Прикраса молодої панянки Творчий проект

Прикраса молодої панянки

Творчий проект

Роботу виконала

Учениця 9 класу

Виповзької гімназії

Заболотна Софія

Вчитель: Товмач Лідія Іванівна

2023р.

ЗМІСТ

 Вступ…………………………………………………………………….3

 І. Організаційно-підготовчий етап проектування

1. 1.Обґрунтування вибору об'єкта проектування………………………3

1.2. План виконання проекту……………………………………………..4

ІІ. Основна частина

2. 1. Історія поширення бісерного мистецтва у світі…………………5

2. 2. Історія поширення бісерного мистецтва в Україні……………..5

2. 3. Техніка виконання, виробів з бісеру……………………………..6

2. 4. Виготовлення ажурних прикрас………………………………… 7

2. 5. Вироби – аналоги та їх аналіз…………………………………….8

ІІІ. Конструкторський етап проектування

1. Конструювання виробу……………………………………………...10

2. Вибір матеріалів ………………………………………………………..11

3. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу……….11

4. Економічне обґрунтування виготовлення прикраси………………12

5. Екологічне обґрунтування…………………………………………..12

6. Технологічні особливості…………………………………………...12

7. Методика і послідовність виконання виробу……………………...12

8. Економічний аналіз проекту. Розрахунок собівартості виробу…..13

9. Оцінка якості виготовленого виробу………………………………...14

10. Маркетингове дослідження………………………………………..14

Виконання маркетингової програми

10. 1. Вивчення ринку………………………………………………….14

10. 2. Виявлення потенційного покупця та потен­ційного попиту…….15

10.3. Інформування покупця та стимулювання ……………………...15

ІІІ. Технологічний етап проектування………………………………15

IV. Заключний етап проектування………………………………….15

Маркетингова карта декоративної прикраси молодої панянки………..16

Висновок………………………………………………………………...17

Література……………………………………………………………….19

Вступ

Тема творчого проекту «Прикраса молодої панянки» навіяла мені чимало ціка­вих ідей. Захотілося виконати не просто аксесуар, яким можна доповнити й прикрасити костюм, а й виріб, за допомогою якого можна про­демонструвати вміння, набуті на уроках трудового навчання.

Сьогодні в діловому світі не можна обійтися без такої простої, але важливої деталі декору одягу, як прикраса. Критерієм для її добору слугує смак власника.

Багато красивих та ко­рисних речей можна виготовити, використовуючи надбання декоративно-ужиткового мистецтва для якого характерний постійний зв’язок з традиціями минулого. Мистецтву в цілому притаманні такі ознаки, як узагальненість художнього образу, стилізація і умовність орнаментальних форм, яскрава декоративність та композиційна ясність.

Метою нашого проекту є створення оригіналь­ної декоративної прикраси, яка може прикрасити будь – яку сучасну жінку, задовольнить вимоги найвибагливішого спо­живача.

 Для досягнен­ня цієї мети ставимо перед собою такі завдання:

•  ознайомитись з історією походження бісеру;
•  дослідити символіку кольорів;

•  ознайомитися з моделями-аналогами та про­аналізувати їх;
•  вивчити додаткові джерела інформації, які допоможуть нам досконаліше виконати поставле­ні завдання;

•  сконструювати та виготовити виріб;
•  провести випробування виробу;
•  оформити пояснювальну записку до проекту;
•  захистити проект.

У результаті роботи ми плануємо виготовити оригінальну прикрасу, яка зможе стати окрасою будь-якої сучасної жінки, а також стане зразком для вивчення декоративно-ужиткового мистецтва на заняттях обслуговуючих видів праці.

Разом з цим ми створимо пояснювальну запис­ку до творчого проекту. Цей документ буде слугу­вати навчальним посібником для учнів, які створю­ватимуть нові проекти.

І. Організаційно-підготовчий етап проекту­вання

1. 1.Обґрунтування вибору об'єкта проекту­вання

Прояви національної культури супроводжу­ють життя кожної людини. Для кожного різною мірою вона стає духовним середовищем, у якому формуються світогляд, естетичні ідеали, моральні цінності трудові якості особистості.

Кожна епоха, національна культура вибрала свої мотиви, форми, облюбувала кольори та розташувала по своєму орнаменти, якими прикрашають вироби мистецтва .

