Презентація " Застосування технології критичного мислення на уроках хімії та біології"

Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках хімії та біологіїПідготувала вчитель біології та хімії НВК «Бережницький знз I – ii ст. –ДНЗ» Мацишин Лариса Анатоліївна

Концепція Нової української школи Зміст освіти та її методика мають бути наближені до практики. Менше теорії, а більше практичного застосування в житті

Життєве кредо Якщо ми будемо навчати сьогодні так, як ми навчали вчора,- ми вкрадемо у наших дітей завтра

…Найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями (Концепція нової української школи)

НАВЧАННЯ ПО НОВОМУ

н. Авчаємось впродовж життя Сучасний вчитель повинен постійнорозвиватися, намагатися вдосконалювати свою роботу,використовувати нові прийоми, методи, та засоби на уроках.

Застосування технології розвитку критичного мислення на уроках хімії та біології

Чому саме критичне мислення? щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями: Гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;Самостійно і критично мислити;Уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані);Знаходити шляхи її раціонального вирішення;Усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;Бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;Уміти працювати з інформацією( збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати і обґрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, встановлювати закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, в різних ситуаціях;Уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, моральних якостей.

На уроках з розвитку критичного мислення слід дотримуватись таких правил:- Виконувати роль консультанта. - Надавати дітям ініціативу у пізнавальній діяльності; заохочую до самостійності. - Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються.- Створювати емоційно стимулююче навчальне  середовище.- Здійснювати навчально-виховний процес в атмосфері взаємодії, емоційної співдружності.- Створювати можливості для максимальної самореалізації  кожного учня.- Сприяти поступовому частковому заміщенню вчителя учнями – консультантами.             

Критичне мислення – процес обмірковування власних думок та причин виникнення певної точки зору, що передбачає послідовний ланцюжок операцій мислення.r

rrrrr

Розминка(Створення сприятливого психологічного клімату на уроці)- Обгрунтування навчання( Постановка мети уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому)- Актуалізація(Зацікавленість, спрямованість на навчання, відтворення знань, потрібних для наступних етапів уроку)- Усвідомлення змісту(Знайомство з новою інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння) - Рефлексія(критичний момент уроку, учні переробляють нові знання на власні, запам’ятовують матеріал, активно обмінюються думками, удосконалюють та поповнюють словниковий запас) Структура уроку

Модель Побудови уроку з використання технології розвитку критичного мислення. I фаза – Виклик. Оживити в пам'яті учнів наявні знання. Оцінити рівень знань учнів. Визначити мету навчання. Зосередити увагу учнів на темі. Представити контекст для розуміння нового матеріалу.

II Фаза - осмислення. Порівняти очікування учнів з тим, що вивчається. Виявити основні моменти. Зробити узагальнення і висновки. Поєднати зміст матеріалу з особистим досвідом учнів. Поставити проблемне питання.

Iii фаза - рефлексія. Узагальнити основні ідеї. Обмінятися думками. Виявити особисте ставлення. Перевірити ці ідеї на практиці. Оцінити процес навчання. Поставити додаткові запитання.

Основні прийоми розвитку технології критичного мисленняабо методи візуалізації графи навчальної інформації, продукційні моделі, фреймові моделі, асоціативні опорні сигнали, граф-схеми, конспекти-схеми, карти пам'яті, метаплани, логіко-смислові моделі, кластерні карти, концептуальні таблиці

Прийом «ФіШБОУН»Проблема. Причина. Причина. Факти. Факти. Висновок. Схеми (діаграми) «фішбоун» були придумані професором Кауро Ішикава, тому часто називаються діаграми Ішикава.

Фішбоун («риб"ячий скелет» або «риба»)Завжди: у голові – тема або проблемне питання, на хвості – висновок. На верхніх кісточках – причини, а на нижніх – певні наслідки.

Проблема. Забруднення повітряпричини: Необережне поводження людини. Вирубування лісів. Збільшення транспортних засобів. Вибух на Чорнобильській аесфакти: Лісові і степові пожежіПил з ґрунтів. Радіоактивні речовини. Господарська діяльність людини. Вихлопні гази. Висновок: Охорона повітря від забруднення

Ментальні карти(також зустрічаються такі назви : «Карти розуму» або «Інтелект – карти»)Для створення карти потрібні листки паперу формату А4 чи А3. При створенні карти краще використовувати кольорові олівці або фломастери. Спочатку необхідно виділити тему, проблему чи предмет для відображення в центрі карти. Від центрального відображення проводяться лінії (гілочки) до основних ідей,які розкривають значення центрального зображення чи слова. Лінії від слів, які розкривають головну ідею, повинні бути тоншими. Необхідно широко використовувати малюнки для забезпечення кращого розкриття думок.

Прийом «Кластер»Абометодика «гронування»Етапи гронування:1. Написати центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша, на слайді, на дошці).2. Записати слова, фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані.3. Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв’язки між поняттями.

