Виховний захід. Христос Воскрес лунають дзвони, дзвенять Воістину Воскрес.

Тема. Христос Воскрес лунають дзвони, дзвенять Воістину Воскрес.

Мета: Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят:  Вербна неділя, Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Форма проведення: літературно-музична композиція.

Завдання заходу: ознайомити учнів з історичними традиціями святкування Великодня, з релігійними обрядами пов’язаних з писанкарством; виховувати цікавість, пошану до народних звичаїв та свят; вчити розмальовувати писанки; розвивати фантазію, художній смак.

Клас: 6-Б

Обладнання: зал прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска; проектор, ноутбук, комп’ютерна презентація, видуті яйця, харчові барвники, віск, серветки – для виготовлення крапанок; діти одягнені в український одяг; декорації – українська хата; музичний супровід.

Міжпредметні зв’язки: українська література, краєзнавство, музичне мистецтво, писанкарство.

Епіграф:

 Горять свічки, зорять ікони.

Земля в молитві до небес.

Христос Воскрес лунають дзвони,

дзвенять Воістину Воскрес.

Хід заходу

Ведуча: Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історії мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Ведуча: Хто ти, хлопчику маленький?

Учень: Син я України - неньки

              Українцем я зовуся

              Й тою назвою горджуся!

В е д у ч а: А по чім тебе пізнаю?

Учень:  По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага Духа й тіла,

І душа моя здорова.

Українська в мене мова.

Вчитель  В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забуває звичаї своїх батьків, караєть­ся людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отже, давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні звичаї й традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем, або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.

Відеопривітання

Горять свічки, зорять ікони.

Земля в молитві до небес.

Христос Воскрес лунають дзвони,

  дзвенять Воістину Воскрес

Учитель. Гості хороші, гості щирі! У ці весняні дні запрошуємо вас на наше родинне свято. Цьому святу радіє весь християнський світ і оновлена земля ! А на Великдень гостей приймати – народні традиції  шанувати. Отже, слово дітям:

1-й учень. Під небом блакитним з теплом і красою , лугами й полями іде вже весна.

2-й учень. Цю пісню чудову , дзвінку  жайворонка  кожен у серці й думці відчува.

3-й учень. Тому що з піснею щастя приходить, з піснею завжди приходить весна .

Пісня «Це весна» Н.Май

Учитель. Як весело і ніжно описана весна у віршах, піснях .

Учень. Весна – це сонце і тепло.

 Весна – це світлі наші надії.

 Весна – це Великдень.

            З Великоднем!   

Пісочний супровід (відео)

Ведучий. Великдень вважається найбільшим святом року. У неділю – 8 квітня - кожна православна родина відзначила найбільше християнське свято - Світле Христове Воскресіння.

• Діти, що ви знаєте про Страсний тиждень? Що означають 7 днів перед Великоднем?

      Останній тиждень Великого посту називають страсною седмицею або Страсним тижнем. Цей тиждень вважають особливим часом усього року, оскільки це останній тиждень земного життя Христа, тиждень його страждань на хресті. Кожен день Страсного тижня великий і кожен має своє значення.

Усе починається з Вербної неділі. Уважається, що Ісус Христос в’їхав цей день  до Єрусалиму, де його вітав натовп.

У Страсний великий понеділок – у цей день згадується Йосип із Старого завіту, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа.  У цей день починається служитися молебень, яка закінчується у неділю освяченням паски.

Великий вівторок - віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком. Саме у цей день Христос передвіщує зраду Іуди і відречення Петра.

Велика середа - день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли Іуда домовляється з первосвящениками, щоб видати їм Ісуса за 30 срібняків.

Великий четвер – Відбулася Таємна вечеря, де син Божий, напоїв учнів своїх «кров’ю Нового Заповіту, передає апостолам шматок хліба – як тіло Боже. Після вечері омиває ноги учням, у знак смирення. Молиться у саду, а вночі Христа забирають під варту.

Страсна п’ятниця - день скорботи. Саме в цей день Ісус Христос упокоївся і був похований.  Це день суворого посту, деякі віруючі навіть не розмовляють, проводячи день в молитві. Пекти паски та фарбувати яйця в цей день не можна. Сам день Великої п’ятниці починається рано вранці, коли під час служби читаються Євангеліє страстей Господніх. Усередині дня (зазвичай – близько двох годин пополудні) здійснюється вечірня з виносом плащаниці.

У суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників. Воскресіння Христове відбувається.

На ранок неділі усі християни освячують їжу, обов’язково паску і яйця.  Усі вітаються вигуком : «Христос Воскрес» - «Воістину Воскрес!».

     Свято Великодня нагадує нам про взаємне прощення та порозуміння, тому ми намагаємося забути усе недобре, відпустити усі образи, які затаїлися у душі і почати новий день з світлим серцем і чистим сумлінням.

 

• Діти, а чому це свято так називається ? (Це великий день, бо воскрес Ісус  Христос).

І люди дуже раділи цьому. Вони й досі по-особливому святкують цей день.

• Діти, а як ви з батьками готувалися до свята Великодня?

1 учень. До свята прибирають у хатах, на подвір'ї, шиють одяг.

2 учень. І земля прибирається  до свята-все навкруги зеленіє, цвіте.

3 учень. Люди печуть паски, фарбують яйця.

4 учень. На свято ідуть до церкви.

Учитель. Діти, хто знає як правильно називати свято Пасхи чи Великодня?

Ніхто не знає? Пропоную до перегляду відеоурок з Олександром Авраменком, де ми дізнаємося як правильно називати свято Пасха або Великдень. Увага на дошку.

                                 Відео Олександра Авраменка «Пасха чи Великдень»

Ведуча: До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами ( його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

Через тиждень — Великдень.

Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,

А красива, як весна.

Дівчинка. Хто ти?

Вістунець. Я весняний вістунець, прийов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка. А чого мене б'єш?

Вістунець. Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день — Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо: Верба б'є, не я б'ю-

За тиждень - Великдень!    (Легенько вдарити вербичкою).

Ведучий: Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутись один одному і залишати у себе в душі тільки добрі почуття.

Пісня  Н.Май «А ми бажаєм вам добра»

Вчитель  У християн існував звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От ми з вами вмиємося. (Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей )      

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,

Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,

Щоб кусався зубок та сміявся роток!

Вчитель. У четвер чи суботу  пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.

                                  До вашої уваги сценка «Великодній колобок»

1-й ведучий. Жили-були бідні дід і баба. 

2-й ведучий. У них не було курочки Ряби. 

1-й ведучий. Вона не знесла їм яйця. 

Ведучі (разом). І не могли вони спекти пасхальної пасочки! 

2-й ведучий. Дід бабі каже: 

Дід. Чим же, мила, нам на Великдень розговітися? 

Баба. Ох, вже й не знаю, Назаре. Адже борошно у нас давно вже скінчилося. 

Дід. Давай но, бабо, не опускати рук, а помолимося Богу та по коморі пометемо, по засіках поскребемо, може, хоч на колобок набереться. 

1-й ведучий. Так вони і зробили по коморі помели, по засіках поскребли, борошенця на водиці замісили, сльозою посолили. 

2-й ведучий. Богу подякували. 

1-й ведучий. Спекли пісний колобок і на вікно поклали.

Ведучі (разом). До ранку простигне. 

2-й ведучий. А на ранок прокинувся Колобок раніше за всіх. 

Колобок. Щось дідуся та бабусі не чутно. Сплять, мабуть, натомилися зі мною вчора, навіть обідню проспали, котитимусь я до церкви, поки вони сплять, окроплюся у батюшки святою водою, хоч цим старичків розважу. 

1-й ведучий. Зіскочив колобок з підвіконня на землю і гайда до церкви, та не по дорозі, а навпростець, через ліс. Назустріч йому вовк. 

Вовк. Тебе, Колобок, Колобок, я з´їм. 

Колобок. Що ти, Вовче, адже я ще не освячений. По коморі метений, по засіках шкрябаний, на водиці мішаний, сльозою солений, але ще не освячений. Чекай на мене тут. 

2-й ведучий. Колобок покотився далі, а назустріч йому ведмідь. 

Ведмідь. Колобок, Колобок, я тебе з´їм. 

Колобок. Що ти, Ведмедику, адже я ще не освячений. По коморі Метений, по засіках шкрябаний, на водиці мішаний, сльозою солений, але ще не освячений. Чекай на мене тут. 

1-й ведучий. Колобок покотився далі, а назустріч йому лисиця. 

Лисиця. Зі святом тебе, Колобок. Далеко ти, мій солоденький, попрямував. 

Колобок. Я, Лисице, до церкви поспішаю. 

Лисиця. Куди, солоденький? Я щось не почула. 

Колобок. У церкву Божу, святою водою окропитися. 

Лисиця. Я щось глуха стала. Підійди до мене, мій пістненький, ближче. 

Колобок. Я, Лисонько, до церкви поспішаю, у батюшки святою водою покропитися, а ти на мене тут почекай. 

1-й ведучий. Прикотився Колобок до церкви і відразу до батюшки. Окропили святою водою, а пан-отець його запитує: 

Батюшка. Де ж, Колобок, твоє червоне яйце? 

Колобок. Немає у мене, батюшка, червоного яйця. Мої дідусь і бабуся бідні. 

Батюшка. На, візьми, Колобок, віднеси яйце бабусі та дідусю. 

1-й ведучий. А тут парафіяни почули розмову, надавали Колобку яєць повний кошик. 

1-й ведучий. Котиться Колобок назад через ліс навпростець, а назустріч йому вовк, ведмідь і лисиця. 

Звірі. Зі святом тебе, Колобок, з прийдешнім Христовим Воскресінням! Буде нам чим на Великдень розговітися! 

Колобок. Ох же ви, звірі, нерозумні! Адже я ж пісний: по коморі метений, по засіках шкрябаний, на водиці мішаний, сльозою солений. Як же ви мною разговієтеся? 

Звірі. Що ж нам тоді робити? 

Колобок. Візьміть ось по червоному яйцю, а як уночі обідня відійде, разговійтеся. 

Звірі. Ну, спасибі тобі, Колобок! Передай уклін дідусю і бабусі! 

1-й ведучий. Прибіг Колобок додому. 

Дід і Баба. Де ти був, Колобок? Ми про тебе турбувалися! 

Колобок. Я, дідусю і бабусю, у церкві був, святою водицею окропився і вам червоних яєць приніс. Буде чим на Великдень розговітися! 

Дзвенять пасхальні дзвони

Ведуча. На Великдень у церкву збиралися всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають!? Вони нам сповіщають: Христос Воскрес! Воістину воскрес!

Міні вистава

Дівчинка. Христос воскрес!

Вже три дні, як хмари стали,

Потемнів Єрусалим.

Як Ісуса поховали,

Вкрили каменем важким.

 Вже три дні, як суд ворожий

 На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,

 За всіх нас терпів, страждав.

Підем, діти, підем живо

На могилі приплакнем...

 Але що там? Що за диво? Гроб увесь горить вогнем...

Гляньте, діти, гроб порожній! Хтось там камінь відвалив!

Ангел. Се вчинив Господь Все можний!

              Він воскрес! Діти. О, диво з див!

Ангел. Не лякайтесь! Приступайте!

             Я посланник із небес!

 Дівчинка. То є ангел з неба, діти!

Ангел. Так, я ангел. Христос воскрес!

Діти. О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел. Чудо се добро віщує: правда в світі запанує!

Всі. Всіх нас нині звеселяє  диво з див святе, чудесне!

       Вже нас горе не здолає, наша доля ще воскресне

Христос воскрес! Христос воскрес!

Ведуча. Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла:  Свята паска у хату. Вся нечисть із хати.

Ведуча. Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитися.  ( У череп'яну миску клали три червоні крашанки, наливали холодну воду.)

Ведучий Першою вмивалася дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті ж самі - освячені).

Ведучий. Пропоную до перегляду відео «Як готуються до Великодня народи світу?:

Ведучий. Діти, що вас подивувало. Чи є відмінності від українського святкування ?

Ведучий. Діти,  без чого ми не можемо піти до церкви  у це свято? Так, обов’язково потрібно зібрати святковий кошик.

•  Що ж повинно бути у святковому кошику? (Хрін, ковбаса, масло, паска, писанка, свічка)

    Сценка «Святковий кошик» Заходять діти з модулями:

Хрін. Сьогодні свято – Паска,

Я незамінний тут,

Який смачний я з м’ясом .

