що стало класикою(1891-1953)Ранні твори композитора вражали яскравістю образів і виражальних засобів, незвичністю нової музики. Деякий час він гастролював країнами світу, виступав у США, Японії, Франції, де здобув визнання як композитор і видатний піаніст. Але йому вкрай не вистачало життєдайної сили рідної землі. Тому 1933 року Прокоф’єв остаточно повернувся на Батьківщину. Із того часу розпочався новий яскравий етап його творчості. Сергій Прокоф'єв у віці 9 років із лібрето своєї опери «Велитень». 1900 рік
Новаторство, що стало класикою Найвідоміші балети С. Прокоф’єва — «Попелюшка», «Кам’яна квітка» та «Ромео і Джульєтта» — справжні шедеври. У кожному з них композитор переосмислив сюжети відомих літературних творів, утіливши власну ідею про красу людських почуттів і чеснот, що протистоять злу.
Новаторство, що стало класикою Музика до балету «Ромео і Джульетта» визнана геніальним творінням композитора. Однак справжнє визнання вона здобула не одразу. Спочатку музика здавалася занадто складною і непридатною для хореографії, але з часом її неприйняття перетворилося на справжній тріумф. Балет складається з 52 окремих номерів, які передають загальну сюжетну лінію трагедії англійського драматурга В. Шекспіра — історію про кохання юнака і дівчини, що належали до ворогуючих родин.
Новаторство, що стало класикою. Музика «Танцю лицарів» («Монтеккі й Капулетті») наче уособлює люту ненависть сімей одна до одної, що передано в дисонуючих акордах і грізному звучанні. Середній розділ — витончений танок Джульетти і Паріса — це одна з найщемкіших сторінок балету. Такий різкий контраст ще яскравіше відтіняє трагізм і страшну руйнівну силу середньовічних забобонів. С. Прокоф'єв. «Танець лицарів» з балету «Ромео і Джульєтта».
Новаторство, що стало класикою Однією з неперевершених виконавиць ролі Джульєтти в балеті С. Прокоф’єва була видатна балерина Галина Уланова. Якщо спочатку вона не розуміла, «як можна танцювати під таку музику», згодом цей балет, ця музика і ця роль стали для великої балерини улюбленими. «Музика Прокоф’єва зливалася з Шекспіром. За всієї новизни й сучасності звучання дивовижна відповідність балету Прокоф’єва трагедії Шекспіра — ось у чому причина успіху цієї вистави»,— писала вона. Галина Уланова