28 січня о 18:00Вебінар: Як організувати ефективну роботу над помилками на уроках української мови

Презетація до уроку в 8 класі з теми "Зона лісостепу"

Про матеріал

Дану презентацію можна використовувати для закріплення матеріалу з теми "Природні зони України". Дана презентація містить характеристику лісостепової природної зони. Вона є перехідною від лісів до степів. Має широтнє розташування.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Ґрунт (від нім. Grund — земля, основа) — самостійне природно-історичне органо-мінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови. Ґрунтознавство — визначає ґрунт як складову частину педосфери разом з іншими біокосними тілами — ґрунтоподібними тілами (педолітами), ґрунтовими плівками, підґрунтовим ярусом біосфери.

Номер слайду 4

Васи́ль Васи́льович Докуча́єв (нар. 17 лютого (1 березня) 1846 — пом. 8 листопада 1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. У 1871 році закінчив Петербурзький університет, з 1883 року — його професор. У 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. За його ініціативи було складено ґрунтові карти губернії, створено у Полтаві природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік В. І. Вернадський, академік К. Д. Глінка (1867–1927), академік Ф. Ю. Левінсон-Лессінг (1861–1939). «Чернозем может и должен быть назван царем почв; это, так сказать, идеальная почва...таким образом, это и есть идеальная, лучшая из лучших почв...»

Номер слайду 5

Верхній тонкий шар земної кори ( від 10 сантиметрів до 2 -4 м), який має природну родючість і здебільшого вкритий рослинністю,називається ґрунтом. Родючість ґрунту набувається у процесі його формування, що відбувається під впливом різних природних чинників. Їх дія спричиняє утворення в ґрунті генетичних горизонтів (різних за походженням) за певним хімічним складом, хімічними та фізичними властивостями,насиченістю органічними речовинами.

Номер слайду 6

Номер слайду 7

Чинники, що впливають на ґрунтотворення РЕЛЬЄФ КЛІМАТ ОРГАНІЗМИ ГЕОЛОГІЧНИЙ ВІК АНТРОПОГЕННА ДІЯЛЬНІСТЬ

Номер слайду 8

Рельєф значною мірою впливає на тепловий і водний режим на окремих ділянках земної поверхні і є важливим чинником грунтотворення.

Номер слайду 9

Клімат в основному зумовлений співідношенням тепла й вологи для певної місцевості.

Номер слайду 10

У північній частині України поширені дерново-підзолисті ґрунти. Займають майже всю Поліську низовину і пов'язані з плоскими формами рельєфу. Сформувалися під мішаними та хвойними лісами на водно - льодовикових супіщаних відкладах. Достатня, а подекуди надмірна кількість опадів і сповільнений стік поверхневих вод спричиняють заболочення окремих ділянок.

Номер слайду 11

ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТІ ҐРУНТИ

Номер слайду 12

ПРОФІЛЬ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ

Номер слайду 13

Сірі лісові ґрунти поширені переважно у зоні широколистяних лісів. Інколи трапляються у лісостепу, на Поліссі. Вони сформувалися під широколистяною рослинністю на суглинистих породах. За достатньої кількості опадів процес вимивання в цих ґрунтах виражений слабко,тому більше нагромаджується гумус.

Номер слайду 14

СІРІ ЛІСОВІ ҐРУНТИ СФОРМУВАЛИСЯ ПІД ШИРОКОЛИСТЯНИМИ ЛІСАМИ

Номер слайду 15

ПРОФІЛЬ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ

Номер слайду 16

Чорноземні ґрунти . Основною грунто – утворюючою породою для них є глинистий лес, поширений у межах лісостепової й степової зон. З півночі на південь змінюються особливості чорнозему, а тому виділяють їх окремі підтипи . У лісостепу поширені опідзолені та типові чорноземи, а в північній степовій підзоні переважають чорноземи звичайні, середньо та мало - гумусні

Номер слайду 17

ЧОРНОЗЕМИ

Номер слайду 18

Кашта́нові ґрунти́ — ґрунти, поширені в плакорних умовах сухих степів суббореального поясу; в Україні — в умовах сухих причорноморських та присиваських степів. Сформувалися на сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності. Основним критерієм для розмежування каштанових ґрунтів є ступінь їх гумусованості. Тип каштанових ґрунтів поділяють на три підтипи[1]: світло-каштанові; каштанові; темно-каштанові, поширені в сухому південному степу. Гумусовий горизонт досягає 55 см, вміст гумусу в них становить 1,3-2,9%. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці грунти потребують додаткового зволоження.

