16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648 року.

Про матеріал
Конспект уроку Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648 року.
Перегляд файлу

Тема: Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648 року.

Мета: сформувати уявлення про становище основних верств українського населення напередодні Національно – визвольної війни, а також проводити паралелі зі сучасністю; зясувати головні обєктивні та субєктивні причини участі в Хмельниччині представників різних верств населення, хронологічні рамки війни;  охарактеризувати постать Богдана Хмельницького та визначити його роль у даних подіях; дати поняття про послідовність у часі, хід та результати військових подій 1648 року; продовжувати розвивати уміння роботи з історичним джерелом, контурною картою; виховувати толерантне ставлення до представників інших етносів та націй, патріотизм та любов до власної історії.

Основні терміни та поняття : Національно – визвольна війна.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, ноутбук, проектор, електронна презентація, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні дати та події: 21 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.; 5—6 травня 1648 р. — битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. — битва під Корсунем; 11—13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями;

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності:

Привітання вчителя з учнями.

Вступне слово: Я не дарма почав сьогоднішній урок зі слів «Слава Україні!», адже цей лозунг виник у горнилі боротьби за нашу незалежність, яка була започаткована під час подій які ми сьогодні з вами розглянемо. Відкрийте будь ласка підручники на сторінці 113. На сьогоднішньому уроці ми починаємо Розділ 3 «Національно – визвольна війна українського народу середини 17 століття». Запишіть будь ласка  в зошити нашу сьогоднішню тему  (записана на дошці) « Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648 року.»

ІІ. Формування мети та завдань уроку:

Сьогодні ви з’ясуєте : передумови та причини цієї війни, її рушійні сили, хронологічні рамки, також дізнаєтесь про біографію гетьмана Богдана Хмельницького і його роль у цих подіях. На уроці ми з вами розглянемо найважливіші битви першого року Національно – визвольної війни та їх наслідки.

Епіграфом нашого уроку буде вислів Богдана Хмельницького : «Я українець і я цим пишаюсь»,

ІІІ. Актуалізація опорних знань:

Для того, щоб розібратись, що ж наштовхнуло українців взяти участь у війні, давайте пригадаємо наступне (при цьому учні будують таблицю, що складається з 2 колонок – передумови та причини Н.в.в. та заносять до 1 колонки відповіді на наступні питання):

  1.              Яка подія відбулась у 1569 році? Яке значення вона мала для українських земель? ((Люблінська унія; увійшли до складу Речі Посполитої); під запис.
  2.              Який адміністративно – територіальний поділ здійснили поляки на українських землях ( укр. землі було поділено на 6 воєводств)
  3.              Хто відтепер володів українськими землями? (їх захоплювали польські магнати) .
  4.              Яка подія відбулась в 1596 році та які наслідки мала?(Берестейська церковна унія, утворення греко – католицької церкви, утиски православних);

IV. Мотивація навчальної діяльності :

Варто зазначити, що наприкінці 16  в середині 17 століття почала зароджуватись українська нація. Отже зясувавши передумови, давайте спробуємо зясувати, що ж спонукало український народ вдатися до такого радикального методу вирішення проблем, як війна і що за цим слідувало?

V. Вивчення нового матеріалу:

План:

  1.              Причини та рушійні сили Національно – визвольної війни українського народу середини 17 ст.
  2.              Богдан (Зіновій) Хмельницький та його роль у війні.
  3.              Воєнні події 1648 року:

- Битва на Жовтих Водах;

- Корсунська битва;

- Битва під Пилявцями.

1. Під час розгляду даного питання вчитель ділить клас на три групи, котрі на основі документів повинні визначити як політика уряду Речі Посполитої впливала на життя українського міщанства та духовенства (1 гр.), селянства (2 гр.) та козацтва ( 3 гр.)  спричинила розгортання Національно – визвольної війни:

Завдання 1 групи :

прочитайте джерело №1 та №3 в підручнику на ст.114 – 115 та дайте відповідь на наступні запитання:

1. На яких особливостях становища міщан західноукраїнських міст наголошує джерело? З чим це пов’язано?

