Наша подорож у світ літературних казок триває. На попередньому уроці ви ознайомилися з життєвим та творчим шляхом В. Шевчука. Книжка відомого українського письменника «Панна квітів» складена з казок, написаних для дітей за допомогою донечок автора. До цієї збірки увійшла казка «Чотири сестри». У казці – притчі героїні - дівчата- сестри, які царювали відповідно до пори року: «Коли ж приходила черга котрійсь царювати, сідали вони на трон,дві інші спали». Валерій Шевчук у своїх казках використо- вує прийом сну.
А ЧИ ЗНАЄШ ТИ… Без сну людина здатна прожити 10 днів, тоді як без їжі вона може витримати 14 днів. Сни сняться абсолютно всім, і лише сліпі з народження їх не бачать. Потреба уві сні безпосередньо залежить від віку. Дітям і підліткам потрібно спати не менше 10 годин, дорослим для повноцінного відпочинку вистачає 8 годин, а літнім людям вистачає і 6 годин. Всього 17 годин без сну призводять до порушень в роботі мозку. Дослідники визначили, що хронічна недостача сну сприяє дуже швидкому набору ваги (до кілограма впродовж 7 днів). Так відбувається тому, що організм при дефіциті енергії намагається відновити її втрати різноманітними способами. У наш час головна причина недосипання – це, як не дивно, інтернет без обмежень у будь-який час доби. Третя частина життя людини припадає на сон. В середньому ми спимо цілих 25 років.
Найважливіше, що є в житті кожної людини – це її родина. Важливою умовою збереження гармонійних відносин між найріднішими, найближчими людьми, які допомагають у складних ситуаціях, які дарують тепло, безпечний і затишний рідний дім, маленький світ в якому все дороге, звичне і зрозуміле є порозуміння. У кожного бувають періоди емоційного збудження, проте важливо вміти вибачити, допомогти подолати непорозуміння і будувати гарні стосунки. Щаслива родина- не подарунок долі , а кропітка праця над собою кожного її члена. У казці “Чотири сестри “ Велерій Шевчук через образи пір року змальовує модель родини,де не всі ідеальні.
Персонажі казки- притчіВесна – Зеленокоса сестра. Над головою пишні зелені коси у вінок складалися, чоло було біле і чисте, очі – величезні, і в них мінилося-променилося зелене сяйво, носик тоненький і прямий, а вуста повні й червоні. І цвіло на кожній щоці по яскравому серпику, начебто місяці зійшли з одного й другого боку»; «… прегарна дівчина. Зелені шати маяли в неї за плечима,зелене волосся гралось із теплим вітерцем, зелений з голубими квітами вінок лежав над її рівним, погідним чолом, довкола її осяйної постаті літали птахи, а вона розсипала навкруг насіння квітів. Воно одразу ж проростало, пробиваючи сніг, і цвіло білим та синім квітом».Ілюстрації до казки намалювала Ольга Рубіна
Зима – Білокоса сестра. «… молоде, гарне обличчя Білокосої потемніло від думок»; «… живе, немов спросоння. Вона глуха й німа, нічого не бачить і не зна. А все тому, що на плечі у неї Чорний Птах сидить і щось їй на вухо шепотить»; «… що з нею, бідолахою, відбулося! Волосся посивіло, голова їй пострупіла, лице позморшкуватілоаж брунатне стало від старості, а це тому, що сестричка не має до них жалості»; «… вже аж зовсім на красуню не подобала. Була це похила баба, зморшкувата, незугарна й нечупарна».
Літо – Синьокоса сестра. «Літо ступало в яскравих шатах, і там, де проходило воно, зацвітала земля». Осінь – Золотокоса сестра. «… дорогою йшла сама Осінь. Яскраве світло виточувалося від неї, ніби горіла в ній велика лампа, і Зима аж очі прикрила рукавом, намагаючись вгадати, що там сяє»; «Я люблю свою сестру (Білокосу), бо вона ніжна й гарна. Вона приходить мене змінити, коли я втому відчуваю. Ласку мені чинить, змінюючи мене, бо не дає мені постаріти».
Чорний вітер. «Чорний Вітер, зареготав, засвистів і випустив з руки Чорного Птаха». Чорний птах. «… темні думки прийшли в голову Білокосій сестрі, а може, нашептав їх Зимі Чорний Птах, який, тікаючи од бурі, потрапив не куди-небудь, а на плече Білокосій»; «Махнув Чорний Птах крильми – і збудилися хлопці Холодні Вітри з крижаними трубами. Заграли й заголосили, а над землею чорна віхола пронеслася. Завили вітри, заметали вихорами снігу, задвигтіли довкола крижані гори й рушили, пересипаючись, снігові тороси». Безстрашний войовник жучок-черв'ячок, який Бабине Літо на землю приводить. Хлопці Холодні вітри з крижаними трубами. «Хлопці Холодні Вітри у труби грали, і все ціпеніло навколо й крижаніло». Золоті хлопці з золотими трубами. «Золоті хлопці приклали до вуст труби – і розкололася темрява, розбилася, як розбивається глек, розлетілася на тисячі, мільйони клаптів». Сни. «… вже почали стрибати, вигинатися, пританцьовуючи, худі високі Тіні, мали вони довгі руки, а пальці у них – як патички. Називалися ці Тіні Снами, і розстеляли вони покоєм прозорі полотниська, щоб забрати її (сестру) в країну своїх казок».
Білий – символ невинності, чистоти й радості. Він нейтральний, у ньому – чарівна сила денного сонячного світла, спорідненість із Божественною силою. Золотий – символ святості. Він також символізує Сонце і багатство. Золотий колір має бути чистим, а багатство – духовним. Зелений – символ природи і молодості; він «міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектру – гарячим червоним і холодним синім. А тому виступає кольором надії та злагоди, миру і спокою. Голубий – близький за духом синьому кольору, символізує благородство, ніжність і вірність, легкий сум через розуміння конечності прекрасного і неповторного в людському житті та недосяжності вічного, як недосяжна небесна блакить. Синій – символ вірності, задуми, довір’я й нескінченності. Як нескінченними бачаться морська далечінь і небесна глибина. Він настільки серйозний, що аж холодний. У ньому – і барви моря, і прохолода землі. Символіка кольорів