Презентація "Життя і творчість С. Чернілевського"

Станіслав Чернілевський«Теплота родинного інтиму…»,«Забула внучка в баби черевички…»

Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків. С. Чернілевський

Народився 6 липня 1950 р. в с. Жвані на Вінниччині. Рано втратив батька, який був комбайнером, і багатодітна родина залишилася без годувальника.

Освіта. Середня освіта – Тульчинський та Мурованокуриловецький інтернати. Далі – філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка, з якого на передостанньому курсі був відрахований за "український націоналізм".1973 р. - закінчив Вінницький педагогічний інститут, недовго працював учителем. Але з дитинства марив кіномистецтвом. Працював монтувальником декорацій у Київському театрі російської драми імені Лесі Українки. Вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого. 

Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Писав кіносценарії. Вірші почав писати з четвертого класу. Зараз працює режисером і редактором на ТРК "Студія 1+1", зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Перша поетична збірка - "Рушник землі" (1984), до якої він ішов досить довго і відповідально, засвідчила про зрілість його непересічного таланту. Автор – лауреат премії імені Василя Симоненка.

ТЕПЛОТА РОДИННОГО ІНТИМУТеплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму. Хату прив’язала до небес. Весело і з ляском серед печіПолум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі,Мати не пита, чому не сплю. Вже, однак, зникає гіркотина,Не катує серце печія. Знову я — малесенька дитина,Мати знає більше, аніж я. Матері розказувать не треба,Як душа світліє перед днем. В хаті, що прив’язана до неба. Світанковим маминим вогнем. (1982)

Словникова роботаІнтимний – особистий, задушевний. Шиби – віконне скло. Досвіток – світанок, ранок. Печія – пекучий біль. Робота з текстом вірша. Який настрій виник у Вас, коли Ви читали вірш?Чи є незрозумілі слова?Який зміст вкладає поет у поняття «теплота родинного інтиму»?Автор пише: «Знову я – малесенька дитина». Як Ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли?Як Ви розумієте вислови «не катує серце печія», «як душа світліє перед днем»?Кому ця поезія адресована: дітям чи дорослим? Чому?

Бесіда за змістом поезіїУ вірші звичні слова творять незвичайні образи. Знайдіть, які саме. Чи можна справді «хату прив’язати до небес»? Як називають такий вислів?Про яку пору року йдеться? Що про це свідчить?Який вогонь у печі?Що символізує вогонь у печі?Хто є берегинею домашнього вогнища у Ваших оселях?Яка роль матері у житті ліричного героя? Яке місце посідає мама у Вашому житті?Зачитайте останню строфу. Який образ ми бачимо?З чим пов’язаний образ неба у людей? Що він символізує?На Вашу думку, якого кольору небо над хатою ліричного героя? Чому?

Забула внучка в баби черевички... Дитячим сміхом бризнувши в зело,За повелінням вікової звички. Перекотилось літо за село. Лягла собі. І світло не світила. Торкнулась черевичків перед сном —І осінь їй тихенько опустила. Горіховий листок перед вікном. Махнуло рученя на бензовозі –І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі,Хустинкою торкаючись до сліз.І вийшли в небо зорі-жаровички,І тихо бабка посеред села. Малесенькі дитячі черевички. У спорожнілу хату занесла. Забула внучка в баби черевички…

Бесіда за змістом поезіїЧи любите Ви своїх бабусь? Чи чекають вони на Вас?Як проводжає Вас бабуся після тривалого гостювання в неї? Чи можете Ви передати її душевний стан?Чи схвилював Вас вірш?Чи подібна бабуся на Вашу? Чим саме?У поезії немає слів «бабуся сумує», «їй самотньо», «вона журиться», але це зрозуміло зі змісту. Підтвердіть почуття бабусі, посилаючись на текст. Яку роль у передачі почуттів старенької відіграють черевички?Що символізують літо й осінь у вірші?«Оживіть» кожну строфу. Що Ви бачите? Опишіть картину, яка постала у Вашій уяві. Якими в ній будуть кольори?

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ПРАКТИКУМДвоскладові розміри – це віршові розміри у силабо-тонічній системі віршування, у яких ненаголошені склади чергуються з наголошеними. Ямб – двоскладовий розмір з наголосом на другому складі (U _ ). Хорей – двоскладовий розмір з наголосом на першому складі (_ U).

Як визначати віршовий розмір Поділити слова на склади. Поставте наголоси у словах. Позначте ненаголошені й наголошені склади. Визначити повторювані групи складів.

Робота в групах. Визначте віршовий розмір поезії…І група… «Теплота родинного інтиму…»ІІ група… «Забула внучка в баби черевички…»

Домашнє завдання Виразно читати вірші Ірини Жиленко «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про біографію Ірини Жиленко