презинтація на тему "Механізм Рецепції"

Виконала:Коцовська Ольга Олегівна

Всім живим організмам потрібна інформація про довколишнє середовище для задоволення своїх основних потреб та орієнтації у просторі і часі. Таку можливість забезпечують сенсорні сис­теми, діяльність яких починається із сприйняття рецепторами зовнішніх (по відношенню до мозку) подразників, трансформації їхньої енергії у нервові імпульси передачі її у мозок через кілька рівнів нейронних ланцюгів і завершується аналізом цієї інформації та створенням певного відчуття чи образу з подальшим їх розпізнаванням.

Загальні принципи сенсорної рецепції Рецептор - (от лат. recipere - получать), в широкому розумінні це спеціалізована структура, яка сприймає фізичні або хімічні сигнали навколишнього або внутрішнього середовища і трансформує їх в іншу форму сигналу, яку сприймають аналізуючі та виконавчі системи клітин або функціональних систем організму. Сприйняття сигналу завжди відбувається на молекулярному рівні, тому молекулярні рецепторні структури є основою рецептивних процесів. Історично склалося так, що рецепторами вважають нервові утворення, які перетворюють фізико-хімічні впливи з зовнішнього або внутрішнього середовища на нервові імпульси.

Загальні принципи клітинної сигналізації та її основні компоненти Фізичні фактори: температура, механічний або електромагнітній вплив. Інформони: гормони, цитокіни, фактори росту, нейротрансмітери, феромони, інші хімічні сполуки. Клітинні рецептори: рецептори мітогенів (факторів росту) з тирозинкіназною активністю; рецептори, які спряжені з G- білками (80% відомих рецепторів); рецептори-іонні канали; рецептори імуноглобулінового ряду; інтегрини; ядерні рецептори; інші. G-білки – це гуанін-нуклеотидзв'язуючи білки, які передають сигнал з мембранних рецепторів на ефекторні молекули в клітині. 80% відомих рецепторів взаємодіють з G- білками.

Загальні принципи клітинної сигналізації та її основні компоненти Ефекторні молекули – це молекули, які утворюють внутрішньоклітинні посередники сигналу, сприйнятого рецептором (аденілатциклаза, фосфоліпаза С, фосфоліпаза А2, інші). Вторинні месенджери (внутрішньоклітинні посередники) – це молекули, які активують різні молекулярні механізми регуляції клітинних процесів (цАМФ, цГМФ, ДАГ, ІФ3, Са2+). Фосфорилювання білків - це основний механізм переключення активності білків та функціональної активності клітин. Фосфорилювання білків каталізують специфічні і неспецифічні протеїнкінази. Дефосфорилювання - це механізм релаксації та обмеження функціональної активації клітин, який забезпечується фосфатазами.

Загальні принципи рецепції Спільність молекулярних механізмів рецепторних реакцій в різних сенсорних системах

Загальні принципи рецепції Посилювання (ампліфікація) сенсорного сигналу в клітині

Загальні принципи рецепції Інтеграція сигналів різної природи

Загальні принципи рецепції Цитоплазматична рецепція та реалізація сигналу в клітині

Сенсорні системи Клітинні рецептори є складовою частиною так званих аналізаторів, тобто сенсорних систем, які являють собою складні анатомічні, гістологічні і фізіологічні структури, головним завданням яких є сприймання та системний аналіз сигналів, які надходять з навколишнього або внутрішнього середовища. Окремі рецептори анатомічно пов'язані один з одним і формують рецептивні поля, які можуть перекриватися. Перетворення енергії подразника на електричний сигнал є головною особливістю клітинних рецепторів. Первинні рецептори – це рецепторні клітини, у яких трансформація енергії подразника відбувається безпосередньо в їх мембрані. Вторинні рецептори – це клітинні рецептори, у яких енергія подразника трансформується у клітинний процес генерації хімічного сигналу (медіатору), який у свою чергу призводить до генерації потенціалу дії у нервових закінченнях.

Сенсорні системи В залежності від природи подразника рецептори сенсорних систем поділяють на: Механорецептори (механорецептори вуха, вестибулярного апарату, м'язів, судин, ін.) Хеморецептори (смакові, нюхові, рецептори О2 і СО2 рецептори). Фоторецептори (рецептори зорового аналізатору) Термоецептори (рецептори шкіри, внутрішніх органів). В залежності від положення в організмі: Экстерорецептори (рецептори, які отримують інформацію від зовнішніх джерел подразнення – смакові, слухові, зорові, нюхові). Інтерорецептори (рецептори, які отримують інформацію від внутрішніх джерел подразнення). Пропріоцептори (рецептори, які сигналізують про стан м'язів та опорно-рухової системи).

Сенсорні системи

Сенсорні системи

Сенсорні системи Спектральна чутливість слухового аналізатору людини: 1 – поріг больового відчуття (І’ ≈ 1 Вт/м2 ); 2 – поріг чутливості (І0 = 10-12 Вт/м2); А – діапазон чутливості.

Сенсорні системи

Сенсорні системи

Сенсорні системи

Зорова система. Око як оптична система.

Особливості зорової рецепції Втрати світлового потоку при проходженні світла через оптичну систему ока складає приблизно 50%. Приблизно 40% світлового потоку втрачається при проходженні світла через шари клітин сітківки. Приблизно тільки 10% світла поглинається зоровим пігментом колбочок та паличок. На сітківці знаходиться приблизно 110-125 млн. паличок і 6-7 млн. колбочок. Палички і колбочки розташовані нерівномірно – у центрі в основному знаходяться колбочки, на периферії – тільки палички. Мінімальна яскравість, яку здатне сприйняти око людини, тобто абсолютний поріг чутливості - 2*10-17 Дж на поверхні сітківки, що відповідає 58 квантам зеленого світла. Мінімальна відміна у яскравості dI , яка сприймається на освітленому полі I є відмінним порогом чутливості. Відношення dL/I = const є диференціальним порогом. Чим яскравіший фон I, тим більшим повинно бути dI

Особливості зорової рецепції Палички – довжина 63-81 мкм, діаметр 1,8 мкм, зоровий пігмент – родопсин з максимумом поглинання світла 550 нм. Колбочки – довжина 35 мкм, діаметр – 5-6 мкм, зоровий пігмент – йодопсин з максимумом поглинання 440, 540, 570 нм. На сітківці знаходиться приблизно 110-125 млн. паличок і 6-7 млн. колбочок.

Особливості зорової рецепції Кольоровий зір Трьохкомпонентна теорія зору запропонована у 1801 р. Т. Юнгом і детально розроблена Г. Гельмгольцем. Світлові хвилі різних довжин сприймаються всіма колбочками та паличками, однак по різному, що пов'язано з різними спектральними характеристиками родопсину і йодопсинів. Колір сприймається як суміш базових кольорів, наприклад синього, зеленого і червоного. Колір можна встановити за допомогою т.з. RGB-діаграми.

нм Дякую за увагу Дякую за увагу