Презентація "Завдання з використанням інтерактивних методів за темою “Правління Ярославичів”"

Завдання з використанням інтерактивних методів за темою “Правління Ярославичів”Виконала студентка 4 курсу4 СІ групи. Бердянського державного педагогічного університету. Проценко Владислава

Робота в парах. Вчитель ділить учнів на пари. Учні аналізують документ та шукають відповіді на запитання, а потім кожна з пар висловлює свої думки за даними питаннями. Завдання: Прочитайте твердження великого знавця і теоретика історії середньовіччя, французького історика і культуролога Жака Ле Гоффа. З’ясуйте, чи прослідковується дана система в Київській Русі, чим вона відрізняється від Європейських держав. Жак Ле Гофф вважає, що феодальна система була універсальним способом економічної експлуатації, схема якої при всій типологічній та географічній розмаїтості залишається однаковою. «Феодальна система, — пише він, — це по суті привласнення сеньйоральним класом, церковним і світським, всього сільського додаткового продукту, забезпеченого працею селянської маси. Ця експлуатація здійснюється в умовах, що позбавляють селян можливості брати участь в економічному прогресі». Ле Гофф бачить у феодалізмі насамперед систему особистих зв’язків, що ієрархічно пов’язували членів вищого шару суспільства. Та оскільки найбільш важливі питання суспільного життя зосередились навколо земельних надань сюзеренів васалам, це підводить під феодалізм аграрну базу і дає ясно зрозуміти, що феодалізм — це насамперед система землеволодіння і землекористування.

Ротаційні (змінювані) трійки Об'єднайте учнів у трійки. Розмістіть трійки так, що б кожна з них бачила трійку праворуч і трійку ліворуч. Разом усі трійки мають утворити коло. Дайте кожній трійці відкрите питання (однакове для всіх). Запитання розташованіна наступному слайді. Кожен у трійці має відповісти на це питання по черзі. Після короткого обговорення попросіть учасників розрахуватися від 0 до 2. Учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 0 залишаються на місці і є постійними членами трійки. Результатом буде повністю нова трійка.

Ротаційні (змінювані) трійки

Два-чотири-всі разом. Учням задається питання. Для його вирішення об'єднайте учнів у пари і попросіть обговорити свої ідеї одне з одним . Визначте час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Попередьте, що пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу ) щодо відповіді або рішення. Потім об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити попередньо досягнені рішення щодо поставленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення обов'язкове. Залежно від кількості учнів у класі можна об'єднати четвірки в більші групи чи перейти до колективного обговорення проблеми . Завдання: На основі оціночних суджень вчених (які представлені на наступному слайді) з’ясуйте, Любецький з’їзд мав позитивний чи нагативний характер.

Два-чотири-всі разом. Б. Д. Греков дуже позитивно оцінив наслідки Любеча: «На цьому з’їзді вже зовсім чітко було констатовано наявність нового політичного ладу. Було офіційно виголошено і визнано з’їздом: “Кождо да держить отчину свою”. З’їзд визнав цей факт основою подальших міжкнязівських відносин»М. Ф Котляр зауважив: звичайно, з’їзд не забезпечив і не міг забезпечити подальшого безпроблемного розвитку України-Русі. Проте він дав основний дороговказ, за яким і розвивалася Україна-Русь впродовж цілого наступного століття. Але в цілому, політика княжих з’їздів продемонструвала свою життєздатність та продуктивність. О.Є. Пресняков відкидав таку думку: «Не створив і Любецький з’їзд нових відносин, не встановив братнього договірного союзу князів. […] Подальша боротьба між ними за волості ведеться без будь-якого впливу любецького хрестоцілування»

Займи позицію Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визначити власну позицію щодо нього. Учні розходяться по двом протилежним сторонам кімнати. Виберіть декількох учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну і ту саму точку зору обговорити її та виробити спільні аргументи на її захист. Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плакату. Запропонуйте учням перейти й обґрунтувати причини свого переходу. Завдання: Прочитайте уривок, з’ясуйте , відносини русичів з половцями можна назвати мирними чи ні. Залучення половців не виходило за рамки традиційних форм взаємовідносин Русі з кочовиками, тому що князі раніше користувалися послугами печенігів в усобицях і зовнішньополітичних акціях. При цьому участь половців в усобицях відбувалася за різними причинами: політична підтримка ізгоїв, бажання наживи, встановлення відносин з князями шляхом плати за збереження миру тощо. Залучивши кочовиків, князі збільшували свої шанси для досягнення поставлених цілей. Платою найманцям служило усе, що вони могли награбувати в ході усобиці. Тим самим, кочовики обходилися фактично безкоштовно, а враховуючи те, що утримувати княжу дружину було не дешево, участь в усобицях половців ставала незамінною. Між князями діяла середньовічна феодальна мораль, “отчину” можна було добувати практично будь-якою ціною. Участь в міжкнязівських суперечках була вигідною кочовикам, вигіднішою ніж самостійні набіги, яким не загрожував удар з боку князівських дружин. У той же час, русько-половецькі відносини 80 - на початку 90-х рр. ХІ ст., носили мирний характер і лише зрідка чергувалися локальними прикордонними сутичками.

Коло ідей. Коли малі групи завершили виконувати завдання й готові представити інформацію, учитель надає слово кожній з них почережно, що б озвучити лиш е один аспек т обговорювано ї проблем и (назвати й обґрунтувати одну причину, рису, ознаку тощо). Продовжуючи по колу, вчитель запитує всі групи по черзі, поки не вичерпаються ідеї. Це дозволить кожній групі розповісти про результати своєї роботи , уникаючи ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію. Під час виступів груп учитель може робити записи на дошці, занотовуючи думки груп.

Спрощене судове слухання. Перед учнями ставиться проблема. Поділіть учнів на три групи. Перша група виступає за підтримку, друга – за опозицію, третя – спираючись на аргументи першої та другої груп вирішує проблему. Завдання: Як ви гадаєте, Ізяслав Ярославич не підтримав киян через свою поміркованість, чи через страх та невпевненість в своїх силах?«У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі. І перемогли половці... Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши до князя: «Осьо половці розсипалися по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб’ємося з ними». Але Ізяслав цього не послухав. ... Друга половина людей прийшла од погреба, відкривши погріб. І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем». Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Ізяслав же, бачивши це, із Всеволодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава із поруба в п’ятнадцятий день вересня і поставили його князем посеред княжого двора. А двір княжий розграбували — незчисленне множество золота і срібла, і кунами і хутром. Ізяслав же втік у Ляхи».

Мікрофон Поставте запитання класові. Запропонуйт е певний предмет (ручку, олівець тощо), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі беручи слово. Попередьте ї х про необхідність говорити лаконічно та швидко (не більш ніж 0,5-1 хвилину). Не коментуйте та не оцінюйте подані відповіді. Наприкінці обговорення слово може взяти вчитель (якщо вважає за потрібне) і висловити свою думку чи підсумувати висловлювання учнів. Запитання: Як ви вважаєте, система престолонаслідування Ярослава Мудрого була добре спланованою, чи мала якісь недоліки?

Мозковий штурм. Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою. Коли учні висловлюють ідеї, записуйте всі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань. Наприкінці обговоріть й оцініть запропоновані ідеї. Запитання: Як ви гадаєте, чому київська держава почала розпадатися? Назвіть причини.

Незакінчені речення. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Наприкінці обговорення слово може взяти вчитель (якщо вважає за потрібне) і висловити свою думку чи підсумувати висловлювання учнів. Цей прийом часто поєднується з «мікрофоном» чи обговоренням у загальному колі.

Список використаної літератури. Баханов К. О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. — Х. : Вид. група «Основа», 2008. — 159, [1] c. : табл. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство», Вип. 1 (49)). Літопис Руський за Іпатським списком. Електронний ресурс: litopys.org.ua/litop/lit.htm. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О. Пометун. – К., 2007. – 142 с