Декоративно-ужиткове мистецтво є невід'єм­ною частиною культури нашого народу. З ним пов'язана історія українського народу, його твор­чі пошуки.

Декоративно-прикладне мистецтво – предметно-духовний світ людини – включає в себе численні види художньої практики. Це плетіння і ткання – виникли на зорі людської цивілізації, інші – молоді: гобелен, мереживо, витинанки з паперу, вироби з бісеру. Ми вирішили зупинитись саме на виробах з бісеру.

Із покоління в покоління переходить мистецтво бісероплетіння в якому відбився одвічний потяг народу до краси. Все розмаїття візерунків свідчить про любов та художню фантазію.

Українські вироби з бісеру дуже різноманітні і гармонійні за поєднанням кольорів. Кожному району притаманний своєрідний колорит. У виробах глибоко відображене орнаментальне багатство народного мистецтва, воно дає численні зразки геніальних композицій. У всезагальній художньо-естетичній картині людського буття бісероплетіння займає гідне місце як різнофункціональний вид мистецтва.

Сьогодні нас знову починає притягати магія різноколірних крапель. Ми знову можемо спостерігати його використання ведучими кутюр’є всього світу. Дуже модними знов стали браслети, сережки і кулони з бісеру.

Поєднання бісеру з іншою технікою і новими матеріалами дає фантастичний по красі результат.

Як об'єкт для проектування нам запропонова­но виготовити прикрасу молодої панянки.

За час навчання ми ознайомилася з різними видами мистецтва та техніками виконання виробів. Випробувавши та вивчивши різні матеріали, ми вирішили зупинитись на створенні прикраси із бісеру в якій, поєднались би традиція і сучасність.

До цього виробу ми стави­мо ряд вимог:

1.                    він повинен гармоніювати з елементами одягу;
2.                    оздоблення виробу має відповідати його формі;
3.                    оздоблення виробу має відповідати матеріа­лу, з якого він виготовлений

Нашу прикрасу необхідно оздобити квітами та листочками це надасть їй особливого вигляду, адже цей виріб повинен при­крашати молоду жінку, створювати хороший настрій.

1.2. План виконання проекту

1.                    Обґрунтування вибору об'єкта проектування.
2.                    Добір виробів-аналогів та їх аналіз.
3.                    Конструкція власного виробу.

4.                    Розробка технологічної послідовності виго­товлення виробу.

5.                    Добір матеріалів, інструментів та обладнання.
6.                    Розрахунок собівартості виготовлення виробу.
7.                    Виготовлення задуманого виробу.
8.                    Оформлення пояснювальної записки.

9.                    Захист проекту.

ІІ. Основна частина

2.1. Історія поширення бісерного мистецтва у світі

Історія прикрас нерозривно пов’язана з історією культури і розвитку людства. У прикрасах людина виражала своє розуміння і уявлення про світ. Заглянувши до історії дізнаємося, що Батьківщина бісеру — Старо­давній Єгипет тут було винайдено склоробство і з непрозорого скла виготовляли штучні перлини понад 4000 років тому. Найдавніша намистина арабською мовою називались «бусра», вона була знайдена при розкопках міста Фіви.

Йшли століття, удосконалювалися технології, намистини ставали все менше і менше за розміром. Так на світі з’явилися маленькі намистини, що отримали назву “бісер”. Першими виготовляти бісер навчилися єгиптяни. Вони робили з нього намиста, розшивали ним плаття. Услід за Єгиптом бісер з’явився в Сирії. Секрети цих народів перейняла Римська імперія.

З I століття нашої ери бісер роблять в багатьох європейських країнах - в Італії, Греції, Германії. Після розпаду Великої Римської імперії, центром склоробство стає Візантія. З того часу починається справжній розквіт склоробство. Маленька намистина завойовує світ. Ці різнокольорові, блискучі перлинки мали дуже ефектний вельми коштовний вигляд. Впродовж багатьох століть Венеція була центром по виробництву бісеру.

З Візантії бісерні прикраси передались потім до Європи. Тут бісерне гаптування розквітло в XIII ст. А згодом бісер почала виготовляти Венеція, яка й донині зберегла почесний титул "столиці скла". В італійських, німецьких князівствах гаптування з бісеру розквітло в XV ст. А в XVI- XVIII ст. бісер почали виготовляти в Чехії, котра й досі відома, як країна виробництва бісеру. Найбільшого розвитку виробництво бісеру досягло в першій половині XIX ст. коли завдяки конкуренції Венеції та Чехії ринок наповнився бісером найрізноманітніших форм, кольорів, розмірів (0,5-5 мм) та прозорості. Торгівля цим крихким товаром приносила великі доходи.

