Сценарій екологічного свята

Тема. «Природа – наша мати, треба її оберігати»

Мета: Вчити шукати шляхи збереження й охорони природи на планеті,  розвивати пізнавальний інтерес; формувати вміння стисло висловлювати думки, висловлювати оцінні судження про стан об’єктів природи, планувати свою діяльність, розвивати комунікативні, соціальні, природничі компетенції;

виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, дбайливість і відповідальність за дії і поведінку людини в природі.

Хід свята:

І. Вступне слово вчителя

ІІ. Презентація «Природа планети Земля»

ІІІ. Виступ дітей

 Дівчинка - «Земля»

А я — Земля! Хіба  ж я не казкова?

Усе життя — це казка чарівна!

Дивись, людино, ось квіточка чудова,

А тут є інша, ось іще одна.

А ось жучок заліз собі на зілля,

У небі пташка пісеньку співа.

Навколо тебе чарівне довкілля,

Бо ж я планета гарна і жива.

А як без мене жити?

Усе б живе пропало назавжди.

У космосі вам добре всім летіти.

І поки є Земля — нема біди.

 Діти:

1. Земля — це найбільше у Космосі диво!

 Планета красива, жива, чарівна.

 Усі хай живуть на Планеті щасливо,

 Тим більше — Земля для людей всіх одна.

    2.  І людям  потрібно завжди пам’ятати:

 Земля — це наш дім і космічне житло.

 Тому про довкілля нам треба подбати,

 Щоб затишно всім в цьому домі було.

3.  Ми любимо  свій рідний край.

  Ми хочемо дихати чистим повітрям

   Ми прагнемо зберегти природу ставків.

  Ми – друзі твої, Природо!

4. Природа — це щастя, натхнення і диво,

 Безмежна краса, сонця радісна гра.

 Хай кожен живе у природі щасливо.

 Людина ж приходить у світ для добра.

5.  Людина — не цар, а частина природи.

 Природа повітря нам, воду дає.

 І їжу, й красу — їй нічого не шкода.

 І ділиться всім, що в ній доброго є.

6   І з вдячністю кожен дарунки приймає:

 Повітря, водичку і їжу, й красу

 Людина і звір, і жучок, що літає,

 І пташка, що п’є з квітки чисту росу.

7 .  В гармонії треба з природою жити

 Всім нам, щоб довкілля повсюди цвіло.

 А шкоди природі не можна робити,

 Щоб добре і людям, і звірам було.

 Звучить мелодія «Звуки  річки»

1 учень.  Щоб до життя нам повернути річку;

 Трудитись треба всім чимало.

 Не лити бруд їдкий в водичку

 І не кидати, що попало.

 Розчистити дзвінкі джерельця,

 Навкруг дерева посадити.

 Прийняти біль ріки до серця

 І все це треба вже робити!

2 учень.  А в ліс прийшов, то не сміти.

 У лісі не господар ти,

 А лише гість. Поводься чемно,

 І не кричи, як звір, даремно.

 А лиш тихенько говори,

 Пляшки, кульки ти прибери.

 Тваринам все це не потрібно,

 Людині ж має бути стидно.

Сценка «Екологія і ми»

(Дія відбувається в лісі. На сцені з’являються два хлопчики, які між собою розмовляють.)

Р о м а н. Владе, ти глянь, яке гарне місце: травичка зелененька.

В л а д. Справді гарно! Ну що ж, зупинимося тут.

Ти подивись, а он  джерело і дуб. Багаття розведемо ми тут

(починають розбирати речі)

Р о м а н. Добре, під дубом, то й під дубом.

В л а д. Пошукай дрова.

Р о м а н.  Навіщо кудись йти? А дуб навіщо? Гілок з дуба наламаємо, нам вистачить. А ти йди до джерела за водою.

В л а д. А ось мурашки. Що, прийшли вже на обід?

Р о м а н. Владе, ану передай від нас їм привіт.

 (Влад  знищує мурашник)

Р о м а н.  Пакетики, пакетики, тебе ось тут, а тебе ось тут …(кидає)

Сідають їсти.

В л а д.  Консерви смачні, та шкода, на один зуб,

               а  банку тут лишай, кидай під оцей дуб.

Р о м а н. Пий вже свою колу,

                Бляшанку тут кидай,

                Забери її колись

                Якийсь мамай!

 В л а д. Ти  що?  Мене юшкою облив!

Р о м а н. Пішли до джерела, води в нас іншої нема!

В л а д. Чи добрий в тебе порошок? Чи пляму виведе мою?

Р о м а н. Не тільки пляму виведе твою, а й риба вся на берег повиплигує (читає на пачці) синтетичний сильнодіючий пральний засіб…

 На сцені з’являються юннати

1.ю н н а т.  Громадяни, ви порушили закон.

Р о м а н  і   В л а д.    Який?

2  ю н н а т.  Закон природи. Та ви хоч знаєте, де перебуваєте?

Хлопці. Де ж це?

1 юннат У лісі, де росте багато  різних видів дерев і кущів. А дуб може рости до 100 років і вода в джерелі цілюща.

2 юннат А ви прийшли, спокій порушили,

               І чисте джерело забруднили,

               І з дуба гілочки зломили,

               А мурашник, теж ви зрушили?

               Ще й як насмітили! Як же ви посміли?

Роман.  Вибачте, ми ж не хотіли

Влад.  Ми зараз швиденько приберемо і більше сюди ми не прийдемо.

