Іващенко Лариса Анатоліївна
Учитель музичного мистецтва
Канівської гімназії імені Івана Франка
Канівської міської ради
Черкаської області
Анотація
У даній роботі представлено розробку конспекту уроку Мистецтва для 11 класу та презентації до уроку. Матеріал розроблений за програмою «Мистецтво» для 10 - 11 класів автор Л.Масол. Урок відповідаї темі І семестру «Мистецтво європейського культурного регіону». Розробка дає можливість кожному вчителю вибрати необхідний матеріал, використати його для демонстрації на мультимедійній дошці при викладі теми.
Тема. Різнокольоровий світ європейського живопису.
«Титани» епохи Відродження.
МЕТА: Формувати ключові компетентності:
уміння вчитися: самоорганізовуватися до навчальної діяльності, уміння працювати в колективі;
загальнокультурну:
дотримуватись норм культури мовлення, зв’язно висловлюватись; аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;
інформаційно-комунікаційну:
використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.
Формувати міжпредметну естетичну компетентність:
виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва, проаналізувати засоби виразності видів мистецтв, визначити спільне, відмінне, характеризувати найкращі зразки кіномистецтва, розвивати творчі здібності;
Формувати предметні мистецькі компетентності: допомогти учням усвідомити значущість українського народного мистецтва в розвитку національної культури; вчити формулювати власні вражений під час спілкування із творами мистецтва; стимулювати пізнавальну активність, виховувати повагу, любов до української та світової культури.
Тип уроку: комбінований, поглиблення знань.
Обладнання: для вчителя – ТЗН, презентація з першими у світі фотографіями, відеоролики про фотомистецтво.
для учня – робочий зошит.
Поняття:
Структура уроку:
І. Організаційний момент (2 хв.)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку (3 хв.)
ІV. Вивчення нового матеріалу (24 хв.)
V. Закріплення нового матеріалу (4 хв.)
VІ. Рефлексія (5 хв.)
VІІ. Підсумок уроку (3 хв)
VІІІ. Домашнє завдання (2 хв.)
ПЕРЕБІГ УРОКУ
«Хай нащадки одержать від нас дещо подібне до того,
що нам самим лишилося від наших предків.»
Данте
Слайд 1.
Перевірка присутності учнів на уроці, наявність обладнання в учнів. Повідомлення про організацію роботи на уроці.
Слайд 2.
Епоха великого Відродження. Більш ніж чотири століття відмежовують її від сьогодення, але ні на мить вони не дають права забувати нам, що така епоха була, що це вона дала нам Сікстинську Мадонну і Мону Лізу, Рафаеля і Мікеланджело, Тиціана і Леонардо да Вінчі, Лауру і Беатріче, Ромео і Джульєтту. Занурившись у галузь мистецтва нам необхідно дослідити, якою вона була - людина епохи Відродження, що відрізняло її від представників попередніх епох. Чому саме цей час подарував стільки геніїв та світових шедеврів? Що об’єднує наш час з епохою Ренесансу?
Слайд 3.
Тема нашого уроку – Різнокольоровий світ європейського живопису.
«Титани» епохи Відродження.
Ми визначимо засоби виразності італійського Відродження, ознайомимося з творчістю художників, навчимося аналізувати власні почуття від сприйнятого мистецтва.
(Запис числа, теми уроку, визначення.)
Слайд 4.
Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Найповніше і найпослідовніше еволюція Відродження проходила в Італії. Відродження — це могутній культурний рух у межах XIV — початку XVII ст., в ході якого відбулося подолання духовної диктатури, деспотії церкви. Виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до щасливого життя, нова система національних літератур, нова філософія і наука. Небувалого розквіту досягло саме образотворче мистецтво.
Слайд 5.
В період 1490—1520 рр. живопис Італії переживає справжній розквіт і вищу фазу свого розвитку. В повну силу працюють талановиті представники Ренесансу — Доменіко Гірляндайо, Сандро Боттічеллі, Перуджино, Джованні Белліні. Але в цей же час активно захоплює провідні позиції в мистецтві нова плеяда митців, що мало рахується з живими авторитетами нещодавнього мистецького минулого. Їх значно менше, ніж майстрів 15 століття, але їх обдарованість і майстерність — майже недосяжні. Їх перелік не перевищує і 10 осіб, але всі вони — велетенські таланти, титани Відродження, серед яких —Леонардо да Вінчі, Джорджоне , Тиціан, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарротті.
Пізнє Відродження в Венеції додасть ще постаті Паоло Веронезе та Тінторетто.
Вже за життя цих майстрів їх твори стануть взірцями, а картини Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, фрески Рафаеля в Ватикані, картини Джорджоне, портрети роботи Тиціана і Тінторетто стануть школою для поколінь художників як у самій Італії, так і далеко за її межами, якому б століттю чи мистецькому напрямку вони б не належали.
