Презетація до уроку в 8 класі з теми "Зона лісостепу"

Ґрунт (від нім. Grund — земля, основа) — самостійне природно-історичне органо-мінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови. Ґрунтознавство — визначає ґрунт як складову частину педосфери разом з іншими біокосними тілами — ґрунтоподібними тілами (педолітами), ґрунтовими плівками, підґрунтовим ярусом біосфери.

Васи́ль Васи́льович Докуча́єв (нар. 17 лютого (1 березня) 1846 — пом. 8 листопада 1903) — природознавець, основоположник наукового генетичного ґрунтознавства та зональної агрономії. У 1871 році закінчив Петербурзький університет, з 1883 року — його професор. У 1888–1894 роках на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. За його ініціативи було складено ґрунтові карти губернії, створено у Полтаві природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік В. І. Вернадський, академік К. Д. Глінка (1867–1927), академік Ф. Ю. Левінсон-Лессінг (1861–1939). «Чернозем может и должен быть назван царем почв; это, так сказать, идеальная почва...таким образом, это и есть идеальная, лучшая из лучших почв...»

Верхній тонкий шар земної кори ( від 10 сантиметрів до 2 -4 м), який має природну родючість і здебільшого вкритий рослинністю,називається ґрунтом. Родючість ґрунту набувається у процесі його формування, що відбувається під впливом різних природних чинників. Їх дія спричиняє утворення в ґрунті генетичних горизонтів (різних за походженням) за певним хімічним складом, хімічними та фізичними властивостями,насиченістю органічними речовинами.

Чинники, що впливають на ґрунтотворення РЕЛЬЄФ КЛІМАТ ОРГАНІЗМИ ГЕОЛОГІЧНИЙ ВІК АНТРОПОГЕННА ДІЯЛЬНІСТЬ

Рельєф значною мірою впливає на тепловий і водний режим на окремих ділянках земної поверхні і є важливим чинником грунтотворення.

Клімат в основному зумовлений співідношенням тепла й вологи для певної місцевості.

У північній частині України поширені дерново-підзолисті ґрунти. Займають майже всю Поліську низовину і пов'язані з плоскими формами рельєфу. Сформувалися під мішаними та хвойними лісами на водно - льодовикових супіщаних відкладах. Достатня, а подекуди надмірна кількість опадів і сповільнений стік поверхневих вод спричиняють заболочення окремих ділянок.

ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТІ ҐРУНТИ

ПРОФІЛЬ ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ

Сірі лісові ґрунти поширені переважно у зоні широколистяних лісів. Інколи трапляються у лісостепу, на Поліссі. Вони сформувалися під широколистяною рослинністю на суглинистих породах. За достатньої кількості опадів процес вимивання в цих ґрунтах виражений слабко,тому більше нагромаджується гумус.

СІРІ ЛІСОВІ ҐРУНТИ СФОРМУВАЛИСЯ ПІД ШИРОКОЛИСТЯНИМИ ЛІСАМИ

ПРОФІЛЬ СІРОГО ЛІСОВОГО ҐРУНТУ

Чорноземні ґрунти . Основною грунто – утворюючою породою для них є глинистий лес, поширений у межах лісостепової й степової зон. З півночі на південь змінюються особливості чорнозему, а тому виділяють їх окремі підтипи . У лісостепу поширені опідзолені та типові чорноземи, а в північній степовій підзоні переважають чорноземи звичайні, середньо та мало - гумусні

ЧОРНОЗЕМИ

Кашта́нові ґрунти́ — ґрунти, поширені в плакорних умовах сухих степів суббореального поясу; в Україні — в умовах сухих причорноморських та присиваських степів. Сформувалися на сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності. Основним критерієм для розмежування каштанових ґрунтів є ступінь їх гумусованості. Тип каштанових ґрунтів поділяють на три підтипи[1]: світло-каштанові; каштанові; темно-каштанові, поширені в сухому південному степу. Гумусовий горизонт досягає 55 см, вміст гумусу в них становить 1,3-2,9%. Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці грунти потребують додаткового зволоження.

Уздовж узбережжя морів утворилися солончаки і солонці. Це ґрунти , що мають у верхніх горизонтах значний уміст солі, яка підтягується в процесі випаровування з нижніх горизонтів. Солончаки і солонці мають низьку родючість і потребують промивання і гіпсування.

СОЛОНЧАКИ

СОЛОНЦІ

Для ґрунтів гірських областей характерна вертикальна поясність. Зокрема у Передкарпатті під буковими і дубовими лісами в умовах помірного зволоження сформувалися дерново–підзолисті ґрунти, а на Закарпатській низовині під дубовими лісами – бурі опідзолені. В обох типах ґрунтів відбувається процес оґлеєння.

ҐРУНТИ КАРПАТ

У НИЖНЬОМУ ПОЯСІ ПІВДЕННИХ СХИЛІВ КРИМСЬКИХ ГІР ДО ВИСОТИ 300 М ПОШИРЕНІ КОРИЧНЕВІ ҐРУНТИ

У ПОНИЖЕННЯХ НА ПОЛІССІ – БОЛОТНІ ҐРУНТИ.

У ДОЛИНАХ РІВНИННИХ РІЧОК СФОРМУВАЛИСЯ ЛУЧНІ ҐРУНТИ.

Земе́льні ресу́рси (у старішій географічній літературі — поземе́лля) — частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві. Земельні ресурси — сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Територію теж можна вважати своєрідним ресурсом. Вона слугує просторовою основою для розміщення всіх галузей господарства. Територія вже стає своєрідним дефіцитом, особливо в невеликих за площею, проте з численним населенням, країнах (Японія, Нідерланди, Данія) Землі сільськогосподарського призначення — землі, надані для потреб сільського господарства або призначені для цих цілей.

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. СТРУКТУРА ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ

ЧАСТКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬГОСППРИЗНАЧЕННЯ У СТРУКТУРІ ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ

Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) — цілеспрямоване поліпшення властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Меліорація відрізняється від звичайних агротехнічних прийомів тривалим і інтенсивнішим впливом на об'єкти меліорації. До меліорації належать осушення й зрошення земель, регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і ярів тощо. Меліорація — комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь. Меліорація складається з двох етапів — будівельного і етапу експлуатації. Будівельний етап полягає в проектуванні і будівництві меліоративної мережі з використанням спеціалізованих меліоративних машин. На етапі експлуатації проводиться постійна оцінка стану меліоративних споруд і їхньої відповідності умовам експлуатації, що постійно змінюються, а також підтримка меліоративних систем в працездатному стані, їхньої адаптації до умов, що змінюються. Вибір виду меліорації залежить від природно-господарських умов території; як правило, застосовують комплекс меліоративних заходів.

Ерозія ґрунту (від лат. erosio — роз'їдання) (англ. soil erosion; нім. Bodenerosion, рос. эрозия почвы) — це процес руйнування верхнього найродючішого шару ґрунту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників. Залежно від чинників руйнування ґрунту, розрізняють водну, вітрову, антропогенну ерозію. За ступенем прояву ерозію ґрунтів поділяють на нормальну і прискорену. Нормальна, або геологічна ерозія проявляється у природних умовах (без втручання людини) і відбувається повільніше, ніж формування профілю ґрунту під час процесів ґрунтоутворення. Вона спостерігається на цілинних землях, у лісах, на луках і зазвичай не веде до утворення еродованих ґрунтів. Прискорена, або антропогенна ерозія виникає внаслідок нераціональної господарської діяльності людини і відбувається інтенсивніше, ніж процеси ґрунтоутворення. Вона призводить до утворення еродованих ґрунтів.

Деградація ґрунтів — погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів. Прикладом деградації є ерозія ґрунту. Ерозія ґрунту

ЗЕМЛЕ РІДНА – КРАЩИЙ МІЙ СУДДЯ,ТИ МОЄ СЬОГОДНІШНЄ Й МИНУЛЕ,ТИ МОЄ ЖИТТЯ І МАЙБУТТЯ!