2. Про які особливості становища православних у Речі Посполитій свідчить документ?

Завдання 2 групи:

прочитайте уривок із праці М. Аркаса «Історія України – Руси» та дайте відповідь на питання:

«…Із запровадженням фільварків погіршилося становище українських селян : набувало значних темпів закріпачення, зростала панщина, поширювались різноманітні форми відробітків і податків на користь землевласників і держави, посилювався визиск селян орендами панської землі…»

1. Яким чином всередині 17 ст. змінилось становище селян?

2. Які факти свідчать про його погіршення?

Завдання 3 групи:

прочитайте джерело №2 в підручнику на ст. 115 та дайте відповідь на наступні питання:

1. Що обурювало Б. Хмельницького в становищі козацтва?

2. Кого звинувачує Хмельницький у негараздах козаків?

 

У підсумку учні визначають причини невдоволення політикою поляків кожної з категорій населення, та заносять їх до таблиці:

Зразок :

Причини

- релігійні утиски католиками православних;

 - соціально – економічний гніт селян;

- ігнорування козацьких прав та привілеїв шляхтою і магнатами

(+ додаткові питання про козаків – реєстровців)

Далі вчитель пропонує пригадати чи до цього моменту робились козаками спроби боротьби проти сваволі уряду Польщі? (Так: повстання Косинського, Наливайка, Жмайла, Сулими, Трясила та ін.) )

Підсумовуючи відповіді учнів вчитель наголошує, що практично увесь народ готовий був повстати проти польського панування, але остаточний крок до початку війни судилось зробити одній людині, керівнику – гетьману Богдану Хмельницькому.

2. Повідомлення учня про Богдана Хмельницького.

Після доповіді, з метою закріплення матеріалу  вчитель робить опитування всього класу:

  1.              Хто був батьком Б. Хмельницького?
  2.              Де і в яких навчальних закладах він здобував освіту?
  3.              Що ви знаєте про участь Богдана у битві під Цецорою та її наслідки для нього?
  4.              Чи брав він участь у козацьких повстаннях? Яких?
  5.              Яким чином Хмельницький постраждав від сваволі польської шляхти?

Підсумовуючи дане питання вчитель звертає увагу учнів на той факт, що головною причиною початку війни для Хмильницького виступали його особисті інтереси (конфлікт з Чаплинським, жага помсти), козаки ж в його проблемі вбачали загрозу для власних інтересів.

3. Отже після довгого часу поневірянь у пошуках правди, Хмельницький переходить до рішучих дій. 21 січня 1648 року він зі своїм невеличким загоном знищує польську залогу поблизу Микитинської Січі, що повинна була стримувати козаків, та входить на Січ. 25 січня його обирають гетьманом, що ознаменувало собою початок Національно – визвольної війни.

Робота з терміном:

Національно визвольна війна (боротьба) – рух  поневоленого народу за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного і колоніального гноблення, здобуття національної незалежності.

Періодизація :

  •             перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •             другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •             третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •             четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •             п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Ми сьогодні  починаємо вивчати перший період цієї війни.

Отже ставши гетьманом Хмельницький проводить ряд підготовчих заходів з метою подолання всіх хиб, що призводили до невдач попередніх козацьких повстань.

 Даля учні записують наступні заходи гетьмана:

  •             закликав увесь народ до повстання;
  •             налагодив виробництво пороху;
  •             закупив зброю;
  •             домовився про перехід реєстровців на його бік;
  •             у лютому – березні уклав Бахчисарайський договір з Ісламом Гереєм ІІІ, за яким заручився татарською кіннотою, та безпекою на Півдні.