Намистинами прикрашалося все: ритуальні пояси, налобні пов’язки, колиски для дітей, табакерки. Саме через Чехію бісерне мистецтво потрапило до України.

2. 2. Історія поширення бісерного мистецтва в Україні

На території нашої держави бісер був відомий ще за часів Київ­ської Русі, про що свідчать архео­логічні дані та письмові джерела. Наші предки знали скляне намисто й бісер не тільки завдяки торго­вим зв'язкам з країнами Близького сходу та Візантією. Численні виро­би й прикраси із скла, знайдені у VIII—XII ст., свідчать про широкий розвиток склоробної справи.

Спочатку завозили бісер в дуже малій кількості, продавали його наперстками. Заїждже диво насамперед було лише привілеєм аристократії, та заможних людей. Ним оздоблювали речі для княжого двору. Для виготовлення прикрас з бісеру використовували прозорий і темний, фарфоровий і скляний, дрібний круглий бісер.

На даний час не можливо встановити з якого моменту це мистецтво стало народним.

На основі найстаріших зразків першої половини XIX ст. можна припускати, що найдавнішим способом виготовлення прикрас було плетіння — нанизування — силяння бісеру на волосінь. Виготовлені з бісеру вироби мали притаманні лише їм орнамент, колорит, місцеві назви.

Прикрасами з бісеру в Україні оздоблювали головні убори, впліта­ли в коси, носили їх на грудях, шиї, руках.

Найбільш поширена назва ви­робу з бісеру «ґердан» — прикраса у вигляді плескатого ланцюжка або ажурного комірця з різнокольорового бісеру.

Комірець — шийна прик­раса у вигляді заокругленої ажур­ної, мов мереживо, сітки різної ширини.

Силянка — рівна суцільна чи ажурна смужка завширшки від 5мм до 4см з геометричним орнаментом. Кольорові, круглі і видовжені бісеринки нанизували на одну нитку, утворюючи намисто. Носили їх у комплекті до святкового одягу і як буденну прикрасу, не лише молодь, а й літні жінки. Вузенькі силянки щільно пов’язували на шию. На свято вдягали силянки ширші, багатші часом по дві-три різних кольорів і узорів, поєднували їх із кількома разками скляного намиста, коралів. Чим багатша була дівчина, тим багатші були прикраси.

Прикраси з бісеру споконвіку й тепер мають призначення "оберегів". На­магаючись захиститися від зла, людина створила для себе цілу систему оберегів. Василь Скуратівський у своїй книзі «Берегиня» пише: «Обереги — наші давні й добрі символи, їхнє генетичне коріння сягає глибини століть... Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу історію й ро­довідну пам'ять...».

Яскраві бісерні мережива вважаються носіями магічних сил. Навіть зле око зупиниться насамперед на майстерно виготовленій речі. Тож не диво, що за цю роботу беруться тільки люди з чистими намірами й "легкою рукою", передаючи тепло своєї енергії на чутливе бісерне зерно, а через нього - на інших людей.

Майстерно, зі смаком виготовлені вироби незмінно викликають захоплення, вражають оригінальністю форм та кольорових сполучень.

Сучасні прийоми нанизування бісеру - це дбайливо збережені традиції старовинного народного мистецтва, нині вони майстерно доповнені новими формами й узорами. Адже дуже важко відмовитися від такої багатої спадщини.

2. 3. Техніка виконання виробів з бісеру

Українські традиційні прикраси з бісеру є багатогранним явищем українського народного мистецтва.

Способи, технологія плетіння виробів із бісеру надзвичайно різноманітні, і це створює найширші можливості для творчості, пошуку, цікавих знахідок.

Всі вони не складні, не потребують особливих пристроїв, вимагають тільки точного розрахунку.

Найдавнішим способом виготовлення українських народних прикрас із бісеру було нанизування "на декілька ниток". Спосіб же нанизування "на одну нитку" з'явився в практиці українських майстрів наприкінці XIX ст.

