Презентація. Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил

«Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів» Тема уроку:

Зоряна величина m і освітленість Е пов'язані залежністю: m = -144^m — 2,5 1g Е

Формула Погсона : E2/E1= 2,512^(m1-m2)

Абсолютна зоряна величина (M) — це така зоряна величина, яку б мала зоря, якби перебувала від нас на відстані 10 пк (32,6 св. р.). М = m + 5-5 Іg r

Світність L − повна кількість енергії, яку випромінює зоря з усієї своєї поверхні за одиницю часу в усіх напрямках.

Зеніт − це верхня точка перетину прямовисної лінії з небесною сферою, надир − нижня точка (протилежна зеніту Велике коло, яке проходить через світило, точку зеніту і точку надиру, називається вертикальним колом або вертикалом .

Полюс, відносно якого небесна сфера обертається проти годинникової стрілки (для спостерігача, який перебуває у центрі сфери), називають Північним полюсом світу, протилежний йому − Південним полюсом світу.

Велике коло, що проходить через полюси світу і зеніт, називають небесним меридіаном Велике коло, по якому центр диска Сонця здійснює свій видимий річний рух на небесній сфері, називається екліптикою.

Точка весняного рівнодення − це точка небесного екватора, через яку центр диска Сонця 20-21 березня переходить з південної півкулі неба в північну. Через точку осіннього рівнодення її центр диска Сонця 22-23 вересня переходить з північної півкулі неба в південну.

Явище проходження світила через небесний меридіан називається кульмінацією. У верхній кульмінації світило буває найвище над горизонтом, у нижній кульмінації світило буває найнижче над горизонтом чи під горизонтом.

Зоряна доба − це проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки весняного рівнодення. Зоряний час − це час 8, що минув від верхньої кульмінації точки весняного рівнодення.

Читати §3 (ст. 21-29), вивчитиконспект, дати відповіді на запитання в кінці підручника, знайти новини з астрономії. Домашнє завдання