Методи учіння - складова частина педагогічного процесу

Методи учіння

Учіння є однією зі складових педагогічного процесу, що охоплює діяльність учня (студента) під керівництвом учителя (викладача). Учіння зумовлюється станом розвитку науки, навчальними програмами, підручниками і посібниками, а методи і форми - специфікою матеріалу, що його засвоює учень, науковою скерованістю його матеріалу тощо. Кінцевою метою учіння є міцне засвоєння знань, вироблення практичних умінь, доведення навичок до автоматизму їх виконання.

Метод учіння – це спосіб пізнавальної діяльності учнів, зорієнтованих на творче засвоєння ЗУНів і вироблення світоглядних переконань на заняттях і під час самостійної роботи. До них відносять: вправи, спостереження, лабораторні і виробничі досліди, розв’язування технічних і технологічних задач, робота з науково-технічною літературою, з книжками, довідниками, Інтернетом тощо.

Спостереження – це цілеспрямоване, безпосередньо чуттєве сприйняття предметів, явищ, процесів навколишньої дійсності з метою їх пізнання. Психологи вважають, що відчуття і сприйняття, які виникають під час спостереження об’єктів (явищ і процесів), складають основу уявлень. У поєднанні з мовленнєвою діяльністю зорові, слухові, нюхові, рухові образи фіксуються пам’яттю і зберігаються досить довго, що сприяє розвитку спостережливості. Спостереження.

Спостереження об’єктів, явищ, процесів реальної дійсності пов’язані з аналітико-синтетичною розумовою діяльністю. Спочатку в ході спостереження виникає сприйняття, яке дозволяє виділити зовнішні особливості певного об’єкту, явища, процесу з інших, споріднених їм (аналіз). Проте об’єкт (явище, процес) спостерігається і сприймається в цілісному вигляді. В подальшому об’єкт (явище, процес), за яким спостерігають, підлягає детальнішому розумовому розчленуванню: спочатку сприймаються яскравіші, помітніші (проте не завжди істотні) його ознаки, властивості (аналіз), а потім і інші властивості та їх взаємозв’язки (синтез).

Для формування правильних уявлень вчителю необхідно спрямовувати спостереження учнів на виділення істотних ознак властивостей, взаємозв’язків об’єктів (явищ, процесів), за якими спостерігають. Цьому сприяють прийоми мислення, з допомогою яких учні здійснюють спостереження: аналіз, синтез, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення. Систематичні самостійні спостереження школярів розвивають їх увагу, пам’ять, мислення.

В процесі трудового і професійного навчання можна виділити два види самостійних спостережень учнів:- спостереження натуральних об’єктів – предметів знарядь праці і тощо, зображувальних засобів наочності, трудових прийомів, виробничих процесів;- спостереження, як вид практичної діяльності учнів під час виконання лабораторно-практичних робіт і виробничих дослідів.

Лабораторні і виробничі досліди забезпечують єдність пізнавальної та практичної діяльності школярів, дають їм можливість самостійно досліджувати об’єкти (явища, процеси) промислового і сільськогосподарського виробництва. Досліди, які виконуються учнями в кабінетах шкіл, лабораторіях, навчальних майстернях, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, на навчально-дослідних ділянках, полях колгоспів і радгоспів допомагають їм познайомитися з деякими методами дослідницьких робіт, що проводяться в лабораторних і виробничих умовах. Лабораторні і виробничі досліди.

До проведення лабораторних і виробничих дослідів висувається ряд педагогічних вимог:учням повинні бути зрозумілими мета досліду, план і умови його проведення;вони повинні розуміти, що і як спостерігати, фіксувати спостережене;вчителю необхідно здійснювати контроль за ходом експерименту і надавати школярам необхідну допомогу;результати досліду повинні бути логічним підґрунтям для висновків і узагальнень;досліди повинні бути спрямовані на формування трудових умінь.

Вправи у трудовому навчанні – це багаторазове цілеспрямоване повторення певних дій для формування і вдосконалення вмінь і навичок поводження з технікою і виконання технологічних трудових процесів. Вправи повинні виконуватися учнями продумано, з чітким розумінням мети майбутньої роботи, способів її здійснення. Свідоме виконання учнями вправ передбачає ознайомлення з суттю, виробничим призначенням і технікою виконання операції або процесу, які опановуються. За такої підготовки до роботи школярі набувають знань з основ наук, намагаються краще виконувати трудові операції, продумують можливість вдосконалення в них. Вправи.

Самостійні роботи учнів – метод навчання, що полягає у виконанні учнями завдань з метою засвоєння знань, формування вмінь і навичок розвитку розумової і моторної (рухової) діяльності. Під час трудового і професійного навчання самостійні роботи учнів широко розповсюджені на уроках, лабораторно-практичних заняттях, практикумах, екскурсіях, щорічній трудовій практиці. Вчитель організовує, скеровує (поточний інструктаж) і контролює дії учнів під час виконання самостійної роботи, надаючи їм різну допомогу, стимулюючи і заохочуючи успіх у роботі, підбиває підсумки та оцінює. Самостійна робота учнів.

В загальному вигляді структура самостійних робіт учнів є наступною:- отримання завдання від вчителя і обміркування його змісту;- усвідомлення мети майбутньої діяльності, мобілізація знань, вмінь, накопиченого практичного досвіду;- планування майбутньої діяльності;- виконання завдання; внесення корективів у роботу, якщо це потрібно, здійснення самоконтролю;- аналіз результатів роботи (порівняння їх з метою).

Під задачею будемо розуміти ситуацію, яка містить протиріччя між даними та вимогою і вказівкою на його усунення. Технічні задачі побудовані на технічному матеріалі і вимагають для свого розв’язку застосування технічних знань і вмінь, знань з основ наук, а також роздумів. Задачі можуть бути використані на всіх етапах заняття. Це залежить від мети та підготовки учнів (глибини і міцності знань, рівня розвитку, ступеня активності і т.п.). На уроках трудового навчання задачі рідко виступають як самостійний об’єкт навчальної діяльності учнів. Вони найчастіше включаються до програмного матеріалу, розширюють його дидактичні функції. Збагачений за допомогою задач навчальний матеріал стає не лише об’єктом пізнання і дії, але й засобом стимулювання розумової діяльності учнів, активізації їх мислення і розвитку творчості. Вирішення виробничо-технічних задач.

Особливо важливо роз'яснити старшокласникам роль повноцінної освіти в національному відродженні, становленні державності та демократизації суспільства в Україні; відтворенні інтелектуального і духовного потенціалу народу; інтелектуалізації праці в цілому світі. Це суттєвий елемент формування розуміння суспільної значимості навчальної праці. Розповіді, бесіди, лекції в даному випадку набувають характеру методів стимулювання обов'язку в учінні. Висновок

1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1977. 2. Дидактика современной школы / Ред. В. А. Онищука. — К.: Рад. шк., 1987. — С. 175-200. 3. Педагогіка / За ред. Алексюка А. М. — К.: Вища школа, 1985. — С. 150-165. 4. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів – К.: Абрис, 1997. – 416 с. – С. 7-36. 5. Ягупов В. В. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с. – С. 317-325. Література