Для нанизування згодиться бісер круглий і гранчастий, одно- і різноколірний, залежно від узору; стеклярус різної довжини, дрібне намисто, кольорові блискітки. Зберігати бісер і стеклярус краще в маленьких пляшечках, під час роботи можна класти його у маленькі блюдечка. Так зручніше нанизувати намистинки на голку. Вони повинні мати великі отвори щоб голка з ниткою могла пройти через них двічі.

Основним геометричними мотивами композицій бісерних оздоб українців були ромбовидний, шестикутний, хрестовидний, зигзаговидний, клиновидний, шнуровидний, косицевий та ін. Поширеним геометризованим мотивом декору українських прикрас із бісеру була галузка, в поодиноких випадках – квітка та листок.

 Геометричний орнамент найлегший, композиційно він складається з простого чергування фігур. Він виник ще в давнину – це своєрідні умовні знаки, за допомогою яких майстриня виражала своє світосприйняття.

Так, горизонтальна лінія означала землю, хвиляста – воду, вогонь, ромб, коло або квадрат символізує сонце і т.д.

Деякі орнаментальні знаки відігравали роль оберега.

Для українських традиційних бісерних прикрас характерними були три види орнаментальних композицій – центричні, стрічкові та стрічково-ярусні.

Різноманітні за формою, довжиною й шириною, місцевим колоритом, залежно від їх призначення, орнаментальних мотивів та вишуканості ці прикраси чудово поєднуються з сучасним одягом, прикрашають і доповнюють його.

Українці віддають перевагу яскравим, насиченим барвам. В окремих бісерних прикрас використовують різні відтінки червоного кольору, який є оберегом, тобто була своєрідна символіка кольору:

1. Зелений - скромний, спокійний, вологий, м'який, посередній. Виражає природу, спокій, молодість, безпеку, надію, розквіт, юність.

2. Червоний - близький, палаючий, збуджений, голосний колір. Виражає вогонь, любов, пристрасть, боротьбу, динамізм, гнів.

3. Жовтий - світлий, звеселяючий, юний, сяючий колір. Виражає сонце, світло, радість, багатство, сміливість.

2. 4. Виготовлення ажурних прикрас

Ці прикраси можна виготовити кількома способами. Чим дрібніший бісер і більша кількість намистинок у вічку, тим ажурнішою буде прикраса.

Під час роботи необхідно дотримуватися точного рахунку намистинок, щоб не спотворити виріб.

Ланцюжками різної довжини і ширини можна оздобити одяг, прикрасити шию, чоло. Ланцюжок у дві нитки є першоосновою виготовлення багатьох народних прикрас.

Можна виготовити ланцюжок із кілець у шість намистинок для першого кільця.Тоді на голку яка знаходиться з права набирають по три,а на ліву - по дві намистинки. Комбінуючи яскраві бісеринки, намистинки й стеклярус, можна виготовити ланцюжки з різними орнаментами, які будуть чудовою прикрасою до блузки чи сукні. Силянка в одну нитку може бути вузенькою, або широкою.

Відповідно до обраної ширини силянки беруть 6-8-10 ниток або волосінь і зв’язують їх на одному кінці. На кожну пару ниток нанизують відповідну кількість намистин певних кольорів та з’єднують їх третьою намистиною, переплітаючи нитки та ущільнюючи їх. А далі продовжують нанизувати таким способом, щоб утворювались різноманітні композиції.

Хоча взірець та кольорове сполучення у різних стрічкових силянок подібні, але за композиційним розташуванням орнаметальних мотивів вони виняткового різноманітні. Кожна прикраса самобутня, як маленький витвір мистецтва.

 2. 5. Вироби – аналоги та їх аналіз

 Мал.1                                                                        Мал.2

 Мал.3                                                                         Мал.4

Аналіз моделей-аналогів

Розглянувши велику кількість прикрас, ми звернули увагу на різноманітне використання матеріалів та оздоблення. Для прикладу, ми обрали чотири моделі.

Модель 1. Прикраса (мол. 1 на с. 8.), виготовлена з бісеру червоного, рожевого та вишневого кольору. Оздоблена листочками. Використана техніка: «нанизування».

Модель 2. Прикраса (мол. 2 на с. 8.), виготовлена з бісеру білого та чорного кольору. Оздоблена рослинним орнаментом ( велика квітка). Використана техніка: «нанизування».

