Порівняння спадкової та неспадкової мінливості Властивість Неспадкова (модифікаційна) Спадкова Об'єкт змін Фенотип у межах норми реакції Генотип Фактор виникнення Зміни умов навколишнього середовища Рекомбінація генів Внаслідок злиття гамет, кросинговеру та мутацій Успадковування ознак Не успадковується (лише норма реакції) Успадковується тільки в гаметах Значення для особини Адаптація до умов навколишнього середовища, підвищення життєздатності Корисні зміни призводять до виживання, шкідливі – до загибелі Значення для виду Сприяє виживанню Призводить до появи нових популяцій, видів Роль в еволюції Адаптація організмів Матеріал до природного відбору Форма мінливості Групова Індивідуальна, комбінована
Комбінативна мінливість – це форма спадкової мінливості, яка виникає завдяки перерозподлілу генетичного матеріалу в нащадків. Причини комбінативної мінливості – це рекомбінації ДНК. Джерела комбінаційної мінливості: 1.Незалежне розходження хромосом під час мейозу. 2.Випадкове злиття гамет під час запліднення. 3.Кросинговер.
Гомологічна рекомбінація – це процес обміну нуклеотидними послідовностями між гомологічними хромосомами або ланцюгами ДНК. Цей тип рекомбінації використовується клітинами для виправлення пошкоджень ДНК, утворення нових комбінацій генів під час мейозу. Негомологічна рекомбінація – це процес обміну нуклеотидними послідовностями між негомологічними хромосомами або ланцюгами ДНК. Випадкове вбудовування вірусних або бактеріальних фрагментів ДНК у ДНК клітин людини.
Мутаційна мінливість Мутаційна мінливість - це форма спадкової мінливості, що пов’язана зі змінами генотипу внаслідок мутацій. Більшість мутацій, що проявляються в організмів, мають шкідливий характер, оскільки знижують пристосованість до умов середовища (наприклад, гемофілія). Серед проявів мутаційної мінливості є й нейтральні прояви ознак, що не впливаютьна пристосованість, але за певних змін середовища існування можуть виявитися корисними.
Лабораторна робота № 2 Вивчення закономірностей мінливості в людини. (ст. 178 – 179) Хід роботи 1. Вибираємо ознаку для дослідження (ріст) і визначаємо сукупність спостережень кількісної ознаки, тобто вибірку. 2. Визначаємо діапазон мінливості ознаки,тобто норму реакції. Визначаємо характер успадкування ознаки (кількісна або якісна, моногенне або полігенне успадкування). 3. Обчислюємо частоту зустрічальності варіант ознаки. Результати записуємо в таблицю і складаємо варіаційний ряд. 4. Висновок.