Презентація з теми «Перебудова в Україні» (Історія України, 11 клас)

Активізація національно-демократичного руху в Україні в другій половині 1980-х рр.

Перебудова - політика перетворень в СРСР упродовж 1985- 1991pp., спрямована на оновлення життя країни. Більшість змін відбулися внаслідок реформ, які розпочав М. С. Горбачов, очоливши в березні 1985 р. КПРС.

 Було проголошено курс на здійснення двох взаємопов’язаних завдань:

Передумови національного відродження в Україні: демократизація суспільства, зумовлена здійсненням перебудовчих процесів; політика гласності; зростання значення національного питання та національної самосвідомості українського народу.

Значну роль у демократизації суспільно-політичного життя країни відіграла гласність. Гласнісь – відкритий доступ до інформації, можливість обговорення.

Гласність відкрила можливість сказати через пресу, радіо, телебачення, літературу, кіно правду про існуючу в країні тоталітарну систему, про її численні злочини. Гласність - перехідний етап до свободи слова.

Численні публікації з історичних, політичних, культурних та економічних проблем заповнили безліч «білих плям» в історії країни

У 1988 р. знову було порушено мовчання щодо голодомору 1932-1933 р.в Україні 

Почалася руйнація теоретичних догм та ідеологічних стереотипів, повною мірою виявилась нежиттєздатність комуністичної ідеї, ленінського вчення.

Із 1987 р. в Україні виникають самодіяльні громадські об’єднання, організації, товариства.

СТВОРЕННЯ НЕФОРМАЛЬНИХ ОБ`ЄДНАНЬ НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ БУЛИ НЕПІДКОНТРОЛЬНІ КПРС

1987 р. – початок виникнення неформальних громадських організацій: Восени 1987 р. у Києві був заснований Український культурологічний клуб

«Товариство Лева» 1987 р.(Львів)

НЕФОРМАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛИ І В ІНШИХ МІСТАХ: «Народний союз сприяння перебудові» (Одеса), Комітет підтримки перебудови» (Ворошиловоград).

1988 – 1989 рр.: Мітинг, присвячений створенню в Україні історико-просвітнтцького товариства “Меморіал”.Київ, 1989 р. - Товариство української мови ім. Т. Шевченка (1989 р.), - Історико-просвітницька організація «Меморіал» (1989 р.), - Екологічне громадське об'єднання «Зелений світ» (1988 р.)

Перша неформальна організація республіканського масштабу «Українська Гельсінська спілка» — українська громадсько-політична і правозахисна організація, заснована 7 липня 1988року у Львові членами Української Гельсінської групи. Головою Спілки було обрано Левка Лук'яненка. На базі УГС згодом була створена Українська республіканська партія.

Левко Лук'яненко - Голова  Української Гельсінської Спілки 

У червні 1989 р. в Україні діяло більш ніж 47 тис. неформальних об’єднань

У 1987 році було відроджено видання першого в Україні легального громадсько-політичного журналу “Український вісник” за редакцією В`ячеслава Чорновола

В`ячеслав Чорновіл

 Наприкінці 1988 р.- на початку 1989 р. неформальними об`єднаннями було проведено 1200 мітингів, у яких взяло участь понад 13 млн. чоловік. “Мітингова демократія” стала реальною силою, дієвим механізмом, що мав вплив у суспільстві.

Травень 1990 р. зареєстровано перші громади УГКЦ. Мирослав Іван кардинал Любачівський став лідером УГКЦ.

Лютий 1989 р– ініціативний комітет у Києві з відновлення діяльності УАПЦ. В.Ярема оголосив про розрив з РПЦ і перехід у УАПЦ. Червень1990 р – перший собор відновленої УАПЦ.

Мстислав – патріарх Київський і всієї України

Січень 1990 р.- створення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Жовтень 1990 р – митрополит Київський М.Філарет добився від Московського патріархату обмеженої автономії для УПЦ.

Митрополит Київський Філарет

Верховна Рада УРСР прийняла Закон  «Про мови в Українській PCP»  (28 жовтня 1989 p.): • юридично закріплювався державний статус української мови; • гарантувалася рівноправність мов усіх народів республіки; • поряд з російською українська мова ставала мовою міжнаціонального спілкування в Україні; • протягом п’яти років вона повинна була замінити російську мову в діяльності державних установ. У Законі не враховувалося: • можливості опору реальному перетворенню української мови на мову міжнаціонального спілкування; • не передбачався механізм контролю за виконанням Закону.

8-10 вересеня 1989 р. – Установчий з'їзд Народного Руху України за перебудову. Головою Руху обрано Івана Драча.

«Живий ланцюг» — символічна акція єднання, яку проводять великі гурти людей, узявшись за руки.

21 січня 1990 р.- акція “Живий ланцюг” (на відзнаку річниці Акту злуки ЗУНР і УНР (1919 р.)

У вересні 1990 р. Президія Верховної Ради України ухвалила постанову «Про порядок реєстрації громадських об’єднань», що створило відповідну юридичну базу для існування багатопартійності в республіці. Комуністична партія втратила свою політичну монополію.

2 - 17 жовтня 1990 р. – кампанія протестного голодування студентів у Києві (“Революція на граніті").

На їх підтримку застрайкували і всі вищі навчальні заклади Києва. Студентські акції протесту відбулися в обласних центрах, зокрема у Луганську та Львові.

Серед учасників акцій протесту були молоді Андрій Винничук, Олесь Доній, Оксана Забужко, Маркіян Іващишин, Олександр Ірванець, В'ячеслав Кириленко, Вахтанг Кіпіані, Соломія Павличко, Анжеліка Рудницька, Олег Тягнибок та інші. Влада, з огляду на чисельність акцій протесту і резонанс, виконала практично всі вимоги мітингувальників. Революція на граніті стала однією з безпосередніх причин, завдяки яким Україна отримала незалежність.

Отже, національний рух в Україні мав такі прояви: 1. Мітинги, демонстрації, акції протесту. 2. Формування широкого загальнонаціонального руху – Народного руху за перебудову. 3. Формування українських національних партій і , відповідно, багатопартійної системи.