Вчитель:   Ця історія близька до нашого життя. Мабуть, ніхто з вас не замислюється над тим, як ви відпочиваєте. Сподіваємось, що хлопці все зрозуміли і більше так не будуть себе поводити із природою. Мабуть їм і вам не відомо, що поліетиленовий пакет в природі лежить 200 років. Скло може в землі пролежати 1000 років, забута консервна банка не розкладається понад 90 років, а папір 2 роки.

Ми природу, у якій живемо,

Всі разом дружно збережемо,

Рослинам і птахам ми допоможемо,

Ми віримо у це, ми всі разом зможемо!

   ІV. Презентація «Бережіть природу!»

3 учень.   Не рви квіток, нехай цвітуть.

 Маленькі бджілки там живуть,

Жучки і оси п’ють нектар,

 Бо ж квітка — це природи дар!

 Бо квітка — це жива краса,

 На ній збирається роса.

 Вона і радує, й дивує...

 А зло хай квітку не марнує.

4 учень.   А вогнище — велике лихо.

 Тому з вогнем поводься тихо.

 І не пали у лісі, в полі.

 З вогнем не грайся! Вже доволі!

 Все спалахне від нього вмить.

 Звір, пташка, ліс — усе згорить!

 Загине все в вогні страшному,

 Людина теж загине в ньому.

5 учень.   Метелики, неначе квіти,

 Але не треба їх ловити.

 І хоч вони тваринки дрібні,

 Та квітам просто необхідні.

 Ще й радість та красу дають.

 Нехай живуть, нехай живуть!

 Не треба їх тобі ловити.

 Усе приходить в світ, щоб жити!

6 учень.   Пташки щебечуть і літають,

 Чому ж у клітці не співають?

 Тому співають, що літають,

 Щебечуть, бо свободу мають.

 А в клітці що? Немає волі,

 Ні вітерцю, як в чистім полі.

 Ні неба, ні дощу немає.

 У клітці пташечка вмирає...

Під  мелодію  «Звуки дощу» виходить хлопчик 

Дощ.

Я без запрошення не йшов сюди,

Земля мене про це просила!

Казала: «Дощику, прийди,

Мені вологи дуже треба й сили».

Я залюбки прийшов, полив поля,

Умив траву, листочки молоденькі,

Щасливо усміхнулася земля.

І все рости взялося помаленьку.

Пісня «Щось гриміло…»

Мелодія «Вихід Шапокляк»

Вчитель.  Діти, хто це може бути?

Шапокляк.  А що, ви мене не впізнали?  (розкидає папірці) 

 Вчитель. Постривай, постривай! Ти нам свято вести не заважай. Залишайся, тільки папірці позбирай, бо від тебе старенької тільки зло.

Шапокляк. Це я старенька? Та я ще молода і тілом і душею. Попрошу не обзиватись.

Вчитель. А що це за папірці ти приховала?

Шапокляк. Це загадки, які я хочу загадати дітям. А вони мене вибачать. Діти,  вибачите?

Шапокляк і вчитель загадують дітям загадки

Учні:

 7 учень.   Легені Землі — це зелені ліси!

 Без них ні повітря нема, ні краси.

 Тому про планету хай кожен подбає,

 Не нищить ніхто хай дерев, не ламає.

 Всім людям потрібно дерева садити,

 Щоб дихати свіжим повітрям, щоб жити.

 Тож висадіть всюди деревця малі.

 Учіться творити добро на Землі!

8 учень.   Повітря забруднюють дим і заводи,

 І це завдає всім великої шкоди.

 Бо гинуть дерева, травичка і квіти,

 Хворіють частенько дорослі і діти.

 Та й листя, й гілляччя не треба палити,

 Завісу із диму не треба робити.

 Бо цим ви природі наносите шкоду,

 Ще шкода від диму легеням народу.

9 учень.   Людина жива, як і дерево, й квітка,

 Як білка, їжак і маленька чечітка.

 Вона без повітря не може прожити,

 Їй хочеться спати і їсти, і пити...

 Людина — це витвір живої природи,

 Як пташці, солодкий їй запах свободи.

 І щоб у довкіллі здоровому жити,

 Людині потрібно природу любити.

10 учень.   Духовне здоров’я — це те, що людина

 У серці своєму носити повинна.

 Це радість і світло, любов і тепло,

 Щоб добре навколо всім людям було.

 Це добрість і ласка, любов, співчуття.

 Без світла такого — немає життя.

 Нікому ніколи ви зла не бажайте,

 А сонце любові у серці тримайте!

Слово вчителя про літо.

Танок «Какого цвета лето…»

11 учень. Земля — планета голуба й красива,

І для усіх землян — великий дім,

В якому стільки казки, стільки дива,

І ми повинні мирно жити в нім.

12 учень. Земля — космічна чарівна перлина,

Де є життя, це диво-дивина!

Де є рослини, звірі і людина,

Й така планета в Космосі одна.

13 учень.  Я скажу вам, діти, по секрету:

 Треба берегти свою Планету.

 Бо Земля у цілім космосі — одна! І найкраща, і жива вона.

 Не забруднюйте її, бо це наш дім.

 Нам і жити, й працювати в нім.

 Нам її потрібно захищати,

 Ріки і озера очищати.

 Щоб було повітря свіже й чисті води.

 Ми усі залежим від природи!

V. Заключне слово вчителя