Презентація " Запорізька Січ" 7 кл.

І знову забурлить козацька лють й завзяття,І серце буде помсти вимагать, Коли чергові "єднокровні браття"З вогнем й мечем прийдуть нас "визволять" .

Запорізька Січ

Запорізька Січ— суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці ХV ст.— першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця.

Спеціалісти досі не зійшлися на єдиній думці, звідки виникло слово "козак", хоча ще в старовинних билинах так називали руського богатиря Іллю Муромця. Козаки - це вільні люди.

Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею ( довгий плащ без рукавів ). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече носили торбинку з харчами й кулями, а до пояса на ременець прикріпляли ще й порошницю з порохом.Їли сушену рибу й печене м’ясо та риб’ячу юшку,бо риби в ріках, звіра та птаства в степу було дуже багато. Пекли сухарі з пшеничної муки.

За описанням сучасників, вони були переважно середнього зросту, плечисті, ставні, міцні і сильні, на обличчя повні, округлі, а від літньої спеки й степового повітря смагляві. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем на тім’ї, у смушковій гостроверхій шапці, вічно з люлькою в зубах, справжній запорожець дивився якось похмуро, спідлоба, сторонніх спочатку зустрічав непривітно, вельми неохоче відповідав на питання, але згодом помаленьку лагіднішав обличчя його під час розмови поступово веселішало, живі проникливі очі засвічувалися вогнем, і вся його постать дихала мужністю, заразливою веселістю й неповторним гумором. Запорожець був здоровим, вільним від хвороб, умирав більше на війні, ніж дома.

Проводи на Січ (Опанас Сластіон, 1855–1933)Кожному, ким би він не був, звідки й коли не прийшов на Запоріжжя, доступ у Січ був вільним за чотирьох умов: - бути вільною і незалежною людиною, - розмовляти українською мовою, - сповідати православну віру, - пройти певне навчання.

Козаки обирали для розташування Січей місця, які самою природою були зроблені неприступними, – острови й півострови, а укріплювали їх за допомогою дерев'яно-земляних споруд. 3апорозькі Січі обкопувались ровом, а навколо них насипався вал, висота якого сягала за 10 метрів. На вершині валу встановлювався частокіл із загострених паль. Менш захищені для противника місця укріплювались дерев'яними вежами із встановленими на них гарматами. Більшість виходів із фортеці робилися вузькими і прикривались бійницями. Всередині Січі знаходився майдан із січовою церквою. Навколо січового майдану стояли довгі казарми – курені, у яких мешкали козаки. Крім куренів, навколо січової площі стояли курінні скарбниці, комори, будинки окремих старшин, пушкарня.

Посеред Січі стояла церква св. Покрови, знадвору навіть скромна, але в середині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони.

Запорізька Січ – столиця козацьких земель, серце низового лицарства та центр козацької вольності, який існував за порогами Дніпра із середини 16 ст. до 1775. Утворення 3апорозької Січі пов'язане з процесом формування українського козацтва і освоєння ним раніше спустошених татарами українських земель між Дніпром і Південним Бугом. Налічувалось 8 Запорозьких Січей, які почергово змінювали одна одну. Розташовувались вони на території сучасних Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областях.

Хортицька (1556–1557)Томаківська (1563–1593)Базавлуцька (1593–1638)Микитинська (1639–1652)Чортомлицька (1652–1709)Кам'янська (1709–1711)Олешківська (1711–1734)Нова (Підпільненська) (1734–1775)

Місця розташування Запорозьких січей

Поява першої пов'язана з ім'ям Д. Вишневецького. В I-й пол. 50-х рр. 16 ст. він заснував на о. Мала Хортиця (тепер – острів Байда) замок, який став козацькою твердинею і опорним пунктом для масштабних походів проти татар.

Війську Запорізькому низовому були притаманні риси демократичної республіки. Січова рада була вищим законодавчим і адміністративним органом. Вона розглядала питання внутрішньої і зовнішньої політики, судила злочинців, обирала уряд – військову і паланкову старшину (кошового отамана, суддю, осавула, писаря, курінних отаманів, військових службовців, хорунжого та інших).

Козацька рада

Кошовий отаман (гетьман), військовий суддя і військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися Військовою радою щорічно 1 січня. В мирний час військова старшина виконувала адміністративні та судові функції, а під час військових походів очолювала Запорізьке Військо, передаючи свої повноваження наказній старшині. Кошовий отаман (гетьман) зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну і судову владу. Його влада не була абсолютною: він звітував перед Військовою радою, його повноваження обмежувалися річним терміном перебування на посаді.

Писар. Бунчужний

Козацькі гетьмани та ватажки

Гетман Иван Выговский (1657 - 1659

Український гетьман Богдан Зиновій Хмельницький. Севери́н Налива́йко — козацький отаман

Гетман Брюховецкий Иван Мартынович. Гетман Петр Дорошенко

Гетьман Дем’ян МногогрішнийІван Підкова, козацький гетьман,

Петро Сагайдачний гетьман реєстрового козацтва. Петро Дорошенко, гетьман всієї УкраїниІ. Мазепа ,гетьман України.

Останній гетьман - Петро Калнишевський. Пилип Орлик – первший гетьман у вигнанні.

Чисельність Запорізького війська не була сталою. На кінець XVI ст. воно нараховувало близько 15 тис. козаків. Січ мала також свій флот, який складався з великих човнів — чайок або байдаків. Військо Запорізьке мало свою печать — герб із зображенням козака з рушницею на плечі, з шаблею та списом, застромленим у землю поруч з постаттю козака. Січова корогва (прапор) була червоного (малинового) кольору: на лицьовому боці був зображений в білий колір св. Архангел Михайло, а на зворотньому — білий хрест, оточений небесними світилами.

Булава гетьмана України Богдана Хмельницького XVII ст.. Бунчук — держак із золотою кулею, під якою підвішено кінське волосся, — символ гетьманської влади. Печатка Війська Запорозького за Богдана Хмельницького (1654)Козацькі клейноди

Зі зброї у вжитку запорізьких козаків були гармати, рушниці, пістолети, списи, шаблі, келепи, стріли, сагайдаки, якірці, кинджали, ножі, панцери. Козацьке бойове знаряддя

Бунчуки, списи, лук, сагайдак і бердиш

Розташування козацького табору у поході.

Після жорстокого зруйнування у 1775 р. Запорозької Січі російським царатом певен час існувала ще й Задунайська Січ (1775–1828).

Життя запорожських козаків відображено в різних видах мистецтва

Розп'яття з лубенським полковником Леонтієм Свічкою, кінець 17 ст.

Козак Мамай – герой народного малярства

В образотворчому мистецтвіО. Бубнов. "Тарас Бульба"Ю. Брандт. "Повернення козаків з походу"

Йозеф Брандт. Табір запорожців. Варшавський національний музей. Ю. Брандт. "Табір"

Запорозькі козаки атакують, Франц Рубо. Козаки пишуть відповідь турецькому султану — Мехмеду IV, написаний у 1676 році; I . I . Рєпін, 1880-91 рр

У літературіБогдан Лепкий

М. В. Гоголь Тарас Бульба

Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха:

Образ Тараса Бульби у музиці та кіно. М. Лисенко. "Тарас Бульба", опера в 4-х діях. Режиссер: Володимир Бортко

Ілюстрації до твору

Образ Тараса Бульби в інших сферах

Тарас Бульба в іграх та технологіях

Дяку за увагу.