Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники.

Тема: Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники
 

Мета: поглибити знання  про прикметник як частину мови, формувати вміння визначати рід, число та відмінок прикметників, дати відомості про поділ прикметникі на групи за значенням, формувати вміння розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, пояснити причини переходу прикметників з однієї групи  до іншої; формувати вміння доречно вживати прикметники різних груп у мовленні; розвивати культуру усного й писемного мовлення, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідної землі, гордість за Україну.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до сприйняття  нового матеріалу.

Робота з підручником. Виконання вправи 210.

Робота біля дошки. До поданих слів дібрати спільнокореневі прикметники. Поставивши до дібраних слів питання, пояснити, що означає кожен з прикметників.

Розум, краса, осінь, тиждень, метал, Україна, ліщина, Олена, Марія, Ігор, бабуся, батько.

Робота з підручником. Виконання вправи 212.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу  (визначення прикметника, с. 107).

Виконання вправи 213.

ІV. Виконання вправ на закріплення.

Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них прикметники.  Визначити рід та число прикметників.

Все називається Україною: універмаг, ресторан, фабрика. Хліб український, телебачення теж українське. На горілчаній етикетці експортний гетьман з булавою. (Л. Костенко.) …Та летить полями українська пісня і до злуки кличе український рід. (І. Яворський.) Наші душі вкраїнські жили і живуть, наші душі вкраїнські ніколи не мруть. (Є. Гуцало.)

Розподільний диктант. Словосполучення прикметник+іменник записати у три колонки за родами. Усно поставити кожне словосполучення у формі множини. Пояснити, від чого залежить  рід та число прикметника. Два-три словосполучення  ввести до самостійно складених речень (усно).

Український народ, героїчна історія; славетне місто; звитяжний гетьман; запорозьке військо; мудрий політичний діяч; рідна земля; волелюбний дух; щасливе майбуття.

Творча робота. Подані фразеологізми ввести до самостійно складених речень. Визначити вжиті у фразеологізмах прикметники.

На яснії зорі, на тихії води 1; молочнії ріки, кисільнії береги.

Пояснювальний диктант. Прикметники підкреслити, визначити рід, відмінок та  число кожного.

Коло нас на сторожі лишилось Тарасове слово. Народу пісенну долю нехай обмина біда. (Г. Білоус.)  Козацькому роду нема переводу. (Нар. творч.) Сурмачі засурмлять, і ревнуть гармати, кинеться сірома у кривавий вир, на яснії зорі і на тихі води верне із неволі християнський мир. (М. Олійник.)

V. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Робота з підручником. Колективне виконання вправи 222.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 25, с. 112).

Вибірковий диктант Виписати прикметники, які вказують на  приналежність чогось особі або тварині разом з іменниками, з якими вони пов’язані за змістом, у формі називного відмінка. Поставити питання до цих прикметників. До якої групи за значенням вони належать?

Моє серце – гніздечко лелече, що радіє далекій весні. (Г. Чубач.) Велика сумка листоношина – маленька шкіряна хатина. (Д. Давидюк.)  Ген осінь пастушить у полі, і торба пастуша у неї, і торба пастуша у неї висить на пастушім плечі. (Є. Гуцало.) Пергаментів згорілих чую дим. Людей питаюсь голосом сідим: «Де Ярославова бібліотека?» (Д. Павличко.) Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора. (М. Рильський.) Материн гнів як весняний сніг, рясно впаде, та скоро розтане. Щедрий на батькові гроші. Б’ють Хому за Яремину вину. Адвокатову помилку вішають, а лікареву закопують. Мудрий, як Соломонові штани навиворіт (Нар. творч.)

Розподільний диктант. Якісні та відносні прикметники записати у дві колонки.

Зимовий, просторий, смачний, військовий, дерев’яний, учорашній, наполегливий, український, ліричний, сердечний, цегляний, винятковий, пізній, працьовитий, шкільний, дрібний, вишневий,  буряковий, сонячний, твердий, приміський, звітний.

VІІ. Виконання  вправ  на закріплення.

Попереджувальний диктант. Підкреслити прикметники, визначити, до якої групи за значенням належить кожен з них.

Хлібне батьківське поле за поліським селом розляглось. Сіячеве дихання воно чує щодня. (М. Сингаївський.) Як були колоски молодими, то дивилися в небо, у простір. Все здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над ними. (І. Савич.) В кімнаті свіжий хліб запах… І я вже у херсонськім краю, у ваших опинивсь степах. (О. Ющенко.)

Робота з підручником. Усне колективне виконання вправи 225.

VІII. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Колективне опрацювання теоретичного матеріалу на с. 114 (перехід якісних прикметників у відносні, відносних у якісні, присвійних у відносні та якісні).

Робота біля дошки. Визначити, до якої групи належить кожен з прикметників у словосполученнях.

Лебединий пух, лебедина вірність; ведмежа шкура, ведмежа послуга; оксамитова стрічка, оксамитова шкіра; механічний пристрій, механічні рухи; ослина вуздечка, ослина впертість; солов’їне гніздо, солов’їний голос.

ІX. Виконання  вправ  на закріплення.

Пояснювальний диктант. Визначити прикметники, з’ясувати належність кожного до певної групи за значенням.

Батькова хата усім багата. (Нар. творч.) Хай цвіте калина пишно біля хати, посипає цвітом батьківський поріг. (Ф. Малицький.) Пішов вовчими стежками. Мерзни, мерзни, вовчий хвіст. (Нар. творч.) Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти бойову вовчу стратегію і тактику. (М. Вінграновський.) Пішли ми лісами, де й лось не ходив, на тропах ведмежих губили ми силу. (Б. Палійчук.) Гроші за ведмежий танець циганові  дістаються. (Нар. творч.)

Навчальний диктант. Над кожним прикметником позначити групу за значенням, до якої він належить.

Посідали на колодках, почали співати.  Пісні журні мінялись на веселі, історичні на побутові, шкільні на вуличні, а всі разом спліталися в одну довгу.  У ній перемішалося все: журба, сміх, тихий смуток і молодий запал.

«Гарна пісня»,- скупо похвалила мати. Прекрасний маленький вогник засвітився в її суворих та розумних очах. Материна похвала була високої ціни.

За С. Васильченком.

X. Підбиття підсумків уроку.

XІ. Домашнє завдання. 

П. 25, вправа 226.