Принцип гуманізації навчально-виховного процесу у вищій школі .

Принцип гуманізації навчально-виховного процесу у вищій школі . Реалізація принципу гуманізації навчально-виховного процесу у ВШ. Принцип гуманізації змісту освіти. Реалізація принципу гуманізації змісту ВО.

Сьогодні в умовах модернізації української освіти одним із напрямів оптимізації навчального процесу у вищих навчальних закладах є його спрямування на демократизацію взаємовідносин викладача та студента, що відображається в нових підходах до навчання, зокрема: створення сприятливої атмосфери співробітництва;зменшення монологічного викладу матеріалу та дублювання інформації, яка може бути отримана з доступних джерел, і переходу до діалогізованого спілкування зі студентами під час навчального процесу; впровадження в навчальний процес активних методів навчання, які сприяють розкриттю творчої особистості, розвитку ініціативи, активізації пізнавально-навчальної діяльності студентів

Найважливішим системоутворювальним принципом реформування освіти є її гуманізація. Вона полягає в утвердженні особистості студента як найвищої соціальної цінності, в найповнішому розкритті його здібностей, задоволенні різноманітних потреб, гармонії стосунків із педагогічними, науково-педагогічними працівниками і набутті професійно необхідних знань.

Вища освіта − основа духовного розвитку суспільства й окремої людини. Від її якості залежать інтелектуальний, культурний, моральний рівень народу і ставлення до нього в світі. Усвідомивши необхідність інтеграції у світову спільноту, необхідно орієнтувати освіту на загальнолюдські цінності та пріоритети, а саме − гуманізацію і демократизацію навчально-виховного процесу.

Підготовка майбутніх фахівців відповідно до гуманістичної парадигми полягає у формуванні гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності. Під гуманістичною спрямованістю ми розуміємо єдність мотиваційноціннісних орієнтацій особистості, в основі якої – ставлення до людини як найвищої цінності. Вона визначає, стимулює всі види й форми взаємин учасників педагогічного процесу, зміст діяльності педагога.

Виявляючи в діалозі, співпраці, партнерстві повагу до студента, толерантність і справедливість, педагог захищає свободу особистості, продовжує культурну спадщину, творить нові цінності, стає співучасником зміцнення демократичного ладу.

Гуманістичне виховання є однією з проблем науки про людину. Воно грунтується на таких принципах: — створення умов для формування кращих якостей і здібностей студента; — гуманізація стосунків між викладачами і вихованцями; — повага до особистості майбутнього спеціаліста; — толерантність у ставленні до студентів; — розуміння його запитів, інтересів; — виховання щирої, людяної, доброзичливої, милосердної особистості.

Важлива запорука ефективності гуманістичного виховання − стиль взаємин викладача і студентів. Виділяють такі типи взаємовідносин: — авторитетний, що характеризується доброзичливим, щирим, ніжним ставленням педагога до вихованця, підтримкою всіх його починань; — авторитарний, який демонструє холодність у спілкуванні між викладачем і студентом. Для таких педагогів характерні замкнутість, сухість, категоричність, нерідко вони виступають як диктатори; — ситуативний, коли при загальному позитивному ставленні до студентів викладач періодично поводиться або дуже ліберально, або жорстоко.

Реалізація стратегічного принципу “гуманізації” здійснюється через низку тактичних. Провідним серед них є принцип спрямованості на всебічний розвиток особистості молодого спеціаліста. Навчальні заклади надають студентам можливості для всебічного розвитку їхніх здібностей, розвивають почуття соціальної відповідальності, виховують в них такі якості, які б допомогли їм стати гідними членами демократичного суспільства і сприяли таким змінам, котрі забезпечували б рівноправність та справедливість у соціумі.

Особливо важливим для гуманізації постає принцип національної спрямованості, тобто впровадження української культури, в тому числі – мови, літератури, історії у навчально-виховний процес, у діяльність громадських організацій вузу, у позааудиторну, клубну роботу. Багато заходів, які спрямовані на пропаганду української самодіяльності та творчого доробку студентів і молодих викладачів, допомагають їм усвідомити всю гуманну, миролюбну сутність української нації, шляхи її співдружності з іншими націями.

Не менш важливим тактичним принципом гуманізації вищої освіти є доступність для всіх, у кого є для цього необхідні здібності, мотивації і відповідна підготовка. Право на рівний доступ до вищої освіти проголошено найважливішими міжнародними документами: “Загальною декларацією прав людини”, “Конвенцією про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти”, “Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права людини”.

Іншим важливим принципом є гнучкість. Вища освіта повинна пропонувати різноманітні форми навчання, щоб задовольнити освітні потреби на всіх етапах життєвого шляху людини. Вища освіта має ґрунтуватися на врахуванні особливостей конкретних студентів та учнів і їх соціально-культурного середовища, і забезпечувати умови для навчання: підготовка протягом неповного навчального дня, у зручний для студентів час, організація дистанційного навчання, учбових модулів, котрі базуються на системі залікових балів, віртуальних університетів тощо.

