Розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу до навчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному процесі різних форм позакласних заходів.
Пам’ятаєте дитячу пісеньку «З невеликого струмка починається ріка»? Так, історія країни починається і нерозривно пов’язана з історією рідного краю, своєї домівки, села, вулиці, де людина народилася і виросла, де проминуло її дитинство. Почуття любові до отчого краю, глибокої поваги до вікових традицій є невичерпним джерелом духовності, моральності та культури сучасної людини, воно передається з покоління в покоління з молоком матері, мелодії народної пісні рідною мовою.
В. Сухомлинський формував цілісне ставлення до природи, виховував почуття відповідальність за стан довкілля. Підтвердженням цього є такі висловлювання педагога: “Ми вважали дуже важливим виховним завданням те, що наші вихованці, бачили свою єдність з природою, переживали турботу і тривогу про збереження і примноження природних багатств. Думка про те, що ми діти природи, повинні бути дбайливими і вдячними, особливо виразна і хвилююча тоді, коли діти бачать плоди землі, замислюються, як треба оберігати джерело, з якого п’ємо”. Звідси, якщо послідовно, день за днем, вчитель використовуватиме принципи екологічного виховання у роботі з дітьми, то у таких дітей будуть розвинені почуття відповідальності та збереження природи як важливого фактору існування людини.
«З перших днів перебування в школі, – писав В. Сухомлинський, – ми спонукаємо до такого: якщо ти побачив, що на дереві надламана гілочка, дбайливо підв’яжи її, змаж рану; якщо це зроблено вміло і своєчасно гілочка приживеться. Ми постійно вчимо це робити, але це лише один бік справи. Головне в тому, щоб у дитини заболіла душа, коли вона побачила пошкоджене деревце” . Як бачимо, природа має великий вплив на дитину, бо засіває в маленькій душі добро, людяність, любов до природи, потребу примножувати красу рідного краю і оберігати її.
Розвиток творчого мислення учнів, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків досліджень - одна з важливих проблем оптимізації навчання і комплексного підходу до навчально-виховної роботи, до використання у навчально-виховному процесі різних форм позакласних заходів, зокрема гуртків. У школі працює гурток «Юні охоронці природи», до якого залучені учні для проведення експериментально -дослідницької роботи з різних напрямків біології. Основним завданням моєї діяльності є, насамперед, навчання дітей навичкам екологічно культури, створення простору для їхнього творчого самовизначення і розвитку. Одним із методів, що спонукає розвиток самостійної творчої діяльності гуртківців є метод проектів. В основі цього методу лежить розвиток у дітей пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, формування креативного мислення, мислення високого рівня. Це можуть бути індивідуальні та групові проекти в рамках природоохоронних акцій та операцій: «Збережемо первоцвіти» , «Ліси для нащадків», «Юний натураліст», «Птах року», «Юний дослідник», «Вчимося заповідувати» і т.д .
В. О. Сухомлинський писав: «Справжня школа - це не лише місце чи заклад, де діти відповідно до навчальної програми оволодівають знаннями, вміннями. Навчання - лише одна із пелюсток тієї квітки, яка називається вихованням». Ці слова великого педагога стали орієнтиром у моїй педагогічній роботі, яка спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи.
Враховуючи те, що шкільний вік -- це період активного інтелектуального і соціального розвитку особистості, а молоді властиві підвищена емоційна чутливість, допитливість і активно-дійове ставлення до дійсності, школа стає важливою ланкою в системі неперервної екологічної освіти. Ставлення школяра до природи свідчить про рівень його культури, його позицію як громадянина незалежної України.