Презентація за темою "Образотворче мистецтво Далекого Сходу"

Образотворче мистецтво Далекого Сходу Жанри: портрет, пейзаж, каліграфічне письмо. Символічне навантаження кольору

Китайський пейзажний живопис

Китайський пейзажний живопис. Витоки китайського живопису сягають 6-7тис. років. Сучасні китайські художники і сьогодні дотримуються традицій стародавнього живопису,використовуючи туш, рослинні фарби, які наносяться на шовк. Природа, за уявленнями китайців, є еталоном прекрасного, утіленням світобудови, основним об’єктом, а людина – мізерна частинка природи.

Мініатюрні фігурки людей на тлі величних ландшафтів символізують, що людина - це лише незначна ланка Всесвіту, яка повністю залежить від його могутності.

Китайці вважають, що картини повинні створювати настрій, прино­сити успіх, захищати від неприємностей, відганяти злі сили. Картина повинна бути не тільки гарна зовні, але і мати внутрішню красу, силу і «енергію» — це предмет захоплення, джерело радості та стійкості.

Саме через природу китайці на­магалися осмислити основні закони буття. Можливо, саме тому особливістю традиційно­го китайського живопису була відмова від копію­вання зовнішнього світу. Особливості китайського пейзажного живопису

Художники Китаю ніколи не пишуть із натури, не роблять попередніх начерків, вони довго ходять околицями, уважно розглядають усе навколо себе й потім удома, згадуючи свої враження, створюють картину.

Китайські майстри пишуть найчастіше тушшю різних відтінків, і об’ємність зображення показують, застосовуючи різну за товщиною лінію та різні за тоном плями.

Фрагментарність (для зображення квітучої сливи не обовязкого малювати все дерево, достатньо гілки з поодинокими квітами). Особливості китайського пейзажного живопису

Велику увагу приділено калігра­фічним віршованим написам (ієрогліфам), які є майже в кожному творі як утілення цілісності поезії, живопису і каліграфії.

Основою для картин був шовк, коттон, особливий папір. Китайські живописці використовують міне­ральні, рослинні водяні фарби, чорну туш. Багато митців віддають перевагу монохромному живопису, вважаючи, що це краще «розкриває сутність природи». Особливості китайського пейзажного живопису

Го-хуа – традиційний китайський живопис. Картини написані тушшю на рисовому папері, іноді шовку. Розрізняють дві основні техніки: Се і («живопис ідеї») та Гунбі

Се і («живопис ідеї»)Картини в стилі “сеі” Художник здебільше турбується про передачу емоційного, душевного настрою, ніж про точну передачу деталей.

ГунбіДля картин у стилі “гунбі” характерне чітке промальовування контурних ліній, форм, деталей. Иноді цей стиль так і називають “стилем чітких ліній”.

Китайські живописці винайшли оригінальне рішення передачі безмежності простору та часу на сувої – горизонтальному і вертикальному. Сувій- смужка паперу, тканини, папірусу, пергаменту, що намотували на паличку і згортали в трубку; форма давнього рукопису.

Горизонтальні розкручували посту­пово, неспішно занурюючи глядача в сюжет. Вертикальні розвішували на стінах, застосовували в ширмах, розкривав перед ним безкінечність світобудови (від землі до неба і навпаки).

Картини – сувої не були постійною прикрасою кімнати. Сувої зберігалися у коштовних шкатулках і виймалися лише у святкових випадках

У китайському живописі встановилися такі жанри:«гори і води»шань-шуй«квіти і птахи»хуа-няо«люди»жень-у-хуа«тварини»анімалістика

«Гори та води» (шань – шуй) Панорамні картини наповнені скелями і горами, оповитими хмарами, крізь які ледь помітні ліси, домівки, човни

Пейзаж «гори і води»Фан Хуань «Подорожні серед гір і потоків»Кінець X — початок XI ст. Уособленням темного жіночого начала, пов’язаного із землею, є вода, уособленням позитивного, чоловічого начала, спрямованого до неба, є гори. Пейзаж спрямовує на очищення і просвітлення душі.

Ван Вей (699— 759 рр.)Китайський поет, живописець, каліграф, музикант. Засновник китайського пейзажного живопису. Першим став писати тільки чорною тушшю. Малюнок тушшю на тканині неможливо виправити чи стерти, що потребувало великої майстерності. Творив у жанрі «гори і води».

Лі Сисюнь (651-716 р.р.)Походив з імператорської родини. Внаслідок ворожого ставлення до імператриці замолоду втратив титул та маєтки, вимушений був тривалий час переховуватися. Основоположник «синьо-зеленого пейзажу». Збереглися лише 2 картини та розписи стін палаців.

Лі Сисюнь (651-716 р.р.)Художник відмовився від чорно-білої палітри туші. Його картина «Пейзаж» виконана в синьо-зелених тонах, переміжних з червоними, білими і жовтими мінеральними фарбами. Лі Сисюнь. «Пейзаж»

У жанрі «квіти і птахи» (хуа-няо), зображували невеликі фрагменти природи (листя, бутони, гілку). Переважають чотири благо­родні образи: орхідеї, бамбук, хризантема та мейхуа (дика слива)Ні Цзань. Бамбук

Засновниками жанру «квіти і птахи» вважають Сюй Сі (886-975) та Хуан Цюаня (900-965)Улюблена тема – квіти, метелики, птахи. Контури робив тушшю, а зображення розфарбовував ніжнимивідтінками кольорів. Сюй Сі «Метелики та квіти гліцинії»

Якщо європейці розглядають полотна, то китайці їх «читають», адже митці закладають у свої твори певний підтекст: твори сповнені символізму й алего­рій. Зокрема символіка пов'язана з образами природи. Кожна рослина, кожна квітка зіставлялися зі спостереженнями законів життя природи та людськими якостями: хризантема - скромності й цнотливості; верба - краси і вишуканої витонченості, сосна - це ідея вічної юності й стриманості. Піон - квітка імператорів. Це символ багатства, достатку, почесті а також це людська краса, романтика, пристрасть, любов.