Гуманізація вищої освіти реалізується і через традиційний для педагогіки принцип зв’язку навчально-виховного процесу з життям. Однак в нових реаліях суть цього принципу полягає у вихованні у студентів системи життєвих орієнтирів, заснованої з одного боку на гуманістичних цінностях, а з іншого на адекватному сприйнятті змін в суспільстві.

Принцип прогностичності вищої освіти проявляється в тому, що інтелектуальні ресурси вищої школи орієнтуються на прогнозування наслідків таких ситуацій, за яких 187 можуть бути обмежені істина та справедливість, і на запобігання таких ситуацій; крім того, вища школа повинна вивчати тенденції можливого майбутнього розвитку і сприяти вибору оптимального напрямку суспільного розвитку.

У період кризи цінностей актуальним стає принцип моральності. Гуманістична функція вищої освіти покликана актуалізувати і спрямовувати моральні норми на підтримання прав людини, прав дитини, на охорону навколишнього середовища; вища школа покликана стежити за тим, щоб загальні інтереси людей не приносилися в жертву егоїстичним інтересам окремих індивідів, котрі посідають верхні щаблі соціальної ієрархії.

В контексті реалізації принципу толерантності завданням вищої школи є культивування у людей вміння поважати і враховувати інтереси інших, що поступово втілюватиме культуру мирного співіснування або культуру досягнення і підтримання миру. Вища школа повинна проводити дослідження по виявленню чинників, що приводять до виникнення конфліктів та воєн, проявів насильства та ненависті.

Принцип солідарності у вищий освіті має проявлятися у посиленні солідарних зусиль вищих навчальних закладів між собою та з іншими інститутами суспільства. Важливим тактичним принципом гуманізації вищої освіти є також різноманітність форм вищої освіти. Він забезпечує здобуття наукових ступенів, короткострокові курси, навчання протягом неповного дня, гнучкий розклад занять, модульні курси, дистанційне навчання з відповідною підтримкою тощо.

Принцип формування творчого потенціалу спеціаліста з вищою освітою вимагає від викладачів творчість. Вищі навчальні заклади повинні забезпечувати таку освіту своїм студентам, яка виховує їх добре інформованими і глибоко мотивованими громадянами, котрі здатні до критичного мислення, аналізу суспільних проблем, пошуку засобів розв’язування цих проблем і до реалізації результатів цього пошуку у практичній діяльності.

Принцип професійної компетентності викладачів вищої школи передбачає, що вони повинні невпинно підвищувати кваліфікацію, рівень власних наукових досліджень і викладання. Принцип всебічності, об’єктивності оцінки якості вищої освіти. Відомо, що поліпшення якості освіти можливе лише за умови постійного удосконалення критеріїв її оцінки. Принцип безперервності освіти передбачає можливість та необхідність для людей будь-якого віку поновлювати та поповнювати набуті раніше знання, розвивати нові виробничі та науково-експериментальні навички, підвищувати власний загальний рівень культури.

Під гуманізацією як стратегією реформування освіти слід розуміти принцип, за яким спрямовується широка підготовка спеціалістів не лише загальноосвітнього та загальнокультурного профілю, а й усіх профілів на високому щаблі сучасної культурної людини, яка володіє глибокою інформацією в історії, літературі, мистецтві. Частково це здійснюється за рахунок викладання цих дисциплін, частково – на засадах добровільних спецкурсів та факультативів, частково – завдяки роботі бібліотеки в масових заходах (конференціях, відзначенні ювілеїв, проведенні книжкових оглядів та виставок), частково – культурно-масовою роботою в вузівському клубі, у гуртожитках, на факультетах культури та усіх інших ініціативних формах.

В свою чергу комплексна реалізація зазначених вище тактичних принципів забезпечить ефективне виконання стратегічного принципу гуманізації як фактору реформування нашої вищої школи до рівня найвищих світових освітніх стандартів.

Література : Химинець В. В., Інноваційно-гуманістичне спрямування сучасної освіти, „Педагогіка і психологія” 2010, № 4(69). Баран Л. М., Баран Р. Т., Власова О. П., Власова Т.І., Грабовська І. М., Купцова Т. А. Проблеми гуманізації освіти в контексті трансформації вищої школи України: монографія. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2008. – 232 с. 189 Волошин В. В. Основні шляхи гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах України/ В. В Волошин . Наук-метод. зб.: Нові технології і навчання. Вип.: 24, 1998. С. 128-131. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація ігуманітаризація освіти. Шлях освіти. – 2001. - № 2 – С .2 - 56; №3 – С .2 - 8. Основні засади розвитку вищої освіти України: навч.-метод. посібник/ І. О. Вакарчук (ред.). – К.: Вид-во НПУ ім. Н. П. Драгоманова, 2008. – 172 с. Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої політики / В. Андрущенко (заг.ред.) – К.: К.І. С., 2003. – 296 с.