Мета та завдання роботи: 1) зібрати та проаналізувати інформацію щодо токсичності нітратів, нітритів і пестицидів та шляхів їх потрапляння у продукцію харчування, а також щодо проблем ужиткової хімії; 2) дослідити доцільність застосування добрив і пестицидів; 3) визначити наявність нітратів та нітритів в сільськогосподар- ських продуктах харчування, що реалізуються в торгівельній мережі, та в овочах, котрі вирощені на присадибній ділянці. 4) визначити якість різного виду меду. Шляхи реалізації дослідження: 1) збір і аналіз інформації щодо шляхів потрапляння пестицидів, нітратів і нітритів у продукцію харчування, їх токсичність, її причини, методи визначення вмісту останніх у сільськогосподар- ських продуктах харчування, а також щодо проблем ужиткової хімії; 2) дослідження вмісту нітратів і нітритів в овочах та якості різного виду меду; 3) обробка та аналіз результатів дослідження.
Метод дослідження. Для визначення вмісту нітратів і нітритів в сільськогосподарській продукції був використаний риванольний метод. Для визначення якості меду використано якісні реакції на відповідні сполуки. Висновок: у проекті досліджено овочі, що реалізуються в торгівельній мережі та ті, котрі вирощені на присадибній ділянці, якість різних видів меду, а також вплив нітратів, нітритів та пестицидів на організм людини. Результати роботи: під час проведення досліду в огірках та капусті (в листі), які придбані у торгівельних мережах, було виявлено надлишок нітратів. У решті видів придбаних овочів та в домашній продукції рівень нітратів був у межах норми, оскільки рожеве забарвлення не з'явилося. Рівень нітритів в жодному виді овочевої продукції перевищений не був. У кожній із шести проб меду не було виявлено сторонніх домішок, окрім незначних домішок сміття у пробі під номером 5 та домішок сахарози в пробах 1, 5 та 6. Отже мед, що досліджувався, є якісним і безпечним для здоров’я.
Пропозиції: 1) супермаркетам “Сільпо” (м. Бориспіль), та “Fozzy” (с. Проліски) посилити контроль за якістю продукції, яку їм поставляють на продаж (зокрема на вміст нітратів); 2) санепідемстанції взяти під контроль діяльність згаданих вище магазинів. Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження дають підстави санепідемстанції для більш ретельної перевірки продукції, яка реалізується в магазинах, на нітрати та нітрити.
Метою роботи є дослідження історії відкриття, будови, властивостей та методів виділення біополімерів хітину та хітозану, молочної кислоти та біополімеру полілактиду, кверцетину та дигідрокверцетину та їх добування. Об’єктом дослідження є природні полісахариди хітин та хітозан, молочна кислота та полілактид, кверцетин та дигідрокверцетин. Предмет роботи – дослідження властивостей і методів виділення хітину та хітозану з підмору бджіл, молочної кислоти та полілактиду, кверцетину та дигідрокверцетину з деревини модрини сибірської та сосни звичайної.
Завдання дослідження: проаналізувати літературні джерела про будову, властивості та методи виділення хітину та хітозану, молочної кислоти та полілактиду, кверцетину та дигідрокверцетину, експериментально перевірити та удосконалити відомі методики їх виділення. Новизна роботи полягає в удосконаленні методики виділення хітину та хітозану з підмору бджіл, розробці методики виділення 2-гідроксипропанової кислоти із молоч- ної сироватки й у виділенні кверцетину та дигідрокверцетину із кори та деревини модрини сибірської. Практичне значення дослідження визначається можливістю впровадження його результатів у виробництво.
Метою роботи було узагальнення та систематизація відомостей про фізичні та хімічні властивості Феруму, вивчення колоїдно-хімічних закономірностей синтезу магнітних оксидів Феруму та їх застосування у сучасних технологіях, синтез магнітокерованого композиту. Об’єктом дослідження були синтезовані порошки на основі оксидів Феруму, які виявляли магнітні властивості. Предмет роботи – колоїдно-хімічні методи золь-гель синтезу феромагнітних порошків на основі оксидів Феруму для створення магнітних рідин і матеріалів на їх основі. Новизна роботи полягала в апробації та модифікації відомих методик одержання магнітних матеріалів (порошків) з метою створення біомагнітокерованих речовин.