Слайд 6.
1-й учень
Леонардо да Вінчі залишив після себе рукописи з багатьох областей знання. Він займався математикою, гідромеханікою, геологією і фізичною географією, метеорологією, хімією, астрономією, ботанікою, а також анатомією і фізіологією людини і тварин.
Незважаючи на те, що деякі шедеври Леонардо, наприклад “Джоконду”, знають усі, можна привести і маловідомі факти його життя і творчості. Наприклад, що матір’ю Леонардо була проста селянка, він отримав домашню освіту, віртуозно грав на лірі, першим пояснив, чому небо синє, а місяць такий яскравий.
Слайд 7.
Цікаві факти.
Він віртуозно грав на лірі. Коли у суді Мілана розглядалася справа Леонардо, він фігурував там саме як музикант, а не як художник чи винахідник.
За однією з теорій, Мона Ліза посміхається від усвідомлення своєї таємної для усіх вагітності. За іншою версією, Джоконду розважали музиканти і клоуни у той час, як вона позувала художнику. Є ще одна теорія, відповідно до якої, “Мона Ліза” – це автопортрет Леонардо.
Леонардо, по всій видимості, не залишив жодного автопортрету, який би міг йому бути однозначно приписаний. Учені засумнівалися у тому, що знаменитий автопортрет сангіною Леонардо (традиційно датується 1512-1515 роками), що зображує його у старості, є справжнім. Вважають, що, можливо, це лише етюд голови апостола для “Таємної вечері”. Сумніви у тому, що це автопортрет художника, висловлювалися з XIX століття, останнім їх нещодавно висловив один з найбільших фахівців по Леонардо, професор П’єтро Марані.
Вчені Амстердамського університету і фахівці зі США, вивчивши загадкову посмішку Джоконди за допомогою нової комп’ютерної програми, розгадали її склад: за їхніми даними, вона містить 83% щастя, 9% зневаги, 6% страху і 2% злості.
Леонардо любив воду: він розробив інструкції з підводних занурень, винайшов і описав прилад для підводного занурення, дихальний апарат для підводного плавання. Усі ці винаходи Леонардо лягли в основу сучасного підводного спорядження.
Леонардо першим пояснив, чому небо синє. У книзі “Про живопис” він писав: “Синява неба утворюється завдяки товщі освітлених часток повітря, яка розташована між Землею і чорнотою, що знаходиться вгорі”.
Леонардо був амбідекстром – він в однаковій мірі добре володів правою і лівою руками. Він страждав дислексією (порушенням здатності читати) – цю недугу, яку ще називають “словесною сліпотою”, пов’язують зі зниженою активністю мозку у визначеній зоні лівої півкулі. Як відомо, Леонардо писав дзеркальним способом.
Леонардо залишив проекти підвідного човна, повітряного гвинта, танка, ткацького верстата, шарикопідшипника і літаючих машин.
Леонардо першим із живописців почав розчленовувати трупи, щоб зрозуміти розташування і будову м’язів.
Слайд 8.
2 –й учень
Рафаель Санті один з найбільших живописців епохи «Високого Відродження». За 37 років свого життя він написав більше 200 картин. Особливо знаменита його прекрасна серія мадонн. Він перший хто надав Мадонні не відсторонений, а ніжний образ..
Рафаель тонко відчував жінок, в 8 років він рано втратив матір. Її зображення він пізніше бачив на фресці свого батька, придворного художника, Джованні Санті
Рафаеля ніколи не віддавали няням чи служницям. Мати годувала його грудьми, батьки виховували дитину самі, хоча це було не прийнято за традиціями того часу. Батько Рафаеля, Джованні Санті, був не тільки придворним художником і поетом, а й освіченою людиною свого часу. Він став чимось на зразок міністра освіти при дворі герцога Урбинского.
Слайд 9.
Навчаючи свого сина майстерності художника, Джованні скоро стало зрозуміло, що хлопчик швидко розвивається, все схоплює. Коли Джованні передав йому всі свої вміння і зрозумів, що нічому навчити не може, він відвіз сина в Перуджу, навчатися у самого прославленого художника Італії того часу – П’єтро Перуджино.
Для художників того часу було прийнято володіти різними творчими профессіямі - архітектор, скульптор, художник, поет. Вважалося що художник – це не тільки вміння малювати, це особливий стиль мислення. Щоб стати знаменитим художником, необхідно було бути розумним. І Рафаелю це вдавалося.
Рафаель в 17 років став вже визнаним художником, брав участь у розписі різних храмів і мав багато приватних замовлень. У 1505 році він відчув, що вичерпав можливості навчання у Перуджино. Рафаель був постійно налаштований на навчання. Коли до нього дійшли чутки що у Флоренції існує потужна кагорта художників, він кинув все і відправився туди навчатися.
Слайд 10.
3 –й учень
За свою тривалу кар'єру скульптора, архітектора і художника Мікеланджело Буонарроті здобув майже міфічну славу та чисельних шанувальників не тільки в Італії та Європі, а й по всьому світі.
1. У підлітковому віці Мікеланджело жив та навчався в будинку одного з найважливіших заступників мистецтва в Європі Лоренцо Медічі. Саме тоді один з його суперників скульптор П'єтро Торріджано зламав йому ніс. Причиною бійки могла бути як і заздрість Торріджано так і поганий характер Мікеланджело.
2. Мікеланджело був надзвичайно вибагливий до мармуру, який він використовував для створення своїх скульптур, проте одну зі своїх найбільш відомих робіт статую Давида, Мікеланджело зробив з непотрібного та викинутого шматка мармуру. Брила граніту майже сорок років стояла без діла, перш ніж Мікеланджело взявся її обробити.
3. Мікеланджело працював для дев'яти різних католицьких понтифіків. Обсяг його робіт у Ватикані був величезний. Він включав все від оздоблення декоративних меблів в спальні папи та до розпису неймовірної стелі Сикстинської капели.
4. Спочатку для роботи над Сикстинською капелою папа Юлій II вибрав Рафаеля. Та слава Мікеланджело в ті часи невпинно зростала і з ревнощів або гордості, Рафаель переконав папу найняти Мікеланджело замість нього, оскільки надіявся довести, що молодий Мікеланджело був лише скульптором і не міг виконати таку надскладну роботу. В кінцевому результаті, очевидно Рафаель був дуже розчарований.
5. Мікеланджело рідко підписували свої роботи та не любив будь-які формальні автопортрети, але стилізовані власні зображення він часто використовував у своїх роботах. Найвідомішим з таких специфічних автопортретів зображений на фресці «Страшний суд» на стіні Сикстинської капели, де святий Варфоломій тримає шкіру, обличчя якої дуже схоже на художника. Існує гіпотеза, що Мікеланджело зобразив цей момент Страшного суду, коли Христос вирішує долю самого художника.
6. Сьогодні мало кому відомо, що Мікеланджело є автором сотень віршів та сонет. Як говорять, талановита людина – талановита в усьому.
7. Мікеланджело був також визначним архітектором і присвятив багато років будівництву базиліки Святого Петра у Ватикані. Навіть після того, як він став занадто слабким, щоб регулярно відвідувати місця своєї роботи, він як і раніше контролював роботу з дому та відправляв креслення та ескізи бригадирам.
Слайд 11.
8. Скульптура залишилась його істинною любов'ю до кінця життя. Він не був одружений та не мав дітей, Мікеланджело так і помер працюючи у своїй домашній студії над його останньою роботою «П'єта» або «Оплакування Христа», яка зображує Ісуса на руках Діви Марії.
Слайд 12.
Живопис Північного Відродження
Північне Відродження доба розквіту фламандсько-голландського і німецького живопису. У Нідерландах — це передусім Ян ван Ейк, у пізнішому періоді — Босх і Брейгель, а в Німеччині — Альбрехт Дюрер, Лукас Кранах Старший, Ганс Гольбейн, Маттіас Грюневальд та ін.
Головне творіння Яна ван Ейка (завершене його братом Хубертом) грандіозний Гентський вівтар (див. ілюстрацію на с. 80), у якому виражено уявлення про людський Всесвіт. Митець уперше створює подвійний портрет, який завдяки зображенню деталей домашнього інтер’єру виходить за межі портрету і наближається до побутового жанру.
Художник «заселяв» фантастичними істотами, безпорадними фігурками людей із птахами, рибами, звірами, таким чином створюючи відчуття суєтності.
Так само, як і Босх, під впливом народної культури перебував Пітер Брейгель Старший. У панорамних пейзажах митця панує природа, а людина, натомість, ніби губиться в її безмежних просторах.
У найоригінальнішому творі «Фламандські прислів’я», або «Світ шкереберть», Брейгель Старший з неймовірною художньою силою «ілюструє» близько сотні відомих прислів’їв. Він не уникає слабкості, а інколи й дурості людини, часто-густо його персонажі підлягають гострій сатирі. Картина наповнена символами, однак дотепер не всі з них розшифровані, оскільки деякі крилаті вирази втратили своє значення чи вже забуті.
Слайд 13.
Слайд 14.
Слайд 15, 16, 17.
Вправа «Піраміда знань»?
Слайд 18
Найбільш видатніші художники світу епохи Відродження знаходили своє натхнення в біблійних сюжетах. Але це вже були не канонічні лики святих, а життєві, людські образи. Інтерес до людини, її внутрішніх переживань ― ось, що виходить на перший план. Архітектура, живопис, література звертаються до культури Античності, відроджують її цінності
Мотивація оцінок за роботу на уроці.
Слайд 19.
Підготувати презентацію про творчість одного із художників Північного Відродження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