Номер слайду 10
Отримати цей діагноз - серйозне випробування для людини та її близьких. Фізично вона ще довго може почуватися добре, але її психологічний стан багато в чому залежить від розуміння, співчуття і підтримки тих, хто її оточує. Саме в такі моменти люди розуміють, хто їх справді любить, хто є їхніми справжніми друзями. Що ж ми можемо зробити для тих, хто живе з ВІЛ? Як полегшити долю людей, які страждають не так від хвороби, як від того, що опинилися наодинці зі своїм лихом? Що ми можемо протиставити страху, істерії, невігластву, стигмі (ігнорування і замовчування проблем, пов’язаних зі СНІДом) і дискримінації ВІЛ-інфікованих? Ми можемо висловити солідарність жертвам ВІЛ/СНІДу, співчуття і підтримку всім ВІЛ-інфікованим і членам їхніх родин, повагу до людей, які мужньо долають невимовно складні обставини. Ми повинні переконати їх не втрачати надії. Щороку з’являються нові, більш ефективні ліки, здатні знизити концентрацію ВІЛ у крові і подовжити безсимптомний період. В Україні ці ліки поки що доступні лише одиницям, але держава і міжнародні організації роблять усе можливе, щоб така ситуація змінилася. І це неодмінно станеться. Кожен рік, місяць, день наближають нас до того часу, коли вчені розроблять справді ефективні ліки проти СНІДу, доступні кожному, хто їх потребує. Не буде перебільшенням визнати, що кожен ВІЛ-інфікований стає жертвою дискримінації. Іноді такої, що доводить його до самогубства. Суспільство повинно переосмислити цю проблему. Ніхто не має права засуджувати іншого, адже кожен – недосконалий.