Такі приготування не були таємницею для поляків. Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним гетьманом Мартином Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Коронний гетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше, очолюване сином М. Потоцького Стефаном, мало просуватися суходолом, а друге, що складалося переважно з реєстрових козаків на чолі з осавулами І. Барабашом та І. Караїмовичем,— на човнах по Дніпру.

Хмельницький вирушив їм на зустріч.

Робота з картою підручника (атласа):

Розгляньте карту на стор. 116.

1. Звідки почався рух повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким навесні 1648 р.?

2. Де відбулися перша та друга битви Національно-визвольної війни?

Розповідь вчителя та демонстрація схеми битв:

Битва на Жовтих Водах Хмельницький завдяки чудово організованій розвідці вчасно довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому. 19 квітня загони татарської кінноти, очолювані перекопським беєм Тугаєм, вступили в бій із поляками у верхів'ї річки Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Невдовзі з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогу польського табору. Кількість війська Хмельницького становила 14 тис. козаків, татарської орди — 20 тис. осіб, у поляків було 10 тис. вояків.

Через облогу С. Потоцький не мав можливості повідомити батька про напад. Тим часом у флотилії реєстровців, що підходила до Січі, прихильники гетьмана підняли повстання. Вони вбили Барабаша та Караїмовича і приєдналися до Хмельницького. Прибувши до Жовтих Вод, на бік гетьмана перейшли також реєстровики з табору С. Потоцького.

Опинившись у критичному становищі, поляки в ніч із 5 на 6 травня спробували прорвати оточення. Однак козаки й татари опівдні 6 травня розгромили їх вщент. Важко пораненого С. Потоцького взяли в полон татари, і дорогою до Криму він помер.

Корсунська битва Здобувши блискучу перемогу на Жовтих Водах, Хмельницький вирішив негайно рухатися під Корсунь, щоб завдати удару по основних силах коронного та польного гетьманів. Магнатські загони поповнилися новими силами, і кількість польського війська досягла 12—14 тис. осіб.

Дізнавшись про наближення Хмельницького, поляки вирішили під прикриттям табору рухатися з-під Корсуня до Богуслава. На їхньому шляху в урочищі Горохова Діброва козаки, очолювані М. Кривоносом, влаштували засідку.

На світанку 16 травня польський табір, оточений возами у вісім рядів, рухався богуславським шляхом і натрапив на завали з дерев та викопані рови. Козацько-татарське військо атакувало табір і прорвало його оборону в трьох місцях. Чотиригодинна жорстока січа завершилася поразкою поляків.

Битва під Пилявцями.

Після безплідних мирних переговорів у вересні 1648 р. воєнні дії відновилися.

Далі вчитель пропонує учням проглянути відеофрагмент про битву під Пилявцями та відповісти на питання :

https://www.youtube.com/watch?v=L53B-JW2vG8

  1. Коли відбулась дана битва?
  2. Про кого Б. Хмельницький сказав : «Перина, латина і дитина»?
  3. Яким був результат даної битви?

Наприкінці розгляду питання вчитель підводить учнів до думки, що у 1948 році Богдан Хмельницький зробив чимало кроків, що призвели у майбутньому до успіху його воєнних акцій проти польського уряду у 1648 році.

VI. Узагальнення знань :

1. Якими були передумови і причини Національно-визвольної війни? Хто був її учасниками?

2. Назвіть дату початку Національно-визвольної війни середини XVII ст.

3. Назвіть ім’ керівника національно – визвольної війни .

4. На які періоди поділяється Національно-визвольна війна?

5. Яка подія стала приводом до початку війни?

6. Якою була кількість повсталих, зібраних Б. Хмельницьким на кінець квітня 1648 р.?

7. Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?

8. Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?

9. Якими були результати битви під Пилявцями?

VІІ. Підсумки уроку:

Учитель.