Кластер

Концептуальна таблиця

Прийом «Ромашка Блума»«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем (або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями інформації, яка є у повідомленні.3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …?4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве.5. Оцінювальні запитання. Запитання на оцінку - вимагають від учня вироблення суджень на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно, згідно з визначеними учнями стандартами.6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу.

До теми  «Дихання» ( 8клас)1.    Який склад видихуваного повітря?2.    Ти стверджуєш, що без дихання людина може прожити годину?3.  Як зміниться самопочуття людини, якщо вона підніматиметься у гори?4.   Яких правил потрібно дотримуватись, щоб не захворіти хворобами дихальних шляхів?5. На основі яких процесів відбувається обмін газів у легенях та тканинах?6. За словами французького вченого А. Лавуазьє «Життя – це горіння». Яким чином ці слова стосуються дихання?7.   Як тютюновий дим впливає на легені? До чого призводить паління у ранньому віці?

Скарбничкаметодів Критичногомислення

Виклик Осмислення Рефлексія

Метод стимулює учнів до активного мислення, допомагає зібрати якомога більше ідей з проблеми. Може використовуватися під час фази побудови знань та при закріпленні знань з певної теми. Наприклад: “Запропонуйте план розділення суміші деревних, залізних, мідних ошурок та кухонної солі”. Один учень від кожної групи у дошки виконує завдання, виконавши, передає естафету іншому члену команди. Перемагає та група, яка швидше і якісніше виконає всі завдання. Завдання 1. Знайди мене.( знайди сполуку, яка утворена з хімічних елементів з порядковими номерами -15 і 1, 9, 1 і16, 6 і1, 20 і17.( PH3, F2, H2 S, CH4, Ca. Cl2)Завдання 2. Впізнай мене. Визначте тип хімічного зв’язку. Завдання 3. Склади мене. Складіть схему утворення хімічного зв’язку. Завдання 4. Напиши мене. Написати електронну формулу сполуки. Написати структурну формулу сполуки.“Мозковий штурм”

Складання тексту на основі запропонованих слів. Метод застосовується під час закріплення вивченого матеріалу, при повторенні та узагальненні знань з теми, для актуалізації знань. Під час роботи учням не можна користуватися підручником. Робота проводиться в парах. Етапи роботи. На дошці записано 5 – 6 ключових слів. За певний термін часу потрібно скласти на їх основі текст. Кисень, дихання, енергія, окиснення температура. Киснем дихають більшість організмів нашої планети. Окиснення поживних речовин їжі супроводжується виділенням енергії. У птахів і ссавців за рахунок цієї енергії підтримується стала температура тіла.

“Складання сенканів”Метод може бути використаний на будь-якому етапі уроку. Здатність узагальнювати, систематизувати інформацію, схоплювати складні ідеї, розвивати відчуття та уяву і формувати думки декількома словами є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому висловів з 5 рядків.

Сенкан. Алгоритм складання сенкану: 1 рядок – іменник; 2 рядок – два прикметники; 3 рядок – три дієслова; 4 рядок – речення із 4 слів; 5 рядок – іменник-синонім. Приклад. Атом. Загадковий, маленький.Існує, рухається, взаємодіє. Містить ядро і електрони. Елемент.

МЕТОДИКА «АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»Алгоритм складання асоціативного куща:- Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;- Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;- Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;- Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

«Розумний куб»Кубик Блума. Кубик вчитель виготовляє попередньо таким чином, щоб він був достатнього розміру, щоб всім учням було видно, що написано на його гранях. Саме на них вчитель пише запитальні слова, спираючись на які учні формулюють запитання до теми. Коли використовувати. Прийом розвитку критичного мислення учнів «кубик Блума» універсальний. Його можна використовувати на початку уроку у вступній частині, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями. У вступній частині вчитель формулює і записує тему уроку. Тема «визначає» коло питань, на які учням треба відповідати, досліджуючи її. Це можуть бути запитання на актуалізацію знань і досвіду учнів (щоб підготуватись до сприйняття) або на дослідження нового. Вони і будуть поставлені перед учнями за допомогою кубика. Як використовувати. Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань буде таким:● Що таке..?● Що означає..?● Для чого потрібно..?● З чого складається..?● Чому? Що якщо..?● Що це для тебе..? Як ти ставишся..?

Наприклад:1. Що таке хімічний зв'язок ?2. Проаналізуй утворення ковалентного зв’язку3. Порівняй ковалентний полярний зв'язок з ковалентним неполярним.4. Застосуй знання про основні типи хімічного зв’язку в житті людини.5. Оціни вплив електронегативності нахімічний зв’язок .6. Вислови своє ставлення про вплив типу хімічного зв’язку на властивості речовин .

Діаграма «вена»Алгоритм дій: Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням: «Порівняти ковалентний та йонний зв'язок» .Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова. Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольо­ром. На них пишуть аспекти збігу. Учні усно коментують усі ви­падки розбіжності в думках стосовно діаграми.