Модель 3. Прикраса (мол. .3 на с. 8.), виготовлена з бісеру білого кольору. Поєднано маленькі та великі бісерини. Використана техніка: «нанизування».

Модель 4. Прикраса (мол. 4 на с. 8.), виготовлена з бісеру білого та червоного кольору. Використана техніка: «нанизування».

У результаті проведеного аналізу моделей – аналогів, можна зробити такий висновок. У сучасних моделях – прикрасах немає чітких правил, що визначають колір, форму, розмір, оздоблення виробів. Усі вироби відповідають своєму призначенню.

Виріб, що проектується, має задовольняти такі вимоги:

1.                    функціональні—має бути декоративним;
2.                    естетичні — має бути красивим, сучасним, виразним;
3.                    ергономічні — зручний у використанні;
4.                    технологічні — не занадто складний у ви­готовленні;
5.                    економічні—матеріали недорогі та доступні.

Моделі 1, 3 наштовхнули мене на ідею виконання тематичного сюжету. З цих моделей ми візьмемо технологічну послідовність виготовлення та оздоблення прикраси.

Після аналізу й ретельних досліджень моделей – аналогів для подальшого проектування ми створимо власну модель виробу, яка матиме власну форму, орнамент. Та буде представлений у формі силянки, яка буде оздоблена квітами та листками, це зробить наш виріб ще оригінальнішим. Також ми представимо: браслет та сережки.

 Цей виріб за формою, технікою виконання та оздоблення від­повідає сучасним вимогам до виготовлення прикрас, нескладний у виконанні, не потребує особливого догляду та великих мате­ріальних затрат. А головне, що проектована прикраса має сучасний вигляд, оригінальна у виборі кольорової гами, техніці виконання та оздоблен­ня.

Аналіз моделей-аналогів виробу відповідно до поставлених вимог

ІІІ. Конструкторський етап проектування

 1. Конструювання виробу

 Конструювання — це процес розробки кон­струкції виробу. У процесі конструювання необхідно визначити габаритні розміри виробу, його форму, а також дібрати матеріали для виготовлення. Крім того, слід визначити технологію ви­готовлення прикраси, розробити технологічну карту на виконання цього виробу. Важливим етапом проектування є розрахунок собівартості проекто­ваного виробу та проведення маркетингового дослідження. Це дасть змогу передбачити матеріаль­ні та трудові затрати на виготовлення прикраси, а також допоможе спланувати процес збуту або ре­алізації виробу.

 Серед моделей-аналогів, які ми розглянули, є прикраси оздоблені листочками та квітами. У прикрасах, використана техніка виконання: «нанизування». Після аналізу й ретельних досліджень моделей-аналогів ми створили власну модель прикраси. Модель буде виконана технікою «нанизування» з використанням оздоблення рослинним орнаментом.

2. Вибір матеріалів

 Наш виріб відрізняється від аналогів деякими особливостями. Насамперед вирізняється його привабливе зовнішнє оформлення та кольорова гама. Для того, щоб виготовити подібний виріб, потрібно прикласти багато зусиль, терпіння і наполегливості.

Ми виготовили прикрасу із бісеру, яка виконує свою безпосередню функцію та є окрасою сучасної жінки. Мені потрібно було добре подумати :

•      як виготовити дану, роботу
•      як вона буде виглядати,
•      які функції вона буде виконувати,
•      з яких матеріалів її зробити?

 В якості основного матеріалу ми взяли червоний бісер, який є зручним для роботи. Технологічні властивості його дають нам змогу виконати обраний виріб. Для оздоблення пропонуємо використати бісер різного кольору – відповідно для виготовлення квітів та листків. Ці кольори ми обрали тому, що вони невимушено й органічно гармонують з фоном обраного виробу, теплі, вражають світлом, радістю, багатством, енергією й теплом. Також нам потрібен бісер більшого розміру (жовтого кольору) для виготовлення браслета, обручки, сережок.

Для роботи над прикрасою нам необхідні:

•          матеріали: волосінь, бісер 5 кольорів;
•          інструменти: голка, ножиці.

3. Розробка технологічної послідовності виготовлення виробу

 Будь-який виріб неможливо виготовити без планування послідовності роботи.

 Перед початком роботи бісер обов’язково переглядають для виявлення дефектів (різний розмір). Для виготовлення потрібна волосінь ( не менше 6-ти метрів).

