Статтю підготувала старший вчитель 

комунального закладу «Спеціалізована школа 

                                               І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням                                              іноземних мов»  Деснянського району                                                             міста Києва

Гриб Наталія Василівна

Реалізація прикладної спрямованості навчання геометрії при вивчені теми «Паралелограм» у 8 класі.

Шляхи реалізації прикладної спрямованості при вивчені геометрії передбачають по перше, наочну демонстрацію прикладної значущості геометрії, по друге,  розв’язання задач, в яких відображаються реальні ситуації, що показують застосування математичної теорії на практиці. Такі задачі допоможуть показати зв'язок шкільного курсу геометрії з практикою, розширити уявлення учнів про етапи математичного моделювання.

Розглянувши на уроці з вчителем серію прикладних задач (прикладів із життя), учні пересвідчаться, що математична модель – це наближений опис об’єктів реального світу математичною мовою. При регулярному використанні в процесі навчання задач прикладного характеру в учнів формується вміння застосовувати математичний апарат для розв’язання реальних ситуацій.

В шкільному курсі математики ми використовуємо так звані навчальні прикладні задачі. Це задачі з певними сюжетом, що відповідають таким критеріям.

•      Реальність. Умова задачі повинна бути пов’язана з аналізом справжнього об’єкту. Усі дані мають бути справжніми, при чому учень може мати можливість самостійно відшукати необхідні дані в довідниках або отримати їх в результаті вимірювання.

•      Пізнавальна цінність. Задача, що використовується на уроці, повинна сприяти пізнанню світу (навколишньої дійсності, деяких фактів із життя, чи практичних навичок), містити корисну інформацію. Найбільшу цінність принесе задача, сюжет якої буде відповідати інтересам учнів або буде їм знайомий.

•      Доступність. Задача повинна бути викладена доступною мовою. В ній повинні бути використані відомі для учнів терміни (в іншому випадку, повинно бути пояснення не знайомих термінів, за необхідністю, з ілюстрацією).

•      Відповідність      змісту        задачі         програмі     шкільного курсу математики.

Використання історичних фактів, зв'язок нового матеріалу з навколишньою дійсністю, розв’язування прикладних задач бажано включати на кожному уроці. Розглянемо такі задачі на прикладі теми «Паралелограм, його властивості та ознаки».

1.     Приклади архітектурних проектів у формі паралелограмів.

Гамбурзький міський порт (Німеччина). Офісна споруда. 2006р.

Корпус Королівської бібліотеки в Копенгагені (Данія). 

«Чорний діамант». 1999 р.

Будівля штаб-квартири данської інвестиційної компанії Nykredit  у Копенгагені. 2010 р.

2.     Механізми, в основі яких лежить паралелограм.

«Паралельна лінійка» – креслярський прилад для проведення паралельних прямих.

Струмоприймач у трамвая

Домкрат – механізм, для підйому вантажу.

3.     Прикладні задачі.

1.       Паралелограм на відміну від трикутника, не є жорсткою фігурою (жорстка фігура – це фігура, яку складно деформувати).

Цю    властивість           паралелограма використовують на практиці. Розгляньте фотографію та з'ясуйте, з якою метою приймачі струму трамвая виготовляють у формі паралелограма? 

2.       Рама велосипеда має форму паралелограма з діагоналлю. Навіщо протилежні вершини паралелограма з’єднані? 

3.       Олексій Петрович придбав земельну ділянку, з однієї сторони якої протікає ріка, а з іншої знаходиться дорога. Він хоче побудувати на цій ділянці будинок, огородити ділянку парканом, в якому планує зробити дві хвіртки так, щоб через одну хвіртку можна було вийти до річки, а

через іншу – на дорогу. При чому, Олексій Петрович хоче, щоб ці хвіртки і будинок зєднувалися однією прямою доріжкою, відстані по якій від будинку до річки та до дороги були рівними. Як зробити таку доріжку?

Розвязання задачі.

Використаємо властивості паралелограма. 

1.   Проведемо відрізок      DO, продовживши        його відкладемо відрізок ОВ, що дорівнює відрізку DO.

2.   Проведемо відрізок      ВС∥АD       і АВ∥DС, отримаємо паралелограм АВСD.

3.   Проведемо відрізок АС, АО = ОС за властивістю паралелограма.

4.       Відрізок АС буде тією самою доріжкою, яку потрібно прокласти.

Відповідно, хвіртки в паркані потрібно зробити в точках А та С.