Презентація. "Зовнішня політика Павла Скоропадського".
Про матеріал
У презентації розкриваєтьсязовнішня політика Української Держави Павла Скоропадського, зв'язки з іноземними державами. плани приєднання до Гетьманату етничних земель України, союз з небільшовицькою Росією...
Зовнішня політика гетьмана Павла
Скоропадського
Боротьба
за
соборність
земель
,
геополітичні
союзи
та
дипломатичні
здобутки
Гетьманату
ІСТОРІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ
ДЕРЖАВНОСТІ
(1918)
СТРАТЕГІЧНІ
ОРІЄНТИРИ
Головні завдання зовнішньополітичного курсу
Міжнародне
визнання
За часи Гетьманату було створено
повноцінне Міністерство закордонних
справ, яке очолив видатний історик
Дмитро Дорошенко.
Завдяки прийняттю закону про
громадянство та формуванню кадрового
дипломатичного корпусу, Українську
Державу де-факто або де-юре визнали
близько 12 країн.
Було відкрито понад 30 консульських
установ та 11 постійних дипломатичних
місій (посольств) у країнах Центральної,
Східної та Північної Європи (зокрема у
Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії,
Німеччині, Болгарії тощо).
Соборність
земель
Гетьманський уряд виступав за
об'єднання всіх етнічних українських
земель у межах однієї держави. На
півночі до України офіційно приєднали
Холмщину й Берестейщину під місцеву
українську адміністрацію. Щодо Криму
застосували митну блокаду, змусивши
крайовий уряд С. Сулькевича розпочати
переговори: у результаті восени 1918 р.
було досягнуто домовленості про
входження півострова до складу України
на правах широкої автономії.
Налагоджувалися зв'язки з Доном та
надавалася військово-фінансова
допомога Кубанській Народній
Республіці. На заході велися переговори
з Румунією про Бессарабію та
здійснювався тиск на Австро-Угорщину
щодо Галичини й Буковини.
Прагматичний
союз
Зовнішньополітичний курс спирався на
угоди із Німеччиною та Австро-
Угорщиною для захисту кордонів України
від наступу радянської Росії.
На території України перебувало понад
450 тисяч німецьких та австро-угорських
військових, які гарантували зовнішню
безпеку та стабільність.
Союз мав чіткий економічний вимір:
Україна постачала партнерам
продовольство та сировину в обмін на
військову підтримку, промислові товари й
допомогу у розбудові власних збройних
сил (зокрема формування регулярних
частин та повернення кораблів
Чорноморського флоту під час візиту
Скоропадського до Берліна).
ДИПЛОМАТИЧНИЙ
АПАРАТ
Розбудова Міністерства закордонних справ
Очолення
МЗС
Дмитром
Дорошенком
Видатний
історик
і
дипломат
організував
професійну
роботу
українського
зовнішньополітичного
відомства
.
Законодавча
база
:
ухвалення
закону
про
українське
громадянство
.
Консульська
мережа
:
відкриття
понад
30
консульських
установ
.
Посольства
:
заснування
11
постійних
дипломатичних
місій
за
кордоном
.
Економічний
вимір
союзу
Українська
Держава
забезпечувала
постачання
продовольства
й
сировини
партнерам
у
обмін
на
військову
допомогу
та
промислові
товари
.
Політичні
суперечності
Втручання
німецької
та
австро
-
угорської
окупаційної
адміністрації
у
внутрішні
справи
уряду
,
а
також
участь
військових
у
розправах
над
селами
та
реквізиціях
зерна
підривали
авторитет
гетьманської
влади
.
Підтримка
поміщицького
землеволодіння
й
примусові
вилучення
врожаю
викликали
масштабні
селянські
протести
та
збройні
виступи
по
всій
країні
.
Водночас
у
відносинах
із
Віднем
постійно
зберігалася
напруженість
через
неви
рішені
питання
статусу
Галичини
,
Буковини
й
Холмщини
450k+
Німецьких
та
австро
-
угорських
військових
для
захисту
кордонів
ВІЙСЬКОВО
-
ПОЛІТИЧНИЙ
ВЕКТОР
Відносини з Німеччиною та Австро-Угорщиною
НАЙВИЩИЙ
ДИПЛОМАТИЧНИЙ
РІВЕНЬ
Візит гетьмана до Берліна (Вересень 1918 р.)
Зустріч
із
кайзером
Вільгельмом
II
Офіційний
візит
підтвердив
міжнародне
визнання
суверенітету
Української
Держави
.
Формування
армії
:
дозвіл
на
створення
регулярних
українських
підрозділів
.
Фінансові
угоди
:
урегулювання
взаємних
боргових
та
торговельних
зобов
’
язань
.
Передача
флоту
:
обговорення
повернення
кораблів
Чорноморського
флоту
.
ТЕРИТОРІАЛЬНА
ПОЛІТИКА
Боротьба за соборність українських земель
ПІВНІЧНІ
ТЕРИТОРІЇ
Холмщина
й
Берестейщина
Офіційне
залучення
земель
до
складу
України
та
заснування
української
адміністрації
.
ЗАХІДНИЙ
ВЕКТОР
Галичина
,
Буковина
й
Бессарабія
Дипломатичний
тиск
на
Австро
-
Угорщину
щодо
виконання
умов
Берестейського
миру
та
переговори
з
Румунією
стосовно
анексованої
Бессарабії
.
Застосування
митної
(
економічної
)
блокади
проти
уряду
Скульського
,
що
змусило
його
розпочати
переговори
про
входження
Криму
до
України
як
автономії
.
ПІВДЕННИЙ
ВЕКТОР
Кримський
півострів
СХІДНИЙ
ВЕКТОР
Кубань і Дон
Налагодження
союзницьких
зв
'
язків
із
Всевеликим
Військом
Донським
та
надання
військово
-
фінансової
підтримки
Кубанській
Народній
Республіці
.
ПІВДЕННИЙ
ВЕКТОР
Інтеграція Криму та відносини з Кубанню
01
Економічна
блокада
Криму
Для
відновлення
територіальної
цілісності
гетьманський
уряд
запровадив
сувору
митну
й
транспортну
блокаду
Кримського
півострова
.
Це
повністю
паралізувало
господарське
життя
регіону
та
змусило
крайовий
уряд
генерала
Скульського
розпочати
переговори
про
входження
Криму
до
складу
Української
Держави
на
правах
широкої
автономії
.
02
Союз
з
Доном
і
Кубанню
Гетьманат
активно
підтримував
прагнення
Кубанської
Народної
Республіки
та
Всевеликого
Війська
Донського
до
незалежності
від
більшовицької
Росії
.
З
Доном
було
підписано
попередню
угоду
про
взаємне
визнання
суверенітету
та
встановлення
кордонів
,
а
Кубані
надавалася
масштабна
військова
,
фінансова
й
продовольча
допомога
.
СХІДНИЙ
ВЕКТОР
Переговори з радянською Росією
ТРАВЕНЬ
1918
Р
.
Мирна
делегація
До
Києва
прибула
офіційна
мирна
делегація
радянської
Росії
на
чолі
з
Християном
Раковським
та
Дмитром
Мануїльським
для
ведення
переговорів
із
представниками
Української
Держави
.
12
ЧЕРВНЯ
1918
Р
.
Прелімінарний
мир
Підписання
попереднього
мирного
договору
,
за
яким
припинялися
воєнні
дії
,
відновлювалися
залізничні
й
поштові
сполучення
та
створювалися
умови
для
повернення
біженців
.
ЛІТО
1918
Р
.
Демаркація
та
консульства
Встановлення
тимчасової
демаркаційної
лінії
та
обмін
консульствами
:
Україна
відкрила
30
консульських
установ
у
Росії
,
проте
остаточний
мирний
договір
так
і
не
було
укладено
через
зволікання
Москви
.
ГЕОГРАФІЯ
ДИПЛОМАТІЇ
Контакти з європейськими державами
30+
Консульських
представництв
12
Країн
,
які
визнали
Українську
Державу
Скандинавія
та
Північ
:
Налагоджено
зв
’
язки
з
Фінляндією
,
Швецією
,
Норвегією
та
Данією
.
Західна
та
Центральна
Європа
:
Контакти
з
Нідерландами
,
Іспанією
,
Болгарією
та
Швейцарією
.
ЗАХІДНИЙ
ВЕКТОР
Спроби діалогу з Антантою
Зрозумівши
неминучість
поразки
Центральних
держав
,
Павло
Скоропадський
розпочав
таємні
переговори
з
дипломатами
Франції
та
Великої
Британії
через
нейтральні
країни
—
Швейцарію
,
Швецію
та
Іспанію
.
Головною
метою
гетьмана
було
домогтися
визнання
суверенітету
України
та
заручитися
підтримкою
Заходу
.
Однак
позиція
Антанти
виявилася
непоступливою
:
її
союзники
підтримували
ідею
відновлення
«
єдиної
і
неподільної
Росії
»
та
розлядали
Гетьманат
лише
як
німецького
сателіта
,
через
що
відмовилися
визнати
незалежну
Українську
Державу
.
ПОВОРОТНИЙ
МОМЕНТ
Криза осені 1918 р. та Грамота від 14 листопада
Поразка
Німеччини
Революція
в
Німеччині
та
підписання
Комп
'
єнського
перемир
'
я
у
листопаді
1918
року
призвели
до
виводу
окупаційних
військ
,
що
позбавило
Українську
Державу
головної
зовнішньополітичної
та
військової
опори
.
Грамота
про
федерацію
Прагнучи
здобути
прихильність
країн
Антанти
та
створити
спільний
антибільшовицький
фронт
,
Павло
Скоропадський
проголосив
грамоту
-
маніфест
про
відмову
від
самостійності
та
курс
на
федерацію
з
майбутньою
небільшовицькою
Росією
.
Повстання
Директорії
Різкий
розворот
зовнішнього
курсу
та
відмова
від
незалежності
викликали
обурення
в
українському
суспільстві
,
що
стало
приводом
для
збройного
повстання
під
проводом
Директорії
УНР
та
швидкого
падіння
режиму
Гетьманату
у
грудні
1918
року
.
Підсумки зовнішньої політики Гетьманату
Гетьманат
Павла
Скоропадського
заклав
основи
інституційного
дипломатичного
апарату
,
здобув
реальне
міжнародне
визнання
Української
Держави
та
обстоював
соборність
національних
земель
у
складних
геополітичних
умовах
1918
року
.
ПІДСУМКИ
ТА
СПАДЩИНА