Прикмети зими.Зимові місяці

Прикмети зими. Зимові місяці

Загадка. Кружляє ніжно білий пух,Міняє зайчик свій кожух,Вдягає лиска рукавички,Співають весело синички,Ведмідь в барлозі вже дріма,Яка пора скажіт ь? …Зима

АСОЦІАТИВНИЙ КУЩЗИМА

Прикмети зими: Сонце…День…Ніч…Небо…Температура повітря…Грунт…Водойми вкриті…Іде…Дерева знаходяться у стані…Комах…Перелітні птахи…Зимуючі птахи…Зайці, білки, вовки, лисиці…Ведмеді, борсуки, їжаки…

Взимку падає сніг. Він вкриває дерева, кущі, водойми. Усе навкруги стає білим-білим, чистим і світлим. Отже , ознакою зими є випадання снігу.

Як же утворюється сніг, сніжинки?Сніжинка починає своє життя у хмарі. Водяна пара піднімається високо над землею. Там дуже холодно і з неї утворюються крижинки-кристалики навколо маленьких порошинок. Вони дуже маленькі.

Падаючи вниз, крижинки-кристалики швидко збільшуються, ростуть. Це відбувається тому, що в повітрі багато водяної пари, яка осідає на поверхню кристалика і замерзає. Так, крижинка –кристалик стає гарною, тендітною сніжинкою.

СНІГБілий. Непрозорий. Без запаху. Холодний на дотик. Легший за воду. Тане у руці та у воді

Сріблястою бахромою на гілках висить зимоюІНІЙІній – це кристалики льоду, що утворюються на гілках дерев і кущів, траві, проводах.

Метелиця – це природне явище, коли випадає сніг при сильному вітрі.

ЗИМОВІ МІСЯЦІ

У грудні господарює зима. А допомагають їй і хуртовини, і метелиці, і вітри. Скрізь лежить пишна біла ковдра. Застиг дрімучий ліс. Дерева поринули в глибокий сон. Усе довкола біле-біле. Грудень вважають найпохмурішим місяцем року. Незвичайним днем у цьому місяці є 22 грудня — день зимового сонцестояння. 22 грудня день — найкоротший, а ніч — найдовша. Цього дня настає астрономічна зима. Із 23 грудня день починає збільшуватися, а ніч — коротшати.

Грудень – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, трусим.

А ще кажуть, що січень відсікає прожитий рік від наступного, у січні Новий рік проганяє Старий і свариться з ним. Із приходом січня люди частенько дивляться в небо, бо коли Місяць щербатий — весна на воду буде багата. У січні — мороз і сонце. Мерехтять, немов алмазний пил, сніжинки. Гілочки дерев убираються в «морозяні квіти» — пухнастий іній. Берізки стоять, немов вирізьблені з найчистішого кришталю.

Назва січень походить від слова «Січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, сніжень, лютовій.

Лютий — це також пора великих сніжних заметів, а тому він — місяць «кривих доріг». А ще лютий величають «бокогрієм», бо в цьому місяці сонечко хоч і стоїть на небі набагато вище, ніж у січні, гріє усе одно лиш один бік, другий при цьому мерзне. Саме тому й з'явилася приказка: «Лютий корові вдень бік нагріє, а вночі — ріг зіб'є». Але яким би лютим не був цей місяць, весна вже не за горами: «Лютий зиму видуває», а «Лютневий сніг весною пахне». Лютий — дволикий місяць: і теплом приголубить, і морозом налякає; то січнем потягне, то березнем прозирне. І все ж таки лютий — кінець зими!

Назва лютий закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети – все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень. Ю зимобор, криводоріг, межень (межа між зимою та весною)

Дякуємо за увагу !