Номер слайду 19

Номер слайду 20

Уздовж узбережжя морів утворилися солончаки і солонці. Це ґрунти , що мають у верхніх горизонтах значний уміст солі, яка підтягується в процесі випаровування з нижніх горизонтів. Солончаки і солонці мають низьку родючість і потребують промивання і гіпсування.

Номер слайду 21

СОЛОНЧАКИ

Номер слайду 22

СОЛОНЦІ

Номер слайду 23

Для ґрунтів гірських областей характерна вертикальна поясність. Зокрема у Передкарпатті під буковими і дубовими лісами в умовах помірного зволоження сформувалися дерново–підзолисті ґрунти, а на Закарпатській низовині під дубовими лісами – бурі опідзолені. В обох типах ґрунтів відбувається процес оґлеєння.

Номер слайду 24

ҐРУНТИ КАРПАТ

Номер слайду 25

У НИЖНЬОМУ ПОЯСІ ПІВДЕННИХ СХИЛІВ КРИМСЬКИХ ГІР ДО ВИСОТИ 300 М ПОШИРЕНІ КОРИЧНЕВІ ҐРУНТИ

Номер слайду 26

У ПОНИЖЕННЯХ НА ПОЛІССІ – БОЛОТНІ ҐРУНТИ.

Номер слайду 27

У ДОЛИНАХ РІВНИННИХ РІЧОК СФОРМУВАЛИСЯ ЛУЧНІ ҐРУНТИ.

Номер слайду 28

Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі — поземе́лля) — частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві. Земельні ресурси — сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Територію теж можна вважати своєрідним ресурсом. Вона слугує просторовою основою для розміщення всіх галузей господарства. Територія вже стає своєрідним дефіцитом, особливо в невеликих за площею, проте з численним населенням, країнах (Японія, Нідерланди, Данія) Землі сільськогосподарського призначення — землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

Номер слайду 29

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. СТРУКТУРА ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ

Номер слайду 30

ЧАСТКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬГОСППРИЗНАЧЕННЯ У СТРУКТУРІ ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ

Номер слайду 31

Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) — цілеспрямоване поліпшення властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Меліорація відрізняється від звичайних агротехнічних прийомів тривалим і інтенсивнішим впливом на об'єкти меліорації. До меліорації належать осушення й зрошення земель, регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо. Меліорація — комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Меліорація складається з двох етапів — будівельного і етапу експлуатації. Будівельний етап полягає в проектуванні і будівництві меліоративної мережі з використанням спеціалізованих меліоративних машин. На етапі експлуатації проводиться постійна оцінка стану меліоративних споруд і їхньої відповідності умовам експлуатації, що постійно змінюються, а також підтримка меліоративних систем в працездатному стані, їхньої адаптації до умов, що змінюються. Вибір виду меліорації залежить від природно-господарських умов території; як правило, застосовують комплекс меліоративних заходів.

Номер слайду 32

Ерозія ґрунту (від лат. erosio — роз'їдання) (англ. soil erosion; нім. Bodenerosion, рос. эрозия почвы) — це процес руйнування верхнього найродючішого шару ґрунту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників. Залежно від чинників руйнування ґрунту, розрізняють водну, вітрову, антропогенну ерозію. За ступенем прояву ерозію ґрунтів поділяють на нормальну і прискорену. Нормальна, або геологічна ерозія проявляється у природних умовах (без втручання людини) і відбувається повільніше, ніж формування профілю ґрунту під час процесів ґрунтоутворення. Вона спостерігається на цілинних землях, у лісах, на луках і зазвичай не веде до утворення еродованих ґрунтів. Прискорена, або антропогенна ерозія виникає внаслідок нераціональної господарської діяльності людини і відбувається інтенсивніше, ніж процеси ґрунтоутворення. Вона призводить до утворення еродованих ґрунтів.

Номер слайду 33

Деградація ґрунтів — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів. Прикладом деградації є ерозія ґрунту. Ерозія ґрунту

Номер слайду 34

ЗЕМЛЕ РІДНА – КРАЩИЙ МІЙ СУДДЯ,ТИ МОЄ СЬОГОДНІШНЄ Й МИНУЛЕ,ТИ МОЄ ЖИТТЯ І МАЙБУТТЯ!

ppt
Додано
24 квітня 2018
Переглядів
816
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку