презинтація на тему "Механізм Рецепції"

Про матеріал
Огляд механізму рецепції для тих, хто прагне знати трохи більше, ніж шкільна програма
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Виконала:Коцовська Ольга Олегівна

Номер слайду 2

Всім живим організмам потрібна інформація про довколишнє середовище для задоволення своїх основних потреб та орієнтації у просторі і часі. Таку можливість забезпечують сенсорні сис­теми, діяльність яких починається із сприйняття рецепторами зовнішніх (по відношенню до мозку) подразників, трансформації їхньої енергії у нервові імпульси передачі її у мозок через кілька рівнів нейронних ланцюгів і завершується аналізом цієї інформації та створенням певного відчуття чи образу з подальшим їх розпізнаванням.

Номер слайду 3

Загальні принципи сенсорної рецепції Рецептор - (от лат. recipere - получать), в широкому розумінні це спеціалізована структура, яка сприймає фізичні або хімічні сигнали навколишнього або внутрішнього середовища і трансформує їх в іншу форму сигналу, яку сприймають аналізуючі та виконавчі системи клітин або функціональних систем організму. Сприйняття сигналу завжди відбувається на молекулярному рівні, тому молекулярні рецепторні структури є основою рецептивних процесів. Історично склалося так, що рецепторами вважають нервові утворення, які перетворюють фізико-хімічні впливи з зовнішнього або внутрішнього середовища на нервові імпульси.

Номер слайду 4

Загальні принципи клітинної сигналізації та її основні компоненти Фізичні фактори: температура, механічний або електромагнітній вплив. Інформони: гормони, цитокіни, фактори росту, нейротрансмітери, феромони, інші хімічні сполуки. Клітинні рецептори: рецептори мітогенів (факторів росту) з тирозинкіназною активністю; рецептори, які спряжені з G- білками (80% відомих рецепторів); рецептори-іонні канали; рецептори імуноглобулінового ряду; інтегрини; ядерні рецептори; інші. G-білки – це гуанін-нуклеотидзв'язуючи білки, які передають сигнал з мембранних рецепторів на ефекторні молекули в клітині. 80% відомих рецепторів взаємодіють з G- білками.

Номер слайду 5

Загальні принципи клітинної сигналізації та її основні компоненти Ефекторні молекули – це молекули, які утворюють внутрішньоклітинні посередники сигналу, сприйнятого рецептором (аденілатциклаза, фосфоліпаза С, фосфоліпаза А2, інші). Вторинні месенджери (внутрішньоклітинні посередники) – це молекули, які активують різні молекулярні механізми регуляції клітинних процесів (цАМФ, цГМФ, ДАГ, ІФ3, Са2+). Фосфорилювання білків - це основний механізм переключення активності білків та функціональної активності клітин. Фосфорилювання білків каталізують специфічні і неспецифічні протеїнкінази. Дефосфорилювання - це механізм релаксації та обмеження функціональної активації клітин, який забезпечується фосфатазами.

Номер слайду 6

Загальні принципи рецепції Спільність молекулярних механізмів рецепторних реакцій в різних сенсорних системах

Номер слайду 7

Загальні принципи рецепції Посилювання (ампліфікація) сенсорного сигналу в клітині

Номер слайду 8

Загальні принципи рецепції Інтеграція сигналів різної природи

Номер слайду 9

Загальні принципи рецепції Цитоплазматична рецепція та реалізація сигналу в клітині

Номер слайду 10

Сенсорні системи Клітинні рецептори є складовою частиною так званих аналізаторів, тобто сенсорних систем, які являють собою складні анатомічні, гістологічні і фізіологічні структури, головним завданням яких є сприймання та системний аналіз сигналів, які надходять з навколишнього або внутрішнього середовища. Окремі рецептори анатомічно пов'язані один з одним і формують рецептивні поля, які можуть перекриватися. Перетворення енергії подразника на електричний сигнал є головною особливістю клітинних рецепторів. Первинні рецептори – це рецепторні клітини, у яких трансформація енергії подразника відбувається безпосередньо в їх мембрані. Вторинні рецептори – це клітинні рецептори, у яких енергія подразника трансформується у клітинний процес генерації хімічного сигналу (медіатору), який у свою чергу призводить до генерації потенціалу дії у нервових закінченнях.

Номер слайду 11

Сенсорні системи В залежності від природи подразника рецептори сенсорних систем поділяють на: Механорецептори (механорецептори вуха, вестибулярного апарату, м'язів, судин, ін.) Хеморецептори (смакові, нюхові, рецептори О2 і СО2 рецептори). Фоторецептори (рецептори зорового аналізатору) Термоецептори (рецептори шкіри, внутрішніх органів). В залежності від положення в організмі: Экстерорецептори (рецептори, які отримують інформацію від зовнішніх джерел подразнення – смакові, слухові, зорові, нюхові). Інтерорецептори (рецептори, які отримують інформацію від внутрішніх джерел подразнення). Пропріоцептори (рецептори, які сигналізують про стан м'язів та опорно-рухової системи).

Номер слайду 12

Сенсорні системи

Номер слайду 13

Сенсорні системи

Номер слайду 14

Сенсорні системи Спектральна чутливість слухового аналізатору людини: 1 – поріг больового відчуття (І’ ≈ 1 Вт/м2 ); 2 – поріг чутливості (І0 = 10-12 Вт/м2); А – діапазон чутливості.

Номер слайду 15

Сенсорні системи

Номер слайду 16

Сенсорні системи

Номер слайду 17

Сенсорні системи

Номер слайду 18

Зорова система. Око як оптична система.

Номер слайду 19

Особливості зорової рецепції Втрати світлового потоку при проходженні світла через оптичну систему ока складає приблизно 50%. Приблизно 40% світлового потоку втрачається при проходженні світла через шари клітин сітківки. Приблизно тільки 10% світла поглинається зоровим пігментом колбочок та паличок. На сітківці знаходиться приблизно 110-125 млн. паличок і 6-7 млн. колбочок. Палички і колбочки розташовані нерівномірно – у центрі в основному знаходяться колбочки, на периферії – тільки палички. Мінімальна яскравість, яку здатне сприйняти око людини, тобто абсолютний поріг чутливості - 2*10-17 Дж на поверхні сітківки, що відповідає 58 квантам зеленого світла. Мінімальна відміна у яскравості dI , яка сприймається на освітленому полі I є відмінним порогом чутливості. Відношення dL/I = const є диференціальним порогом. Чим яскравіший фон I, тим більшим повинно бути dI

Номер слайду 20

Особливості зорової рецепції Палички – довжина 63-81 мкм, діаметр 1,8 мкм, зоровий пігмент – родопсин з максимумом поглинання світла 550 нм. Колбочки – довжина 35 мкм, діаметр – 5-6 мкм, зоровий пігмент – йодопсин з максимумом поглинання 440, 540, 570 нм. На сітківці знаходиться приблизно 110-125 млн. паличок і 6-7 млн. колбочок.

Номер слайду 21

Особливості зорової рецепції Кольоровий зір Трьохкомпонентна теорія зору запропонована у 1801 р. Т. Юнгом і детально розроблена Г. Гельмгольцем. Світлові хвилі різних довжин сприймаються всіма колбочками та паличками, однак по різному, що пов'язано з різними спектральними характеристиками родопсину і йодопсинів. Колір сприймається як суміш базових кольорів, наприклад синього, зеленого і червоного. Колір можна встановити за допомогою т.з. RGB-діаграми.

Номер слайду 22

нм Дякую за увагу Дякую за увагу

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Потапова Галина Іванівна
    Дякую за розробку! Бажаю здоров'я, натхнення і творчих успіхів!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додано
23 січня 2020
Переглядів
2356
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку