Презентація "Жінки у житті О.С.Пушкіна"

Жінки у житті О.С.Пушкіна Безответная любовь не унижает человека, а возвышает его. Все женщины прелестны, а красоту им придает любовь мужчин. Если мы еще можем любить тех, кто заставил нас страдать, то любовь наша лишь становится сильнее. Любовь — это восхитительный обман, на который человек соглашается по доброй воле. Никогда не говори женщине, что ты недостоин ее любви; она сама это знает. Чем меньше женщину мы любим, тем легче нравимся мы ей. А.С.Пушкин

Катерина Павлівна Бакуніна (1795 – 1869 Сестра О.П. Бакуніна, товариша Пушкіна по ліцею. До «милої Бакуніної», предмету юнацького захоплення поета, звернені багато віршів та елегій 1815 – 1816 рр. З ніжністю згадував про неї Пушкін через багато років у чернетках VIII розділу «Євгенія Онєгіна».

Євдокія Іванівна Голіцина (1780 – 1850) Власниця одного із петербурзьких салонів, красива і високоосвічена жінка. У 1817-1819 рр. Пушкін часто бував у княгині Голіциної і, за свідченням П. В’яземського, «був трішки заворожений нею». У 1819 році поет надіслав їй оду «Вольність», супроводжуючи своїми віршами.

Олександра Михайлівна Колосова (1802 – 1880) Драматична актриса. Пізніше – жінка знаменитого актора В.О. Каратигіна. У них удома на початку 1830-х років Пушкін читав «Бориса Годунова». Колосова згадувала, що поет дуже хотів, щоб вони з чоловіком зіграли сцену біля фонтану Дмитрія і Марини. І хоч актриса особисто прохала О.Х. Бенкердофа, той відмовив. Особа самозванця була тоді під забороною на сцені.

Катерина Семенівна Семенова (1786 – 1849) У заміжжі Гагаріна. Відома російська трагічна актриса. Виступаючи на петербурзькій сцені з 1803 по 1826 рік, користувалася незмінним успіхом. Пушкін завжди захоплено відгукувався про її талант: «Гра завжди вільна, завжди ясна, благородство рухів… і часто пориви дійсного натхнення.» Поет підніс їй екземпляр «Бориса Годунова з написом: «Княгині К. С. Гагаріній від Пушкіна, Семеновій – від автора».

Єлизавета Ксаверіївна Воронцова (1792 – 1880) Дружина М.С.Воронцова, генерал-губернатора Новоросійського краю. Сучасники говорили про неї як про жінку розумну, тонку і спокусливу. У 1823 – 1824 рр., перебуваючи в Одессі, Пушкін був нею пристрасно захоплений. І ще тривалий час потому, у своєму михайлівському вигнанні, поет малює на полях своїх рукописів профіль Воронцової, складає присвячені їй схвильовані рядки віршів.

Марія Миколаївна Раєвська (1805 – 1863) Одна з визначних жінок свого часу. Пушкін дружив з її сім’єю і знав її ще зовсім юною дівчиною, мрійливою і задумливою. Її своєрідна краса, тонка чарівність вселили поету особливе, сокровенне почуття, яке він проніс крізь усе життя. В останній раз поет бачив Марію Миколаївну у 1826 році перед її від’їздом до Сибіру, куди вона поїхала за своїм чоловіком, декабристом С.Г. Волконським, де провела 30 років.

Анна Петрівна Керн (1800 – 1879) Знайома Пушкіна по Петербургу, де в 1819 році поет уперше побачив її в будинку О.М. Одоєвського. Зустріч з Керн у роки михайлівського заслання справила, за визнаннням Пушкіна, «враження глибоке і болісне». Цій зустрічі ми зобов’язані одним з кращих ліричних творінь поета. Пушкін зустрічався з Анною Петрівною і пізніше, у Петербурзі, відчував до неї щиру дружбу і брав участь у її долі.

