Презентація "Золоті правила похвали"

Золоті правила похвали

Добре слово дає позитивний імпульс людині, невпевненій у своїх силах, схвалення розкриває приховані таланти і здібності, похвала стимулює до руху вперед і пізнання нового.

Похвала — необхідний інструмент педагогіки і чудовий стимул, такий своєрідний укол радості спричиняє короткочасну ейфорію. Але, як і будь-які стимулятори, похвалу потрібно застосовувати розумно: дозовано і строго за рецептом лікаря, у нашому випадку — педагога. Хвалити учня потрібно обов’язково! Чому? Щоб оцінити старання школяра, підтримати його, підвищити самооцінку і посилити мотивацію до вивчення предмета. Головна функція похвали — передати щиру віру педагога в можливості свого учня. І кожен школяр потребує позитивної оцінки і схвалення своєї діяльності і досягнень. Тільки так можна переконати дитину вчитися, і вчитися із задоволенням. Насамперед педагог повинен розуміти, за що хоче похвалити учнів. Наприклад, не варто хвалити дітей за те, що вони вчасно приходять на заняття в школу або сумлінно виконують домашню роботу. Подібною похвалою ми даємо зрозуміти, що виконання інструкцій є чимось надзвичайним.

Правило 1. Хваліть дії, а не особистість!Учитель. Антоне, ти чудовий учень, не допустив у диктанті жодної помилки! У тебе вроджена грамотність! Виняткові здібності!Антон (подумки). Ура! Я кращий, мене хвалять! Можна не напружуватися!Учитель похвалив Антона, але краще похвалити його старанність. Учитель. Антоне, ти молодець! Ти багато читаєш, старанно підготувався до роботи, повторив усі правила! І ось результат — диктант написав на відмінно!

Правило 2. Чітко вказуйте, за що хвалите!Важливо, щоб школяр розумів, за що конкретно його похвалили, що саме йому вдалося зробити добре. Загальна похвала має невисоку ефективність, викликає сумніви щодо її щирості. Наприклад, на уроці малювання: Учитель. Сашко, який гарний малюнок! Справжній художник!Може, похвалу краще конкретизувати?Учитель. Сашко, тобі вдалося точно передати перспективу! А які соковиті кольори і виразні лінії малюнка!

Правило 3. Хваліть у міру і за діло. Це правило вимагає від педагога добре розвиненого почуття міри, оскільки хвалити треба тільки за діло. Учительська похвала має бути щирою, заслуженою, помірною і обґрунтованою, щоб не викликати заздрість з боку інших учнів. Безмірна похвала втрачає цінність і сенс, привчає дитину до дешевого успіху. До того ж похвала без міри — прямий шлях до хвалькуватості, причина виникнення ліні та байдужості до інших предметів.

Правило 4. Хваліть не тільки «улюбленців»!Учитель. Танечко, ти, як завжди, краще за всіх у класі прочитала цей вірш, ти дуже талановита дівчинка!Світлана. А я, Галино Іванівно? Як я розповіла?Учитель. Так, так, Світлано, у тебе теж добре вийшло... цього разу... У кожному класі не обходиться без неформальної ієрархії, на підставі якої вважають, що одні учні гідні похвали в більшій мірі, ніж інші. Як же хвалити своїх вихованців, які не користуються популярністю в однокласників? Постійна похвала на їхню адресу може тільки погіршити ставлення класу до них. Важливо таких учнів обґрунтовано підтримувати, звертати увагу на їхні успіхи.

Правило 5. Не порівнюйте і не протиставляйте одного учня всьому класу!Не можна хвалити одного учня, якщо його не підтримує група. Навіть якщо він вчинив правильно. Наприклад, як похвалити учня на уроці, якщо він один виконав домашнє завдання? Краще всього зробити це наодинці з дитиною. Адже похвала перед усім класом (хоч і цілком заслужена) у цьому випадку здатна породити в однокласників не тільки заздрість, а й агресію. Адже цей учень ні в чому не винен!Учитель. Сергію, ти напевне досягнеш успіху, якщо продовжуватимеш працювати в цьому напрямку... на відміну від своїх однокласників, яким нічого не потрібно... Учитель хвалить, порівнюючи Сергія з його однокласниками. Не варто цього робити. Важливо, щоб учительська похвала була об’єктивною. Не порівнюйте успіхи, результати та особистісні якості учня з досягненнями однолітків.

Правило 6. Будьте щирими і підкріплюйте похвалу!Похвала, підкріплена схвальними невербальними компонентами (усмішкою, мімікою, відкритими жестами), впливає з більшою силою і ефективністю. Критикуйте тихо, а хваліть голосно!

Правило 7. Використовуйте «Я-послання»Дуже дієвими під час похвали є так звані «Я-послання» — така похвала сприяє зближенню вчителя та його вихованців, наприклад: Я пишаюся тим, як ти сьогодні працював. Я з тобою цілком і повністю згоден. Я щасливий (а) бачити таку твою роботу. Я знав (а), що ти можеш зробити це. Я вірю в тебе!Я не зміг (ла) б зробити краще. Я ніколи небачив (ла) нічого кращого

 Похвала — дуже дієвий, важливий і тонкий інструмент у правильному вихованні дітей. Розумна вчительська похвала пов’язана з позитивними очікуваннями, і більшості учнів вдасться їх виправдати. Учителеві важливо пам’ятати, що найбільш цінна і ефективна похвала для школяра — заслужена і помірна. Шукайте привід похвалити своїх вихованців, і ви обов’язково його знайдете!

У тебе все вийде. Це добре. Відмінна робота!Ти на правильному шляху. Чудово!Правильно!Це саме те, що треба!Ти робиш це дуже добре. Мої вітання!Непогано, дуже навіть непогано. Ти справді до цього сам додумався (лась)?!Так тримати!Незвичайно!Чудово! Це найкраще, що я коли-небудь бачив (ла)!Абсолютно новий підхід до справи!Блискуча ідея!Ти чудово все зрозумів (ла)Сенсаційно!Ти робиш це сьогодні значно краще. Супер!Ти близький до істини!Це найкраще з того, що в тебе вийшло. Це набагато краще. Зараз ти це зрозумів. Саме так!Фрази схвалення і похвали:

Це непоганий результат. Ти добре впорався з цим завданням. Нарешті! Я вірив (ла) в тебе!Тепер нічого тебе не зупинить!Відмінно!Це була першокласна робота!Краще не буває!Ти саме зараз зробив це?Свіжа думка. Ти дуже швидко вчишся. Продовжуючи так працювати, ти досягнеш ще кращих результатів. Ще трохи, і в тебе це вийде. Я з тобою цілком і повністю згоден. Ти вибрав (ла) правильний спосіб, щоб виконати цю роботу. Щодня в тебе виходить дедалі краще. Ти зробив (ла) це так швидко. Ти зробив (ла) це легко. Це неймовірно!Ти справді зробив (ла) цю роботу, граючись. Який оригінальний спосіб вирішення!

Це добре для тебе. Дуже приємно вчити таких розумних дітей. Велике тобі спасибіТвоя голова попрацювала на славу. Твоя щоденна робота дала чудові результати!Фантастика!Ти, напевно, довго тренувався (лась)?Просто здорово!Ти зробив це дуже добре. Ось що я називаю майстерно виконаною роботою. Ти робиш це дуже красиво!Чудово!Це дуже правильне зауваження!Щиро радий (а) за тебе. Не можу не висловити тобі своє захоплення. Грандіозно!Ти справді покращив (ла) це.... Як ти все добре запам’ятав (ла)!Ти робиш це більш вправно. Вітаю!Ти правильно мислиш. Як ти багато зробив сьогодні!Твоя робота принесла мені багато радостіТи зробив це дуже вчасно

Це ефективний спосіб дії!Зараз ти набиваєш руку, і невдовзі в тебе все вийде. Мені подобається хід твоїх думок!Ти став (ла) справжнім майстром. Ти перевершив (ла) сам (а) себе сьогодніТи зрозумів (ла) це так швидко!Потужний прорив!Ти зробив сьогодні багато роботи. Це твоя перемога!Ти дуже далеко просунувся за такий короткий термін!Такого я ще не бачив (ла)Тебе просто не впізнати сьогодні!Це вже успіх!Ось таким ти мені подобаєшся!Тепер ти відчуваєш свої можливості?Красиво сказано!

Похвала повинна бути гучною, а критика тихою. Хваліть старанність і зусилля, дії, а не особистість. Чітко позначайте, за що хвалите, — важлива конкретність. Хваліть у міру і заслужено. Хваліть не тільки «улюбленців». Не протиставляйте одного учня всьому класу! Хваліть без порівнянь!Підкріплюйте похвалу невербальними сигналами!Похвала має бути щирою. Використовуйте «Я-послання».