 Беремо спочатку волосінь ( 5м. 10см.) ділимо її на 6 рівних частин і розрізаємо.

Технологічна карта виготовлення прикраси

4. Економічне обґрунтування виготовлення прикраси

 Ми обрали цю модель, тому що з економічної точ­ки зору:

1) у результаті роботи мала кількість залишків сировини ( бісеру), які потім можна використати для виго­товлення аналогічних прикрас;

2) вона нескладна у виготовленні;

3) для виготовлення затрачається мі­німальна кількість допоміжних ма­теріалів.

 5. Екологічне обґрунтування

Для виготовлення прикраси використано матеріал, який відповідає вимогам до матеріалів, придатних для виготовлення виробів.

Виріб повинен мати естетичний вигляд, зберігати форму, легко чиститися. Конструкція виробу повинна бути оригінальною.

6. Технологічні особливості

За ними виріб повинен відповідати затвердженому еталонному зразку, тобто бути виконаним акуратно і технічно правильно, з гармонійним поєднанням кольорів. У виробах не повинно бути вузлів, кінців, неправильного розрахунку кількості намистин, що призведе до спотворення форми. Не повинно бути також закінчення елемента узору бісером іншого кольору. Невідповідності розміру бісеру, бо це деформує узори.

7. Методика і послідовність виконання виробу

Асортимент прикрас, а саме виробів з бісеру у наш час все більше входить у побут, адже прикраси є найбільш поширеним видом декору одягу і невід'ємною частиною задоволення естетичних смаків людини.

Для даної роботи ми вибрали виріб із бісеру, який належить до прикрас.

Даний виріб виконано технікою «нанизування» з подальшим переплетенням та оздобленням квітами та листочками.

 Техніка «нанизування» – одна з найпоширеніших у сучасних українських народних прикрасах із бісеру. Таку назву вона дістала тому, що на волосінь набирали (нанизували) бісеринки(одна за одною). При роботі потрібно, щоб бісеринки лягали в один бік. І дотримуватись точного розрахунку.

8. Економічний аналіз проекту. Розрахунок собівартості виробу

8.1. Витрати на матеріали

Волосінь - вартість 1м — 1грн.

Витрати волосіні — 6м.

В_в = Рв х Цв,

де В_в — витрати на волосінь

Р — витрата волосіні,

Ц — ціна 1м волосіні.

В_в = 6 x 1 = 6 грн.

Бісер - вартість 1 пакета —2 грн.

Витрата — 10 пакетів.

Вб = Р х Ц

 де В_б — витрати на бісер,

Р_б — витрата бісеру,

Цб — ціна 1 пакета бісеру.

В_б = 10 x 2 = 20 грн.

Загальні витрати на матеріали В_м становлять:

В_м = Вв + В_б = 6 + 20 = 26 грн

В_м = 26 грн.

8.3. Затрати на оплату праці

1. На підбір орнаменту ми витратили 15 хв.

2. Для підбору бісеру витратили – 15 хв.

3. На виготовлення 18год.

 Загальна кількість часу на виготовлення виробу 18 год.30 хв.

Час виготовлення виробу tв —18 год. 30хв.

Умовна оплата праці за 1 год становить 2,5 грн, тому О_п = 2,5 грн.

Затрати на оплату праці — 3оп:

3оп =18,30 x 2,5 = 45,75 грн.

Податок на заробітну плату — П_зл становить 13%, отже

Пзп = Зоп х 13% : 100%

П_зп = 45,75 х 13% : 100% = 5,95грн.

8.5. Затрати на оренду приміщення

Оскільки наш виріб виготовлявся у шкільній майстерні, плата за оренду приміщення не врахо­вується.

8.6. Собівартість сувеніру С_с

С_с = В_м + З_е. + 3_оп

С_с= 6 + 20 + 45,75 + 5,95 = 77,70 грн.

Отже, собівартість прикраси становить 77,70 грн.

 Найбільш суттєвим у структурі собівартості є по­казники витрат на матеріали та на оплату праці. Оскільки прикраса виготовлена та оздоблена ручним способом, тому найвищим показником є оплата праці.

9.Оцінка якості виготовленого виробу

10. Маркетингове дослідження

 Маркетингове дослідження включає вико­нання програми, яка складається з трьох етапів:

1.                    вивчення ринку;
2.                    вивчення потенційного покупця та потенцій­ного попиту;
3.                    інформування покупця та стимулювання по­питу.

