Презентаційний матеріал на тему: "М.Гоголь "Ревізор". Образи персонажів як відображення аномальної системи, втілення в них соціальних і людських вад"

М. Гоголь «Ревізор». Образи персонажів як відображення аномальної системи, втілення в них соціальних і людських вад

Тема п’єси-цепороки суспільства, чиновництво і його беззаконня, лицемірство, духовна бідність, загальнолюдська дурістьІдея п’єси-показ бездуховності, вульгарності і ницості життєвого укладу російського чиновництва

Композиція. Кільцева структура, відсутність експозиції, “психологічність” і авторські ремарки. Напрямок реалізм (типовість, властива ХІХ століттю). Жанркомедія соціально-сатиричної спрямованостіМова комедії гостра, сатирична, уїдлива; у кожного персонажа своя неповторна мовна манера, яка характеризує і викриває його ж самого.

Антон Антонович Сквозник-Дмухановський, городничий.«Хоч і хабарник, але поводиться солідно» Людина, постаріла на службі, але при цьому досить недурний і солідний. Кожне його слово має значення. З цієї причини, коли на початку комедії він повідомляє, що в місто їде ревізор, всі не на жарт лякаються. Незважаючи на те, що він грішний, він постійно ходить до церкви і намагається каятися. При цьому він ніколи не відмовиться від хабара і всього, що саме «пливе в руки».

Бере хабарі й дозволяє брати іншим, привласнює державні кошти

Анна Андріївна, дружина городничого. Провінціальна кокетка, при нагоді виявляє пиху. По характеру метушлива і недалека жінка, яку цікавлять не результати швидкої ревізії, а те, як її чоловік виглядає. Вона ще не зовсім літня, проявляє себе як кокетка, проводить багато часу в своїй дівочій і любить часто переодягатися.

Марія Антонівна- дочка городничого. Ця юна дівчина дуже схожа на матір кокетством, але менш діяльна. Вона виступає тінню енергійної чиновниці. По поведінці Марії помітно, що сукні цікавлять її найбільше. Навіть, побачивши Хлестакова, перше, на що вона звертає увагу, це його «костюмчик».

Лука Лукич-, доглядач шкіл«всього боїшся: всякий втручається»Чиновник в повітовому місті, доглядач училищ. Відноситься до низки державних службовців, від яких залежить благополуччя міста. Головні якості цього персонажа – смиренність і заляканість. На відміну від Суниці, який є лукавим пронозою, і Городничого, який уявив себе царем і богом міста, Лука Лукич – найтихіший боягуз.

Наляканий безкінечними перевірками й доганами, тому страшенно їх боїться

Бобчинський і Добчинський- дворяни, які відокремилися від своїх земель. Бобчинський-міський поміщик. Поряд з Петром Івановичем Добчинским він не є чиновником. Обидва цих героя – заможні поміщики, живуть не на платню, а значить не залежать від городничого. Бобчинський з Добчинским першими дізнаються і повідомляють про таємний приїзд ревізора з Петербурга. Добчинський- міський поміщик. Поряд з Петром Івановичем Бобчинским, він не є чиновником і ніяк не залежить від градоначальника міста. Однак з якихось незрозумілих причин вирішує також нести хабар, ревізору, який приїхав до міста.

Обидва низенькі, куценькі, дуже допитливі й надзвичайно схожі один на одного

Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін – суддя. Людина, що прочитала 5 чи 6 книг, і тому розумна. Суддя-хабарник, представник чиновницького суспільства в місті N. Прізвище героя чітко говорить про його спосіб роботи. З городничим він поводиться трохи вільніше, ніж інші чиновники і навіть дозволяє собі заперечувати йому.

Більше цікавить полюванням, ніж судочинством, бере хабарі «хортенятами», завжди напідпитку

Артемій Пилипович Земляника- доглядач богоугодних закладів«свиня в ярмолці»Типовий представник чиновництва. Його образ як не можна краще говорить про байдужість чиновників до державної служби. У нього п’ятеро дітей: Микола, Іван, Марія, Єлизавета і Перепетуя. Цьому герою властиве підлабузництво і готовність донести на товаришів по службі.

Хворі одужують, як мухи, дорогих ліків не вживають

Іван Кузьмич Шпекін, поштмейстерпростосердна до наївності людина. Начальник поштової контори, який любив розкривати чужі листи. Як він сам казав, це було лише з цікавості, щоб дізнатися, що нового в світі відбувається. Без докорів сумління і з доброї наївністю він читав чуже листування. Саме він прочитав лист Хлестакова другу Тряпкіну.

Поштові справи занедбані, пошта не доходить, читає чужі листи

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Прізвище чиновника, посада. Характеристика за текстом. Як виконує службу. А. А. Сквозник-Дмухановський, городничий «Хоч і хабарник, але поводиться солідно»Бере хабарі й дозволяє брати іншим, привласнює державні кошти. Л. Л. Хлопов, доглядач шкіл Всього боїшся: всякий втручається. Наляканий безкінечними перевірками й доганами, тому страшенно їх боїться. А. Ф. Ляпкін-Тяпкін, суддя Людина, що прочитала 5 чи 6 книг, і тому вільнодумна. Більше цікавиться полюванням ніж судочинством, бере хабарі «хортенятами», завжди напідпитку. А. П. Земляника, попечитель богоугодних закладів «Свиня в ярмолці»Хворі одужують як мухи, дорогих ліків не вживаютьІ. К. Шпекін, поштмейстер Простосердна до наївності людина. Поштові справи занедбані, пошта не доходить, читає чужі листи

У п’єсі Гоголь намагається максимально охопити всі сторони тогочасного життя та управління

Тут і судочинство, і освіта, і охорона здоров’я, і пошта, і соціальне забезпечення, і поліція

Для зображення своїх героїв автор використав такі прийоми, як гротеск (порівняння чиновників із тваринами) та гіперболу (перебільшення Хлєстакова про авторство та своє знайомство з міністрами)

Такого всеохопного погляду на офіційний державоустрій література іще не знала

«Ревізором» М. В. Гоголь, по суті, не хотів нікого ображати…

За законами комізму у смішне становище тут потрапляють не дрібні грішники, яким і так нема куди падати, але владні люди високих рангів

Гоголь хотів світлим сміхом вселити любов навіть у носіїв зла. Цей сміх має розпочати боротьбу з лиходіями

Після «Ревізора» Гоголь не міг сміятися. Сміх «Ревізора» довів його до «німоти».

Початок «паралічу» відчутно вже в німій сцені, що увінчує комедію: «Чого смієтесь? Із себе смієтесь!..» – розвиток комічного сягнув кульмінації

Завдання 1. Письмова відповідь на запитання (7-10 речень): «Які негативні явища суспільного життя висміює Гоголь у «Ревізорі»? Які з них, на вашу думку, існують і в сучасному суспільстві?