Зінаїда Олександрівна Волконська (1792 – 1862) Приваблива і талановита жінка – поетеса, співачка, композитор. У її салоні збирався весь цвіт московської інтелігенції: Баратинський, Веневітінов, В’яземський, Міцкевич. Тут виступали найкращі артисти Москви і приїжджі знаменитості, влаштовувалися концерти, літературні вечори, ставилися опери і спектаклі. Після повернення із заслання Пушкін часто бував у домі Волконської. Коли поет поїхав з Петербурга, Волконська писала йому: «Повертайтеся до нас. Московське повітря легше. Великий російський поет повинен писати або в степах, або під покровом Кремля, а творець «Бориса Годунова» належить стольному місту царів».

Катерина Миколаївна Ушакова (1809 – 1872) Старша донька у сім’ї Ушакових; відданий друг поета і велика прихильниця його таланту. Ушакови жили в Москві, на Пресні; у них удома збиралися музиканти, співаки, письменники. У 1827 – 1829 рр. там постійно бував і Пушкін; альбоми сестер Катерини та Єлизавети були заповнені його віршами і малюнками. Катерина Миколаївна мала до Пушкіна глибоке почуття і зберегла його на довгі роки. Вона вийшла заміж тільки після загибелі поета.

Анна Олексіївна Оленіна (1808 – 1888) Петербурзька знайома поета; донька президента Академії художеств О.М. Оленіна. В її альбомі Пушкін записав одне з найпрекрасніших ліричних признань – вірш «Я вас кохав…»

Олена Михайлівна Завадовська (1807 – 1874) Одна з найперших петербурзьких красунь. «Артистична душа не може спокійно дивитися на таку прекрасну жінку», – писав композитор і музикант М.Ю. Вієльгорський. Багато поетів оспівували її у своїх віршах; «високим ідеалом найчистішої краси» називав її П. В’яземський.

Олександра Осипівна Россет-Смирнова (1809 – 1882) Красива, розумна, дуже освічена і начитана жінка; захоплювалася мистецтвом, поезією. Познайомилася з Пушкіним у 1828 році і особливо здружилася з ним улітку 1831 року у Царському Селі. Дружні стосунки пов’язували її з багатьма великими письменниками – Жуковським, Гоголем, Лермонтовим, Аксаковим. Пушкін любив її товариство, цінував її живі і влучні розповіді, образну мову. Поет настійно радив Олександрі Осипівні вести записи і вручив їй альбом, на титульному аркуші якого написав: «Історичні нотатки О.О. С.»

Наталя Миколаївна Пушкіна (1812 – 1863) Дружина поета, у дівоцтві Гончарова. Уперше Пушкін побачив її взимку 1828 року на одному із московських балів. Історія сватання поета, весь передвесільний період наповнені невпевненістю, сумнівами, тривогою. «Чорт мене заставив мріяти про щастя, неначе я для нього створений», - з гіркотою писав Пушкін другу, а через декілька днів після весілля поет признавався: «Я одружений – і щасливий… Цей стан для мене такий новий, що здається, переродився». Наталя Миколаївна – остання глибока і ніжна любов поета. Др дружини звернений один із останніх віршів «Пора, мій друг, пора…»

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Вересаев В. В. «Загадочный Пушкин» / Сост. и коммент. Ю. Фохт-Бабушкина. - М.: Республика, 1996. I 2. Лахотский К.П. Александр Сергеевич Пушкин. Биография. Пособие для учащихся./К.П. Лахотский. - М. - Ленинград: Просвещение,1964. 3. Лотман Ю.М. Пушкин А.С./ Ю.М. Лотман. - Спб.: «Искусство - Спб», 1995. 4. Мусатьев В. История русской литературы первой половины XX века/ В. Мусатьев. - М.:2001. 5. Пушкин А. С. Собрание сочинений в 10 томах. Т.2,/А.С. Пушкин - М.: Государственное издательство художественной литературы, 1959.© Электронная публикация - РВБ, 2000-2014.Пушкин А.С. 6. Полное собрание сочинений./А.С. Пушкин. - М.: Библиотека "Огонек", "Правда". - 1954. 7. Петров С.М. А.С. Пушкин. Очерк жизни и творчества./С.М. Петров. - М.: «Просвещение», 1973.