Презентація "Життя та творчість Марії Дружко"

Марія Дружко Життя та творчість Виконала студентка групи 035-19-1 Байдак Єлизавета Володимирівна

Дитинство та юність. Марія Дружко народилася 1 березня 1983 р. у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (тепер Кам’янське), і з самого дитинства у неї проявився поетичний талант. Пише з п’яти років. Вважає – в кожній людині від народження є іскра Божа. І вона мусить якось проявитися. Якщо тобі дано писати – пиши, якщо малювати – малюй. Не наступай на горло власній пісні. Не даси розвиватися таланту, вважає Марія, за це матимеш Божу кару. Скільки себе пам’ятає, пише. Це стало невід’ємною часткою її життя. Їй годі уявити, як це можна не писати? З 14 років бере участь у різних конкурсах.«Я почала писати вірші до того, як навчилася писати, тому перші мої вірші записувала мама в зошит, яка зараз зберігається в сімейному архіві», – розповідає Марія. Перехворівши в дитинстві, в п’ять років Марія втратила зір. Але не занепала духом (весела думка – половина здоров’я). Завдяки матері, педагогу за фахом, захопилася літературою. Закінчила Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, факультет української та іноземної філології і мистецтвознавства (2000—2005).

Перша книга Перша книга Марії Дружко «Журливі журавлі» вийшла в 1999 році. Як розповіла поетеса, цю книгу їй подарував її наставник в літературі член Національної спілки письменників України Микола Миколаєнко. «З Миколою Антоновичем я познайомилася під час літературно-мистецького конкурсу «Собори наших душ», де він був членом журі, – розповіла Марія. – Тоді я не зайняла ніяких місць в конкурсі, й мені порадили з ним проконсультуватися з приводу моєї творчості. Близько двох років ми з ним спілкувалися в листуванні, я відправляла йому поштою свої вірші, які він редагував і повертав мені назад. У 1999-му році мені виповнилося 16 років і до дня мого народження Микола Антонович разом зі своїм колегою по перу Григорієм Бідняком подарували мені книгу, де були зібрані всі тексти, які я відправляла йому. Саме він привів мене в професійну літературу».

Творчість. Пише вірші, прозу, літературно-критичні статті. Видала 6 персональних поетичних збірок: Журливі журавлі. — Дніпропетровськ, 2000. Сонячна соната. — Дніпропетровськ, 2001. Камертони душі. — Дніпропетровськ, 2003. Клепсидра. — Дніпропетровськ, 2006. Стрітення. — Дніпропетровськ, 2012. Атмосфера слова. — Кам'янське, 2020.2005 року побачила світ перша дитяча книжка поетеси — «Казочка про рукавички». Після того письменниця написала ще кілька дитячих творів і казок — як віршованих, так і прозових: «Вишенька», «Бузок», «Квасько та Кватруся». Авторка романів «Шейла» (2008), «Полювання на тура» (2017).

Муза «Viv. Art»Клуб «Viv. Art» народився з потреби часу. Обдарованими школярами, підлітками займаються чимало. Але коли ти вибуваєш зі школи, ти випадаєш з творчого життя. У 2005 році, коли Марія закінчила університет, їй запропонували в міській бібліотеці Кам’янського очолити Школу поезії. Правда, вирішили, що школа поезії — визначення не зовсім точне, навчити писати неможливо. Але якщо у когось дар, ти допомагаєш людині випростатися. До творчого гурту прийшли і молоді письменники та художники. Вирішили, що це буде клуб за інтересами, клуб творчої молоді. Разом придумали назву «Viv. Art». У серпні цього року клубу виповнюється 17 років. Якщо підрахувати всіх творчих людей, які пройшли через її клуб, це буде близько 100 осіб. Керувати творчими людьми нереально, тому вона муза молодіжного культурного проекту “Viv. Art”, літературний редактор однойменного літературно-мистецького альманаху.

Відзнаки. Лауреатка премії Дніпропетровської обласної державної адміністрації «Обдаровані діти — надія України» (1999, 2000). Лауреатка всеукраїнського літературно-мистецького віча «Собори наших душ» імені Олеся Гончара (1998, 1999, 2000). Лауреатка міжнародного конкурсу «Морський коньок» (1998). Лауреатка обласної премії творчо обдарованої молоді (Дніпропетровськ, 2003, 2004). Лауреатка Міжнародної премії імені Олеся Гончара (2008). Лауреатка літературної премії імені Валеріана Підмогильного (2012). Лауреатка премії в галузі культури, мистецтва та літератури (2014). Лауреатка літературного конкурсу Національної спілки письменників України «Степова Еллада» (2016). Лауреатка фестивалю поезії «Підкова Пегаса» (2018). Лауреатка міжнародного фестивалю «National novel writing month» (2018).

ПублікаціїТвори Марії Дружко увійшли до Антології літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я «Сяєво жар-птиці» (2009), Шевченкіани Придніпров’я (2010), Антології сучасної новелістики та лірики України (2016). Марія Дружко є співавтором літературних збірників «Собори наших душ» (1998 – 2001), «Весняний цвіт» (2003), «Неопалима купина» (2004), «Ятрань» (2005), «Січеславці про Багряного» (2006), «Мальви для героя» (2019), «Йому тринадцятий минало» (2020). Має публікації в альманахах, журналах та газетах «Viv. Art”, «Саксагань», «Київська Русь», «Дніпро», «Січеслав», «Бористен», «Свічадо», «Гранослов’є», «Свобода», «Степова Еллада», «Літературна Україна» та ін.

Дякую за увагу!