Завдання дослідження: з’ясувати роль металів родини Феруму у створенні сучасних магнітних матеріалів та їх застосування у медицині та біології; узагальнити історичні відомості про створення магнітних матеріалів на основі металів родини Феруму; використати основні закономірності колоїдно-хімічного методу золь-гель синтезу нанопорошків, для синтезу магнітних оксидних феропорошків; синтезувати магнітокерований композит. Методи дослідження. У роботі представлені аналіз та узагальнення літературних джерел щодо результатів вивчення даної проблематики; використані хімічні методи синтезу магнітних матеріалів (порошків) на основі елементів групи Феруму. Результати дослідження. Одержано порошки заліза та кобальту з використанням методів термічного розкладу та електрохімії. Практичне значення дослідження визначається можливістю впровадження результатів дослідження у виробництво. Також цю роботу можна використати для підвищення зацікавленості учнів у вивченні хімії, поглиблення їх світогляду у галузі споріднених з хімією наук природничого напрямку і ознайомлення з сучасними досягненнями науки.
* Магнітопласти, магнітоеласти, магнітні гуми: магнітний вініл – це еластичний полімерний гумоподібний матеріал, який об’єднує властивості гум та постійного магніту. Невелику кількість магнітної рідини розбризкують у нафтовій плямі. Він швидко розчиняється в ній. Потім у воду занурюють сильні магніти і пляма починає стягуватися в точку, де її відкачують насосами. Вода стає чистою. дактилоскопічні флюоресцентні Порошки магнітні Тверді магніти
* Магнітні мазі з метилурацилом та дiоксидином на вазелiн-ланолiновiй основi Магнітні пластирi Магнітні рідини у медицині та фармації: магнітокеровані рентгеноконтрастні композиції (замість суспензії барій сульфату 30%), “магнітна пальпація”; штучні тромби (герметизатори) для закриття зовнiшніх свищів порожнистих органів; магнітокероване транспортування лікарських речовин; магнітні рідини для виготовлення штучних органів (як система змащування); визначення швидкості кровообiгу та мікроциркуляції (як датчики в технiці); магнітогідродинамiчна сепарація формених елементів крові, нормальних та злоякiсних клітин. Магнітні мікрокапсули (мікросфери) магнітні супозиторії косметика
у якості рентгеноконтрастних засобів, для створення сорбентів, магніточутливих композитів для спрямованого транспорту лікарських засобів для внутрішньовенних, внутрішньоартеріальних і внутрішньом'язових введень магніточутливого колоїду запровадження виробництва та використання цих речовин на практиці має стати одним із пріоритетних завдань для хімічної науки в ХХІ столітті.
Предмет дослідження: ефективність застосування мікоризних препаратів у рослинництві Об’єкт дослідження: симбіотична взаємодія між рослинами та грибами Мета проекту: з’ясувати можливості застосування мікоризних препаратів в умовах сучасного рівня розвитку сільського господарства України; продемонструвати на конкретних прикладах ефективність використання мікоризних препаратів; показати перспективи подальшого вивчення питання мікоризації та його застосування в практиці агровиробництва та домашнього садівництва та городництва. Практичне значення дослідження визначається можливістю застосування результатів дослідження на практиці.
В результаті ми помітили, що рослини, оброблені препаратом, були краще розвинені, почали раніше квітнути та плодоносити і дали кращий урожай, що говорить про ефективність мікоризоутворю- ючих препаратів. З 2 кг необробленої картоплі ми зібрали 3 кг, а з обробленої – 5 кг, що становить 67% приросту. З 2 десятків кущів необроб- лених помідорів ми отримали 2 корзини томатів, а з оброблених – 4 корзини, що становить 100% приросту.
Переваги мікоризації: економлять потреби води рослиною до 50%; сприяють накопиченню рослиною поживних речовини; збільшують ріст і покращують якість рослин; здатні ефективно протидіяти процесам опустелення; підвищують стресостійкість (морозостійкість) і загальний імунітет рослин; запобігають потраплянню інфекцій у коріння та листки; прискорюють приживлюваність рослин; сприяють інтродукції рослин; збільшують врожайність й накопичення зеленої маси рослин; пришвидшують цвітіння та розвиток кореневої системи на 3-4 тижні; не накопичуються в ґрунті; не токсичні для людини і тварин.