Стратегія «Джигсоу» Ця стратегія націлена на організацію групової ро­боти. ·        Текст поділяється учителем на логічно заверше­ні частини.·        Учні класу об'єднуються у постійні «домашні» групи (кількість учнів у групі залежить від кількос­ті частин у тексті). Кожен учень має певний номер, який відповідає номеру частини тексту.·        Учитель роздає учням частини тексту. Таким чином, у «домашній» групі кожен учень одержує одну з частин цілого тексту.·        Учні об'єднуються в експертні групи за номе­рами частин тексту: ті діти, які опрацьовують першу частину тексту, утворюють першу експертну групу і т. д.·        Учні вивчають свою частину в експертних гру­пах, готуються донести її зміст до своїх товаришів у «домашній» групі. Скерувати роботу експертних груп можуть експертні картки, виготовлені вчителем заздалегідь.·        Учні повертаються у «домашні» групи та пе­реповідають свої частини тексту тим дітям, які ви­вчали інші частини. Після розповіді всіх членів «до­машньої» групи учні мають цілісне уявлення про текст.·        Перевірка вчителем засвоєння знань усіма учня­ми (запитання ставляться всьому класу, або ж номери учнів змінюються і їм пропонується розповісти про те, чого саме їх навчили).

«інсерт»Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, що їх зачепили, – у відповідну колонку+Я це знав-Я це не знав/ Я думав інакше? Це мене здивувало! Я хотів би дізнатися про це детальніше

Метод „Мікрофон”   Дається перелік запитань, де учні, які сидять колом, швидко по черзі відповідають на запитання. Запитання: 1. Що називається електронегативністю? 2. Що називається ковалентним зв’язком? 3. Які є види ковалентного зв’язку? 4. Наведіть приклади ковалентного неполярного зв’язку. Метод «Сюрприз»До початку уроку вчитель готує картки, що стисло ілюструють матеріал уроку і потребують коментарів: розпізнавання формул, заповнення пропусків у реченнях тощо. Картки поміщають у яскраву «чарівну скриньку». Під час підбиття підсумків учні дістають зі скриньки картку і розв'язують завдання. Метод використовують для опрацювання результатів уроку,

Складання, шифрування та розшифрування таблиці”Метод кооперативної діяльності учнів. Застосовується при повторенні, узагальненні знань з теми. На початку застосування методу учитель сам складає шифрувальну таблицю. З часом до цієї роботи можна залучати учнів.(Такі завдання є в робочому зошиті М. М. Савчин)Елемент. Символ. Нуклонне числореn5 Со. Аурум1323

Метод проектів. Вибір тематики проектів необмежений: учитель пропонує тему відповідно до навчального плану. Учні самі пропонують теми проектів, особливо для позаурочної діяльності. На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія). Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Гра «вірю не вірю»1. Йонний зв’язок виникає між йонами (так)2. Йони – це нейтральні частинки (ні).3. Йони – це заряджені частинки (так ).4. Ковалентний зв’язок буває двох типів – полярний і неполярний( так ).5. Ковалентний полярний зв’язок утворюється між атомами з однаковою електронегативністю (ні).6. Ковалентний неполярний зв’язок утворюється між атомами одного і того ж неметалу (так).7. Ковалентний неполярний зв’язок утворюється між атомами з різною електронегативністю (ні).8. Na. Cl – сполука з йонним зв’язком (так).9. О2 – сполука з ковалентним полярним зв’язком (ні).10. HCl –сполука з йонним зв’язком (ні).

«Поле чудес» «Морський бій»З'єднайте стрілочками з центральною речови­ною тільки ті речовини, що можуть із нею взаємо­діяти. Запишіть рівняння хімічних реакцій.

Міжпредметні зв’язки на уроках хімії та біології

Методичний прийом - Інтегровані завдання та запитання: Учням пропонується завдання, яке можна вирішити, використовуючи знання з інших предметів. Робоча медоносна бджола за 1 хвилину відвідує до 12 квіток, а за день - близько 7,2 тис. У великій бджолиній сім'ї буває до 50 тисяч робочих бджіл (у малій - близько 10 тисяч). Підрахуйте та запишіть, скільки квіток можуть опилити бджоли однієї бджолиної сім'ї протягом одного дня. (біологія - математика);На підставі рівняння повного окислення молекули глюкоз розв'яжіть задачу. Яка молекулярна маса та яка кількість кисню потрібна для окислення 1 моля глюкози? (біологія - хімія - математика);Поясніть, в чому полягає турбота держави: про сім'ю, що має дітей; про захист матерів; про розвиток дітей. (біологія - правознавство);Чому дельфіни є швидкими плавцями? (біологія - фізика: сила тертя). Запропонуйте вправи для ранкової гімнастики, які б сприяли попередженню серцево-судинним захворюванням. (біологія - фізичне виховання). 

Отже, працюючи з технологією розвитку критичного мислення можна зробити такі висновки, що навчити учнів мислити критичного з першого уроку фактично не можливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік.

Школа українська буде успішна, якщо до неї прийде успішний учитель. Він – успішний вчитель та фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією школи. До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає”. (Концепція нової української школи)