      Сьогодні ми доторкнулися до легендарного минулого нашого народу, героїчного подвигу українського козацтва у роки Національно- визвольної війни  середини XVΙΙ століття, коли іде процес формування української нації та ідеї необхідності утворення незалежної Української держави. І лише більше 20 років тому українці вибороли  незалежність і соборність України.  Та історія відкрила нову непередбачувану ніким сторінку, коли кращі українські сини знову у важкій кровопролитній боротьбі мають виборювати єдність і незалежність нашої держави, відстоювати орієнтацію на європейський спосіб життя, захищати своє право на гідність як народ, який всю свою історію виборював це право зі зброєю в руках, зокрема з козацькою зброєю. Сьогоднішні герої мають іншу зброю – потужну і сучасну, та в їхніх жилах тече та сама українська кров, яка зве на подвиги і прославляє сучасних героїв воєнних дій, що мають високе почуття патріотизму, відданості, вірності обов’язку служити своєму народу, України. Ось вони ці такі звичайні і водночас легендарні хлопці, це наші сини, брати, батьки, які віддають своє життя за наше світле майбутнє.

Слава Україні!  Героям слава!

     Це саме вони гідні продовжувачі слави своїх батьків, дідів, попередніх поколінь українців, продовжувачі козацької слави.

     Звертаючись до епіграфу уроку: «Я українець і я цим пишаюсь», учитель запитує в учнів класу:

 «Чи може кожний з вас сказати ці слова?».

VIII. Домашнє завдання:

1. § 17 (п. 1 – 3)

2. Позначити на контурній карті вивчені нами битви.

3. Письмово : Порівняйте наслідки Жовтоводської, Коpсунської, Пилявецької битв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 2 групи:

прочитайте уривок із праці М. Аркаса «Історія України – Руси» та дайте відповідь на питання:

«…Із запровадженням фільварків погіршилося становище українських селян : набувало значних темпів закріпачення, зростала панщина, поширювались різноманітні форми відробітків і податків на користь землевласників і держави, посилювався визиск селян орендами панської землі…»

1. Яким чином всередині 17 ст. змінилось становище селян?

2. Які факти свідчать про його погіршення?

Завдання 2 групи:

прочитайте уривок із праці М. Аркаса «Історія України – Руси» та дайте відповідь на питання:

«…Із запровадженням фільварків погіршилося становище українських селян : набувало значних темпів закріпачення, зростала панщина, поширювались різноманітні форми відробітків і податків на користь землевласників і держави, посилювався визиск селян орендами панської землі…»

1. Яким чином всередині 17 ст. змінилось становище селян?

2. Які факти свідчать про його погіршення?

Завдання 2 групи:

прочитайте уривок із праці М. Аркаса «Історія України – Руси» та дайте відповідь на питання:

«…Із запровадженням фільварків погіршилося становище українських селян : набувало значних темпів закріпачення, зростала панщина, поширювались різноманітні форми відробітків і податків на користь землевласників і держави, посилювався визиск селян орендами панської землі…»

1. Яким чином всередині 17 ст. змінилось становище селян?

2. Які факти свідчать про його погіршення?

 

 

 

 

Завдання 2 групи:

прочитайте уривок із праці М. Аркаса «Історія України – Руси» та дайте відповідь на питання:

«…Із запровадженням фільварків погіршилося становище українських селян : набувало значних темпів закріпачення, зростала панщина, поширювались різноманітні форми відробітків і податків на користь землевласників і держави, посилювався визиск селян орендами панської землі…»

1. Яким чином всередині 17 ст. змінилось становище селян?

2. Які факти свідчать про його погіршення?

 

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Ми сьогодні з починаємо вивчати перший період цієї війни.

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

 

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі

 

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •               п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.

Періодизація :

  •               перший (лютий 1648 – червень 1652 рр.) – період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби
  •               другий (червень 1652 – серпень 1657 рр.) – період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
  •               третій (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
  •               четвертий (липень 1663 – червень 1668 рр.) – період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
  •             п`ятий (липень 1668 – вересень 1676 рр.) – період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.
docx
Додано
23 травня
Переглядів
73
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку