Презентаця "Весняний цикл календарних свят"

Весняний цикл календарнихсвят

Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні, починається цикл весняних свят, пов'язаний як із християнством, так і з ще давнішими традиціями та віруваннями. Ці весняні свята супроводжуються особливими піснями та обрядами, хороводами дівчат, забавами дітей, зустріччю птахів, що повертаються з вирію. Образ весни в українців – це образ краси, відродження та сили життя. ВЕСНАВесна

Весняний цикл свят можна почати зі свята Стрітення , яке припадало на 2 лютого. Називали ще Громниця. За народним віруванням – це зустріч Зими та Літа. Зима – стара бабуся Літо – молода дівчина. Спостерігали за погодою (ясна погода на добрий врожай , вітер – погана ознака…). Ворожили на врожай. Освячували воду та свічки («громнички»). Свічки запалювали під час грози як оберіг. Починають співати веснянки. Свято Стрітення

11 лютого святкували день Власа, покровителя домашньої худоби, особливо, корів. Ще в дохристиянські часи слов’яни шанували бога Велеса, який опікувався худобою. День святого Власа

24 лютого – Обретіння. День , пов’язаний з поверненням птахів з вирію. Першими повертаються жайворонки, шпаки, граки, гуси…З цього дня розвішували по деревах шпаківні.«Обертаються до нас головами, збираються летіти до нас»«Діти — від хліба, а птахи — до гнізд».«На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому»Свято Обретіння

День Євдокії (Явдохи) День преподобної мучениці Євдокії – свято, що припадає на 1 березня . За повір'ями, саме цього дня з першою ластівкою з вирію з'являється до нас весна. У перший день весни селяни вважали своїм обов'язком задобрити Явдоху і покликати весну, показати їй, як на неї чекають. Господині випікали в цей день обрядове печиво, співали пісень, в яких закликали весну. Цікаво, що і печиво, і пісні називалися веснянками. Ім'я «Явдоха» буквально означало «життєславна» і звучало як Явдоня. Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки. З Явдохи починаються і магічні весняні ігри: гаївки, гагілки, веселки, ягівки. Виконувалися веснянки аж до Зелених свят. День Євдокії

9 березня – Сорок святих У давнину на Сорок святих кожна господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів – «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті – сорок різних порід. Дівчатам треба було пригостити хлопців сорока варениками з сиром, школярі приносили своєму вчителеві сорок бубликів. Діти і старші дівчата ходили з обрядовими «жайворонками» і славили прихід весни. Сорок Святих

17 березня – Теплого Олексія. Пасічники виносили вулики на пасіку. Звичайно, якщо дозволяла погода. ПРИКМЕТИ НА ТЕПЛОГО ОЛЕКСІЯЯка погода на Олекси – така і на Великдень буде. Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт – буде добрий медозбір. Якщо ранок ясний, рої будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами. Тепла сонячна погода віщує урожайний рік. Гуси, що високо летять, віщують снігопади. Великі струмки передвіщають мокре літо. Якщо помолитися Олексію, то багато меду буде. Якщо погода 30 березня прохолодна, то весна буде пізньою. Теплого Олексія

25 березня – Благовіщення В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі свято одержало назву «третьої зустрічі весни». Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Це свято воскреслої землі, пробудження життєвої сили природи. Цього дня, вважали слов'яни, Дух світла благословляє Землю і все живе на ній. В цей день зазвичай уже тепло, весна прийшла й утвердилася на землі. Для людей це була Благая вість, що має народитися Іісус. На Благовіщення вже не закликали, а вітали Весну: в багатьох селах були поширені дівочі хороводи біля церкви. Благовіщення

За тиждень до найбільшого свята весни святкують Вербну неділю. У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослужіння сходяться всі, бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується служба і гілля окроплене свяченою водою, то діти намагаються якнайшвидше дістати вербу і проковтнути по кілька "котиків", "щоб горло не боліло". Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи: Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечко червоне яєчко! Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило. Вербна Неділя

Великдень. Великдень у християнстві – символ воскресіння Господ-нього, радості, вічного життя, завершення відкуплення люд-ського роду. Сама назва Пасхи походить від єврейського дієслова "переходити", і пов'я-зане воно з виходом євреїв з Єгипту, про що розповідається у різних біблійних книгах. Великодні торжества розпо-чинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне: "Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував". Яйце, що має значення символу життя, переосмислюється, постаю-чи символом вічного життя, котре дарував Ісус Христос своїм воскресінням. На Великдень влаштовувалися гуляння, молодіжні ігри, танці, розваги. Велике значення також мав обряд шанування предків.

Тиждень після Великодня називають Великим. У понеділок люди ходять один до одного, христосуються , обмінюються писанками. Діти ходять з поздоровленнями , приносять в подарунок «волочільне» (пироги, крашанки). Понеділок ще мав назву «обливальний». Цього дня хлопці обливали дівчат водою.

Дякую за увагу 