В різноманітних груп організмів онтогенез має власні особливості й тривалість, котрі, в тому числі, залежать від їх способу розмноження. Наприклад, вік дерев мексиканського кипариса досягає до 10 тис років, драцени — до 6 тис. Є «довгожителі» і поміж тварин. Наприклад, одна із особин річкової щуки прожила більше 300 років; окремі види черепах існують до 150 років, а риба білуга і нільський крокодил — до 100. Поміж безхребетних тварин високу тривалість існування отримали окремі види актиній (90 років), молюсків (тридакна — 300 років) й членистоногих (річковий рак — 20 років, камчатський краб — більше 30 років).
Стадії ембріогенезу:1. Дроблення — завершується утворенням бластули;2. Гаструляція — утворення двошарового зародку — гаструли;3. Гістогенез — розвиток тканин;4. Органогенез — процеси формування зачатків органів та їхньої подальшої диференціації у ході індивідуального розвитку організмів.
Остання стадія дроблення закінчується утворенням бластули (з грец. бластос — зародок), тобто наступної стадії зародкового розвитку. В окремих кишковопорожнинних, членистоногих, плоских червів, більшості ссавців внаслідок дроблення формується стадія морули (з лат. морум — ягода шовковиці). Вона відповідає стадії бластули, але складає собою скупчення бластомерів, які більш-менш щільно притиснуті один до одного. Морула — проміжна стадія між зиго- 3 — бластоциста тою й бластоцистою (з грец. бластос і кистіс — міхур) — це стадія ембріонального розвитку ссавців (в саме тому числі і людини). Як й бластула, вона має вид порожнистого міхура, заповненого усередині рідиною.
Бластула має вид порожнистого утвору котрі форми, стінки котрого утворені головним чином одним шаром бластомерів. Окремі із бластул нагадують сферу, а інші — диск, у одних всі бластомери однакових розмірів, у інших — вживав мілкі і досить великих бластомери. Схожі між собою клітини бластули з часом дають початок різноманітним зародковим листкам. Все це здійснюється в результаті диференціації клітин.
Гаструла. Після формування бластули розпочинається закладання зародкових листків та утворення гаструли (з грец. гастер — шлунок). З'являються два шари клітин, тобто зовнішній — ектодерма (з грец. ектос — ззовні і дерма — шкіра) й внутрішній — це ентодерма (з грец. ентос — усередині і дерма). Дані шари звуть зародковими листкам
Диференціація (з лат. диференція — розбіжність) — це виникнення в момент онтогенезу різноманітних типів клітин із початково однорідних. Дякуючи диференціації клітин згодом котра неоднакові тканини і органи. Поперечний розріз ембріона: 1 - невральні склад; 6 хорда; 7 - кишка.ки; 2 - перикардіальна ділянка; 3, 5 - соміти; 4 - нервова трубка
Зародкові листки:• Ектодерма — дає початок нервовій системі, органам чуття, зовнішньому покриву організму, передній і задній кишці.• Ентодерма — дає початок хорді, кишечнику, шлунку, печінці, органам дихання — легеням.• Мезодерма — дає початок мускулатурі, усім хрящовим і кістковим елементам скелета, кровоносній і сечостатевій системі.