Виконання маркетингової програми

10. 1. Вивчення ринку

На цьому етапі необхідно:

а) проаналізувати асортимент аналогічної про­дукції на ринку

6) вивчити й дослідити ціни на аналогічні ви­роби.

Проаналізувавши зібрану інформацію, ми під­били підсумки й визначили, що аналогічна продук­ція є товаром широкого вжитку й реалізується у магазинах та на промислових ринках у відділах подарунків. ЇЇ ціна залежить від виду використаних матеріалів, якості та обсягу роботи, від виду оздоблення.

У результаті проведених досліджень виявле­но, що ціна на дану продукцію коливається від 50 до 400 грн. Отже, ураховуючи те, що наш виріб оздоблений ручним способом, він є оригіналь­ним, тому орієнтовна ціна нашого сувеніру 150— 200 грн.

Отже. Можемо мати прибуток:

П = Ц - С

П = 200 – 77,70 = 122,30 грн.

Отже, проект є економічно вигідним.

10. 2. Виявлення потенційного покупця та потенційного попиту

Потенційних покупців умовно можна поділити на дві групи:

1) ті, хто купує дану продукцію для задоволення власних художньо-естетичних смаків та потреб;

2) покупці, які виявляють попит на ці вироби як подарункові товари в період календарних свят та особистих подій.

Ураховуючи це, можна передбачити, що наша прикраса буде придбана людьми, які цінують декоративно-ужиткове мистецтво, прикрашають себе подібними виробами, а також у подарунок своїм близьким та рідним. Тому наш виріб можна запропонувати для продажу у магазинах промислових товарів.

10.                3. Інформування покупця та стимулювання

Цієї мети можна досягнути, створивши ре­кламну листівку виготовленої прикраси, на якій можна розмістити фото виробу з описом, із про­позицією купівлі та рекомендаціями щодо вико­ристання. Також можна організувати виставку-продаж. Дієвим способом реклами є проведен­ня публічних захистів учнівських проектів із де­монструванням виробу. Домовленість із влас­никами магазинів промислових товарів, щодо виставлення виробу на вітринах для продажу може також розглядатись як ефективний варі­ант маркетингу. Відпускна ціна на наш виріб буде залежати від домовленості з власником магазину.

ІІІ. Технологічний етап проектування

Технологічний етап передбачає процес виго­товлення прикраси. Це один із найбільш трудоміст­ких процесів, який передбачає великі затрати часу, використання вмінь та навичок. Під час ро­боти нам допоможе розроблена на конструктор­ському етапі технологічна карта, у якій описана послідовність виготовлення прикраси з поопера­ційними ескізами та описом використаних інстру­ментів і матеріалів.

Волосінь та бісер добирають в залежності від призначення виробу.

Для виконання роботи потрібний ескіз, волосінь, бісер та гармонійне поєднання кольорів. Зовнішній вигляд виробу залежить від матеріалів з яких він виготовлений.

Для виготовлення прикраси ми використали бісер 5 кольорів.

Для роботи над прикрасою нам потрібні спеціальна голка, ножиці, сантиметрова стрічка, волосінь, бісер, листочки, сережки.

IV. Заключний етап проектування

Розроблений проект дав нам змогу створити оригінальну прикрасу, яка може бути окрасою будь-якої молодої панянки.

На початку проекту ми визначили витрати матеріалів та часу для виконання прикраси. Виробни­цтво не обходиться без залишків матеріалів, так і в нашому випадку відходами є залишки бісеру та волосіні. Це пояснюється тим, що ми придбали волосінь завдовжки 25м. та бісер 5 кольорів, який не весь був використаний на виготовлення прикраси. Така перевитрата матеріалів не є негативною у нашій розробці, тому що цей залишок можна ви­користати на виготовлення аналогічних прикрас. Для реклами нашого виробу і презентації цьо­го проекту ми розробили маркетингову карту.

Маркетингова карта декоративної прикраси молодої панянки

Декоративна прикраса

Довжина 35 см.

Виконана з бісеру,

оздоблена рослинним орнаментом.

Використана техніка: «нанизування»

Виконала — учениця 9 класу

Виповзького НВО «ЗОШ І—ІІІ ст.