орхідея (втілення чистоти і благородства), квітка ди­кої сливи мейхуа (символ стійкості й непохитності; бамбук (сим­вол стійкості і мудрості). Певній рослині відповідала конкретна пташка: фенікс, павич, півень і фазан зобра­жували разом з півонією; качку — з лотосом; лелеку — із сосною.)

Жанр «квіти і птахи» Лі Ді. Квіти і птахи. XII ст.

Ван Вей. «Пейзаж»Спробуйте визначити, які філософські думки відобразив у цьому пейзажі Ван Вей. Підказки: гори, вода, сосни

Жанр «Люди і речі» (жень-у-хуа), – передавали внутрішній світ людини. Цей жанр охоплював портрети, історичні та мі­фологічні сюжети, сцени палацового життя. Відомими майстрами цього жанру стали Янь Лібень (600-673) і Чжоу Фан (730-810). Створені живописцями образи імператорів і придворних красунь відтворювали ідеали чоловічої і жіночої краси епохи Тан.

«Люди і речі» Чжоу Фан. Придворні пані з квітами в зачіках. Янь Лібень. Імператор

Янь Лібень (600-673 р.р.)Був придворним художником. Згодом став прем'єр-міністром і главою імператорського законодавчого управління. Чудово малював людей. Найвідоміший сувой «Володарі різних епох». Зобразив імператора високим і сильним, в його очах відбивалася впевненість. Янь Лібень. Імператор

Чжоу Фан (730-810 р.р.)Походив з аристократичної родини, здобув гарну освіту. Писав портрети знатних жінок. Його портрети були повнокровні, а зображення одягу, зачісок, обстановки містили безліч деталей. Чжоу Фан. Придворні пані з квітами в зачіках

У характеристиці персонажів важливу роль відіграють не обличчя людини, а фігура, поза, складки одягу.

В анімалістичному жанрі тварин зображували реа­лістично, часто в русі, у характерних позах, без попередніх замальовок. Лев був символом могутності й благородства; тигр - захисник від злих духів; черепаха – символ довголіття; коропи - символ побажання щастя і успіхів.

Журавель - символ довголіття; сорока - символи щасливою новини; селезень з качкою - символ подружнього щастя; півень уособлює красу, широку популярність і добру славу.

Риби часто згадуються в багатьох переказах і символізують довголіття, достаток і гармонію. Крім того золоті рибки і коропи це символи процвітання, здійснення мрій і успіху. Дві рибки - символи подружнього щастя.

Чжу Чжаньцзі (1398-1435 рр.)Імператор Китаю, у вільний від керівництва країною час займався живописом. Відомий як художник- анімаліст. Малював гібонів з натури, бо вони жили в його саду. «Гібони граються»

Символічне значення кольору. На основі про вчення про 5 першоелементів світу ( вода, вогонь, дерево, метал і земля) китайські художники використовують 5 основних кольорів, які вважають зразковими: Чорний,червоний, синьо-зелений,білий жовтий. Ци Байши, "Осіння цикада на квітках лапіни"

Чорний колірздавна вважався кольором небес, тому він є основним для давнього китайського живопису, також він символізує зиму і північ;

Білий колірспіввідноситься із золотом, чистотою, а також з осінню і заходом.

Жовтий колір. Асоціюється із землею. Ознака осені, як кінця року і кінця людського життя. Позначає імператорську владу. Вважається найкрасивішим і означає центр Всесвіту

Червоний колірце радість і свято, літо. Також ці відтінки асоцію­ються з півднем. Колір свіжої крові, чоловіче начало (ян)Ранговий колір знаті (одяг, будинки, меблі)Ним маркують радісні події

Синьо-зелені відтінкисимволізують весну, час, коли все сповнене сили й енергії. Також ці відтінки співвідносяться зі сходом;Рослинність, стихії води, небесний простір, жіноче і космічне начало (інь)Зоо Чуань. «Квіти і птахи»

У чому виявляється особливість китайського живопису? Порівняйте портретний живопис художників Китаю з портретним живописом європейських художників. Визначте їх спільні та відмінні риси. Назвати жанри китайського живопису. У чому полягає особливість китайських пейзажів? Які емоції вони викликають у Вас? Порівняйте їх з картинами європейських пейзажистів різних стилів. Якого значення в своїх роботах китайські художники надають кольору?

З чим пов’язана символіка в китайському живописі?У жанрі «гори-води» що символізує чоловічий початок?Що служило матеріалом для китайських картин?Який колір у живописі китайців замінює весь спектр?Що символізує у живописі бамбук, лотос, хризантема, орхідея ?Чи користувались китайські художники попередніми замальовками?Що передавали картини жанру «жень-у»?