Презентація з теми "Визначення кількості води, що її потребує насіння під час проростання"

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ З БІОЛОГІЇ РОСЛИН Дослідна робота учнів з фізіології рослин—один з ефективних шляхів по-єднання навчання в школі з практикою сільського господарства, розкриття учням значення наукових досліджень для виробництва. Правильно поставлена дослідна робота виробляє в учнів спостережливість та уміння самостійно проводити нескладні дослідження й робити висновки, привчає до творчих пошуків, застосування знань у практичній діяльності. Виконання описаного досліду допомагає реалізовувати завдання шкільного предмета «Біологія», які прописані в програмі МОН України, а саме : формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя, уміння застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (агропромисловий комплекс). Дослідницький практикум передбачає самостійну (або з допомогою дорослих) роботу учнів у позаурочний час. Його мета – вироблення особистого досвіду дослідницької діяльності у процесі розв’язування пізнавальних завдань. Дослід на тему "Дослідження умов проростання насіння. Визначення кількості води, що її потребує насіння під час проростання" Під час проростання насіння інтенсивно вбирає воду і бубнявіє. Залежно від хімічного складу насіння різних сільськогосподарських рослин поглинає різну кількість води. Найбільше набрякають білкові речовини, менше—крохмаль, ще менше—клітковина. Тому найсильніше бубнявіє насіння, багате на білки, наприклад квасолі, гороху, сої, вики, значно менше—насіння злаків: ячменю, пшениці, кукурудзи. Х і д р о б о т и. Для досліду беруть кілька мірних циліндрів на 250 мл, наливають у них по 200 мл води і в кожний циліндр опускають в марлевих мішечках по 20 г насіння різних культур (гороху, квасолі, кукурудзи, пшениці і буряків). Циліндри зверху зав’язують папером, щоб запобігти випаровування води. Через добу з циліндрів виймають мішечки з набубнявілим насінням. Відмічають, скільки залишилось води в циліндрах. Різниця в об’ємі між водою, налитою в циліндр на початку досліду і тією, що залишилась у циліндрі, становитиме об’єм води, що її поглинуло насіння під час набубнявіння. Цю кількість води можна виразити в процентах до початкової маси насіння. Наприклад, узяли 30 г насіння гороху. Маса його після набубнявіння—65г. Значить, насіння поглинуло 35 г води. Звідси: 30—100% х=35*100/30=116,6% 35—х Робимо висновок, що насіння гороху ввібрало 116,6% води відносно його початкової маси.