Переяслав – Хмельницького району

Київської області

Басюк Тетяна Іванівна

Керівник—учитель трудового навчання

Товмач Лідія Іванівна

Висновки

Повертаючись об­личчям до духовної культури сво­го народу, ми повертаємося до забутих джерел, які живили його дух, оберігали чистоту душі, були добрими охоронцями у повсяк­денному житті.

Мистецтво виготовлення прикрас із бісеру прийшло до нас із глибини історії. З покоління у покоління передавалась техніка виготовлення оздоб, узорів та на­родних орнаментів. Завдяки своїй різноманітності, барвистості, са­мобутнім народним мотивам, ви­тонченості селянські бісерні прик­раси здобули визнання не тільки на батьківщині, а й за її межами.

У кожної сучасної жінки існує потреба гарно виглядати, для цього необхідні прикраси.

У зовнішньому образі сучасної жінки прикраса — важливий елемент, що здатен створити стиль та надати елегантності й шарму. Прикраса, яка гармонійно вписується в ансамбль костюма, — своєрідна візитна картка жінки. Вона свідчить про смаки і вподобання, характер і прагнення власника.

Українські вироби з бісеру славляться багатством, тонкістю технічного виконання. В розробці орнаменту, форм досягнуто надзвичайної різноманітності. Сьогодні бісероплетіння розглядається як важлива духовна цінність. Це показовий вид мистецтва, який зберіг, доніс до нас і стверджує подальший розвиток культури народу. Із покоління в покоління переходить мистецтво бісероплетіння в якому відбивається одвічний потяг до краси.

За час виконання проекту ми дізналися дуже багато цікавого і повчального, про народні традиції виготовлення прикрас. Нам також вдалося створити оригіналь­ну декоративну прикрасу, яка є зручною у використанні і має естетичний вигляд.

У результаті розробки і виконання проекту ми:

•  ознайомились з історією походження бісеру;
•  дослідили символіку кольорів;
•  ознайомилися з моделями-аналогами та про­аналізували їх;
•  вивчили додаткові джерела інформації,
•  створили свою оригінальну прикрасу з урахуванням потреб, традицій, можливостей.

ЇЇ оригі­нальність полягає у виборі форми виробу та в розробці власного оформлення.

Конструкція цього виробу є не остаточною, а базовою для подальшого удосконалення шляхом:

1. Зміни розмірів;

2. Різні варіанти оздоблення.

На мою думку, наша робота:

• відповідає естетичним, економічним, функціональним, конструкторським вимогам;

•  має привабливий вигляд;
•  екологічно чиста;
•  гарно поєднується з одягом ;
•  близька до сучасних тенденцій моди і водно­час зберігає традиції нашого народу.

Така прикраса задовольнить вимоги найвибагливіших красунь, і разом із тим стане справжнім витвором декоративно-ужиткового мистецтва.

Результати нашої роботи є корисними для наступних проектів, зокрема, для навчання й творчості учнів та дизайнерів сучасного одягу.

Народні художні вироби з бісеру відзначаються традиційністю технологічних засад та високим художнім рівнем. З огляду на багатство регіональних особливостей та яскраві декоративні якості бісерних виробів українців, народні прикраси з бісеру становлять вагоме мистецьке явище, що має перспективу розвитку.

Література

1. Анна: Журнал по рукоділлю. — 1991. — № 1,4, 5.

2. Антонович Є.А, Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно прикладне мистецтво. Львів, в-во “Світ” – 1992 р. ст. 62-62, ст. 170, 209.

3. Божко Л. А. Изделия из бисера. — М.: Мартин, 2005.

4.. Боринець Н . Творчий проект. Обслуговуючі та технічні види праці.// Тру­дове навчання. №2-2008-С.11.

5. Від ремесла до творчості: 36. / Упоряд. Ю.Г. Легень­кий. — К.: Час, 1990. — С152.

6.                    Войтович О . Упровадження методу проектів у виховний процес.// Відкри­тий урок. -№9-2008-С.ЗЗ.

7. Коберник О . Проектна технологія на уроках трудового навчання. // Трудове навчання. №1-2008 С 3.

8. Литвинець Э.Н. . Низание и ручное вышивание. 1996 р. ст. 12-13.

9.Сендецька О. Використання методу проектів на уроках трудового навчан­ня. //Трудове навчання. №8-2008-С.З.

10. Щербаківський В. Українське мистецтво. Київ, “Либідь”, 1995 р. - Ст. 115.