Презентація з теми: "Колективізація"

Колективізація – це прогресивне диво чи прорахунок влади?

1927 р. –XV з’ їзд ВКП (б) – вирішив, що колективізація це основна задача партії на селі

Колективизація - процес виробничогоного кооперування дрібних, індивідуальних селянських господарств, основна частина соціальних перетворень на селі, яке буде втілено протягом перехідного періоду від капіталізму до соціалізму (1917- сер. 30-х рр). Експлуатація - Вилучення вигоди, прибутку з чого - небуть , привласнення чужої праці 

1928 - літо 1929 - період безпосередньої підготовки суцільної колективізаціїЕтапи колективізації осінь 1929-32 - етап суцільної колективізації – об»єднання в колгоспи основної маси селян - одноосібників1933-1937 - період завершення процесу соціалістичного перетворення сільського господарства

Результати колективізації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Економічні наслідки. Соціальні наслідки. Перекачування засобів із села в місто. Відволікання засобів від розвитку сільського господарства. Ліквідація кулаків. Закріплення соціальної бази сталінської диктатури. Одержавлення сільськогосподарчого виробництва. Відчуження селян від власності і результатів праціЛіквідація «аграрного перенаселення»Масовий «исход» селян з села, дефіцит робочої сили

Результати колективізації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}позитивнінегативні складена матеріально – технічна і організаційна база для підвищення виробництва сільського господарства. Держава отримала засоби для розвитку промисловостіНасильне створення колгоспів. Розкуркулення, масові репресіїМасовий голод 1931-1932 рр. Великі жертви погіршення правового положення селян

«Сталин разрушил сельское хозяйство страны». Результати колективізаціїВ период коллективизации«… искореняли сотни самых трудолюбивых, распорядливых, смышленых крестьян, тех, кто и несли в себе устойчивость русской нации». А. Солженицын. А. И. Ильин«Коммунисты ограбили и пролетаризировали крестьян и ввели государственное крепостное право». Одним рядком«Сталин уничтожил крестьянство».«Сталин физически уничтожил цвет крестьянства (5 млн.)».

Описывая ситуацию в СССР времен НЭПа, берлинское издание российских меньшевиков «Социалистический вестник» писала следующее: «Власть поворачивается лицом к крепкому крестьянству, к кулаку . Теория классовой борьбы замещается теорией гармонии интересов крепкого хозяйства и деревенской бедноты. Деревенская администрация уже сейчас все больше попадает под влияние кулацких элементов. Курс на кулака процесс этот несомненно ускорит... Весь период военного коммунизма оказался переходным не от капитализма к коммунизму, а от старого помещичье-капиталистического к новому крестьянско-капиталистическому хозяйству... Растут капиталистические фирмы, аренды, применение наемного труда в крестьянском хозяйстве, ростовщичество, кабальные сделки. Растет процесс политического оформления буржуазных элементов, растет их классовое сознание, растет классовая рознь между ними и пролетариатом»

М. И. Калинин, в своей статье в газете «Известия»от 22 марта 1925 года расценивает кулачество уже, фактически, не как класс или общественную прослойку, существование которой на данном этапе он отрицал, а, напротив, как некоторых индивидумов, «вымирающих единиц дореволюционной России»: "Говорить о кулаке как об общественном слое сейчас можно только в том случае, если считать, что всякий сельскохозяйственный предприниматель есть кулак , если по инерции военного коммунизма всякого исправного крестьянина считать кулаком . Кулак - это тип дореволюционной России. Кулак это жупел, это призрак старого мира. Во всяком случае, это не общественный слой, даже не группа, даже не кучка. Это вымирающие уже единицы

Но местные власти по примеру первой пятилетки старались ее перевыполнить. Для оправдания этих действий было придумано зловещее слово «подкулачник». В отдельных районах число раскулаченных достигало 15—20%. Розкуркулення. Розкуркулення Ю. Кугач. Розкуркулення позбавило село найбільш підприємливих,незалежних селян. Їхня доля повинна була стати прикладом тим, хто добровільно не бажав вступати до колгоспу. Кулаків виселяли з сім»ями,включаючи немовлят та людей похилого віку

«Головокружение от успехов»В багатьох районах селяни чинили опір масовому розкуркуленню. Для подолання селянських невдоволень були залучені регулярні частини Червоної армії. Але частіше за все селяни приймали пасивні форми протесту :відмовлялись від вступу в колгосп, палили інвентар, реманент

«Головокружение от успехов» 2 березня 1930 р. в «Правде» була опублікована стаття Сталіна «Головокружение от успехов». Всю вину за создавшееся положение он возложил на исполнителей, местных работников, заявив, что «нельзя насаждать колхозы силой». После этой статьи большинство крестьян стали воспринимать Сталина как народного заступника. Начался массовый выход крестьян из колхозов.

«…Само раскулачивание принимает зачастую нежелательную форму: вместо конфискации средств производства кулака происходит «раскулачивание под метелку». Когда забирают все предметы домашнего обихода вплоть до носильного белья, икон, квашеной капусты…»Які методи колективізації критикуються в документі?

Властью была достигнута цель ликвидации враждебного ей класса – кулачества, уничтожена частная собственность в деревне. Появилась возможность перекачивания финансов из аграрного сектора в промышленность.