Селекція – наука про методи створення нових і вдосконалення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. За 15 тис. років людство створило приблизно 6200 порід різних видів тварин, а кількість рослин неможливо навіть оцінити. На створення такої кількості форм природі знадобилося б близько 50 млн. років.
Наукові основи селекції заклав Ч. Дарвін у праці “Походження видів” (1859) та “Зміна домашніх тварин і культурних рослин”, де він висвітлив причини та характер мінливості організмів і показав роль добору у створенні нових форм. Предметом селекції є вивчення закономірностей формування сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів у створених людиною умовах. Основними методами селекції є добір, гібридизація, індукований мутагенез й поліплоїдія.
Історія винекнення селекціїСелекція виникла давно, ще в період, коли людина тільки почала опановувати землеробство та тваринництво. На перших етапах селекції наукові методи не застосовувалися. Поступово сформувалися певні правила та прийоми селекції. Так, уже за часів Давньої Фінікії застосовувалися методи штучного запилення фінікових пальм.(Фінікова пальма – один із найперших об´єктів селекції)
Основні завдання селекції:• виведення сортів рослин із високою врожайністю;• виведення порід тварин із високою продуктивністю;• виведення стійких до захворювань та дії несприятливих факторівформ рослин і тварин;• забезпечення адаптації сортів і порід до умов сучасного сільсько-господарського виробництва;• зниження витрат на вирощування рослин і тварин.
Досягнення селекції Завдяки копіткій селекційній роботі в середині XX століттяу світовому сільському господарстві вдалося здійснити «Зелену революцію», результатом якої було значне підвищення у світі виробництва сільськогосподарської продукції. На той момент без такої революції було б неможливо забезпечити населення планети (яке стрімко зростало) достатньою кількістю продовольства. Результатом селекційної роботи стало утворення тисяч сортів культурних рослин та десятків і сотень порід домашніх тварин.
Внесок вітчизняних учених-селекціонерів Початок насінної селекції рослин в Україні припадає на кінець ХІХ століття, коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка та інших сільськогосподарських рослин. Це Полтавське дослідне поле (1884), Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Уладово-Люлинецька (1888), Іванівська (1897), Верхняцька (1899).
У першій половині ХХ століття працювали селекціонери: В. Я. Юр’єв (автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції с/г культур – озимої і ярої пшениці, озимого жита, ярового ячменю, вівса, проса, кукурудзи та інших культур). В. І. Дідусь (досліджував добір у селекції озимої пшениці; вивів сорт пшениці “Зенітка”, та сорт ярого ячменю “Харківський скоростиглий 353-ж” А. Ф. Шулиндін (досліджував гібриди пшениці та жита - тритикале)
Самостійна робота Сучасна селекція як основа сталого розвитку{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Цілі сталого розвитку. Значення селекціїНазвіть цілі сталого розвитку, для реалізації яких селекція може стати основою реалізації. Заповніть таблицю і сформулюйте висновок про роль селекції у розв’язуванні глобальних проблем людства.