Ковбаса.  Хвалько ти, шалапут,

Смачніша всіх на світі

І найсмачніша – я.

Масло. Я так потрібне людям,

Їм зі мною ситно.

Мене і в страві люблять,

І хворі з медом п’ють.

Без мене свято Паски

Не може обійтись. 

Сир.  Скажи мені , будь ласка,

 Не гірший я, ніж ти.

 До мене дай сметани,

 Хоч пальці оближи.

 Й вареники із мене

 Чим не смачні, скажи?

Паска(гордо). Та що там говорити?

Важливіша я тут.

Без мене вас до церкви

Святити не підуть

Я голова над вами.

Мій рід йде з давнини,

Шанують нас віками.

 І славлять щовесни.

Та й Паскою Великдень

Звуть люди на землі

Тоді цей день великий

Як паска на столі.

Ведучий. Діти, чи не забули ми ще про щось?

Діти. Так, про писанку або крашанку.

Ведучий. У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть на Київщині, «галунять яйця».

Ведучий. Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно ще з перед християнських часів. Орнамент на писанках переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, зірки. Все це – знаки різних ритуалів або священні числа. В наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Тепер, крім традиційних, зустрічаються і нові, мистецькі досконаліші орнаменти.

 Ведучий. Спосіб виготовлення писанок, хоч і простий, проте вимагає неабиякого хисту, бо малювати на опуклій поверхні яйця значно важче, ніж  на рівній поверхні полотна чи паперу.

Ведучий. Пропонуємо до перегляду відео « Значення писанки»

Ведучий.

• Діти, а які пасхальні яйця  називають крапанками? Чому?
• А зараз давайте ми з вами власноруч виготовимо крапанку.

Ведучий. Для нас проведе майстер-клас учениця 11 класу Васильківської ЗОШ 7 – Литвин Владислава.                                 Литвин Влада з майстер-класом. Крапанка.

Ведучий. Трішки потрібно відпочити. До вашої уваги пісня «Намалюю писанку» Марії Бурмаки

Ведучий. Наш кошик зібраний, і тепер ми можемо нести його до церкви, щоб посвятити.

На Великдень гостей приймати – традиції народні шанувати.

У хлопчика і дівчинки дзвіночки.

Хлопчик. Хвалите Господа , співайте,

Віддайте всі йому хвалу,

Його у праці прославляйте,

Віддайте серце все йому,

Дівчинка.  Задзвонив Воскресний дзвін

І розкрились квіти.

Йде народ з усіх сторін -

Як же не радіти,

Що Христос Воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час, Зла - зими не стало.

Ведуча. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювались писанками. Цей день називали волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

Отже, поглянемо як дотримувалися цього звичаю. До вашої уваги сценка

Сценка « Обливний понеділок»

Дмитро (ллє воду на Ганнусю). Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Ганнуся. Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро. А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганусі. Вона втікає),

Ганнуся (стріпує воду з кіс). То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (підбирає глечик). Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс. (Дівчата підбігають до Петра. Одні його тримають, інші ллють на нього воду. )

Петро. Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду три рази). Один дощ, другий дощ, третій дощ!

 Петро. Досить з мене одного. Бр - р - р!

Оксана. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять три роки голодні".

Петро. На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся. Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. 

Ведучий. Великодні свята закінчуються поминанням мертвих – молитвою і тризною « на горбках ». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з ' їдених яєць, кості зі освяченого м ' яса, освячену сіль, тощо. Виливають і чарку горілки : « їжте, пийте й нас, грішних, поминайте ». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим. тризна «на горбках»

• Чи багато цікавого ви дізнались на нашому святі.?
• Що запам’яталося?
• Чим були подивовані сьогодні?

Ведучий. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: " Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!"

Учень. На столі духмяна паска,

А круг неї — писанки,

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі роки!

Учень. Не мала у нас родина,

   Та молитва у всіх одна:

  Хай розквітне Україна,

 Як в божі дні — весна!

Учень.  Мир хай буде всім сьогодні.

 Бо це ж свято Великодня.

Живе, не вмре з святих небес

 Святий привіт: «Христос Воскрес!»

Усі (разом). Воістину Воскрес!