Презентація з української літератури "І на тім рушникові..."

І на тім рушникові…(презентаційний матеріал до уроків з українознавства )учитель Рибакова О. А.

загальноосвітня школа № 10 імені Тараса Шевченка. Новогродівська

Український рушник… На ньому вишита доля українського народу. Шматок полотна, витканий материними руками, оберігав людину від зла, нагадував про тепло рідної домівки, кликав з далеких доріг до батьківського порогу.

Червоні маки – біле полотноІ рук тепло , і смуток , і чекання. Мій рідний край , моя земля , село,Хатини, щепи, роси – сподівання. Рушник на щастя ти мені дала,А в нім твоє святе благословення. Як зараз бачу: котиться сльозаІ проростає паросток з насіння.Ігор Волощук

Вишивати рушники –давній український народний звичай. Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтерєри помешкань, вівтарі та ікони в церквах. Він надалі залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. Хата без рушників , казали в народі, що родина без дітей. Вишивати рушники-давній український народний звичай. Вишиваний рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер’єри помешкань,вівтарі та ікони в церквах. Він надалі залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів. Хата без рушника, казали в народі, що родина без дітей.

В 2007 році кращі майстрині вишивали рушник єднання,на честь річниці соборності України. Довжина рушника становить дев’ять метрів. Кожна область вишивала свою частину. Для вишивання майстрині використали найрізноманітніші, характерні для їхнього регіону техніки та шви: гладь, лиштву, різноманітні мережки.

Словникова робота Гладь- це техніка вишивання прямими або косими стібками,які повністю або частково заповнюють площину узору. Лиштва- старовинна вишивка білими нитками у вигляді прямої гладі; спосіб вишивання такий, що шитво з обох боків полотна майже однакове. Мережкою називають ажурну або прозору техніку вишивання, виконану на місці витягнутих із тканини основи або утоку.

Автор ідеї “Рушника національної єдності”- Тамара Степаненко. Рушник складається з двох однакових половинок (крил),у центрі якого вишиті золотом герб України у вінку. Сам узор має три частини, які позначають минуле, сучасну Україну та майбуття – духовний світ.

А. Малишко добре знав українські народні звичаї, тому його “ Пісня про рушник” пережила самого автора і залишається улюбленою.

Завдяки простій українській жінці- трудівниці на імя Надія Юхимівна Бокоч, всього з кількох експонатів на Полтавщині зявився унікальний музей , який спочатку працював на громадських засадах, згодом став Степненським , а потім Полтавським районним музеєм рушника. А почалося все з одного випадку. Якось, проходячи повз сміттєзвалище, побачила Надія Юхимівна викинутий кимось старовинний рушник. “ Як таку красу можна було викинути?”- подумала вона. Ось тоді і виникла у неї думка : а чому б не створити в селі музей рушника, адже вдома у неї стільки гарних робіт і її, і ті, що залишилися від матері. С. Степне

Так і розпочалася історія створення музею рушника. Унікальність цього музею ще й в тому, що всі експонати , які знаходяться в експозиції музею, зібрані жителями селища Степне.

Українську вишиванку називають “молитвою без слів”, а сорочка – вишиванка – є головним оберегом людини. Вишиванка- національна святиня,бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь- зв’язок , що не переривається віками.

Оберіг – сорочку вишила для сина. Візерунком стали квіти України: Маки та волошки, мальви біля хати. Долю для дитини вишивала мати. Вишивала мама синіми нитками,-Зацвіли волошки буйно між житами. Узяла матуся червоненьку нитку,-Запалали маки у пшениці влітку. Сорочка - оберіг

Україно моя, вишиванко!Я без тебе , як жайвір без поля. Ти мій біль, моя мука і доля. Я без тебе, як день без світанку,Вишиванко моя, вишиванко,Смерекова вишнева жага. Ти далеких Карпат полонянка, Ти Дніпра мов хвиля жива.

Широкі живописні мазки квітково – рослинного орнаменту щедро вкривають роботи з фаянсу Раїси Вакули. Прочитайте текст. Назвіть дієслова, визначте їх час і дієвідміну. Зробіть морфологічний розбір виділеного слова. Вона дуже любить ліс, її дитинство проходило серед квітучої природи Полтавщини, яка на все життя заполонила душу художниці. Її враження і спогади оживають то насиченим кольором на столовому сервізі “Радість”, то чітким графічним малюнком на сервізі “ Ліс”.

Наш український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх , хто не черствіє душею.