Природні умови Італії та виникнення Риму.

УРОК № 48

 

Тема: Природні умови Італії та виникнення Риму.

Мета:

  навчальна:

•          сформувати уявлення про природно – географічні та кліматичні умови, населення Італії та міста Рим.
•          розкрити особливості початкового етапу розвитку Римської держави;
•          розглянути заняття населення Італії;
•          давати характеристику діяльності племен Італії;

 розвиваюча:

•          розвивати вміння порівнювати Італію та Грецію;
•          удосконалювати навички роботи з історичною картою

виховна:

•          викликати зацікавленість до багатої Римської історії та культури.

 

Обладнання: карта Стародавньої Італії, мультимедійна дошка, проектор,

                      пазли « Стародавня Італія».

 

Тип уроку:  вступний до теми: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: мультимедійна презентація.

 

Очікувані результати

                 Після цього уроку учні зможуть:

•          називати час виникнення Риму;
•          показувати на карті Апеннінський півострів, місто Рим;
•          застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни:

     « патриції», « плебеї», « сенат»;

•          пояснювати причини ліквідації царської влади і встановлення республіки;
•          характеризувати населення Італії та їх заняття.

 

( слайд№1  – епіграф)

ЕПІГРАФ:

 

« Мені б хотілося,

                 щоб кожен читач у міру своїх сил задумався над тим,

яким було життя,

                 побут і звичаї, яким людям і якому способу дій –

вдома чи на війні -

                 зобов’язана держава своїм народженням і зростанням»

                               

                                                       Тит Лівій, давньоримський історик

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

 

Дидактична гра « Пазли»

Роздається карта « Стародавня Італія у ІІ – початок І тис. до н. е.», розрізана на 6 частин. Завдання учнів скласти пазли, як найшвидше.

 

( слайд №2  –карта, що складається як пазли

« Стародавня Італія у ІІ – поч.. І ст.. до н. е.»)

 

( слайд №3 – тема уроку « Природні умови Італії та виникнення Риму»

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

 

( слайд № 4 – проблемне завдання)

 

Проблемне питання.

Чому мореплавство не стало провідним заняттям в Італії на відміну від Греції?

( слайд № 5 – план уроку)

 

План

1. Природнокліматичні умови Апеннінського півострова.
2. Населення Стародавньої Італії.
3. Виникнення Риму та правління царів ( 753 – 510 р. до н. е.)

 

1.   Природнокліматичні умови Апеннінського півострова.

                                                  Розповідь учителя.

 

( супроводжується демонстрацією карти, що зображена на слайді № 6

 « Стародавня Італія у ІІ – поч.. І ст.. до н. е.»)

 

   Апеннінський півострів, розташований на півдні Європи, далеко виступає в Се-редземне море і формою нагадує чобіт. Має довжину близько 1100 км, найбільша його ширина 240 км. Недалеко від пів­острова лежить багато островів, історично пов'язаних із півостровом і кліматично подібних до нього; найбільші й найвідо-міші серед них — Корсика, Сардинія, Сицилія.

    Апеннінський півострів омивається Адріатичним морем на сході, Іонічним морем на півдні, Середземним, Тірренським і Лігурійським морями — на заході та південному заході. Східне узбережжя не має зручних бухт, на відміну від півден-ного і західного.

   Від решти Європи Італія відокремлена Альпами, що й визначає те­плий, сприят-ливий для рільництва клімат. Апеннінські гори — єдині на півострові. Вони не та-кі круті й високі, як Балканські. Більшість річок півострова (Тибр, По та ін.) суд-ноплавні, що сприяло тісним зв'язкам між областями Італії. Півострів багатий на природні ресур­си: метали і сіль.  

 

( слайд №7 – робота з контурною картою)

 

Робота з контурною картою

Позначити:

•          Апеннінський півострів;
•          гори Альпи, Апеннінські гори;
•          моря: Адріатичне, Тірренське та Середземне;
•          річки: Тибр, По;
•          острови: Сицилія, Сардинія, Корсика.
•          м. Рим.

 

Розповідь учителя.

 

( супроводжується демонстрацією карти, що зображена на

слайді № 8 « Стародавня Італія у ІІ – поч.. І ст.. до н. е.»)

 

Виходячи з природно - кліматичних особливостей, Італію поділя­ють на три час-тини: північну, середню і південну.

   Північна Італія зрошується річкою По та її численними притоками і розташо-вана між Альпами й Апеннінськими горами.

      До її складу входили три області:

1) Лігурія;

2)Цизальпійська Галлія, тобто Гал­лія, розташована з цього(італійського)боку Альп

3) Венеція.

Середня Італія лежить між річками Макрою, Рубіконом на пів­ночі, Сіларом і Фертуром (Френто) —на півдні.

    Вона складаєть­ся із шести областей:

•          Етрурія,
•          Лацій,
•          Кампанія,
•          Умбрія,
•          Піцен,
•          Самній.

Південна Італія поділяється на

•          Апулію,
•          Калабрію,
•          Луканію,
•          Бруттій.
•           

 

Використання опорних тез

 

На дошці з’являються опорні тези про природу і клімат Апеннінського півострова і пропонується учням скласти розповідь, використовуючи їх.

  

(слайд № 9 – Опорні тези)

 

Апеннінський півострів

 

Земля родюча;                                                    клімат теплий;

ліси, рівнини, луки;                                          снігу не буває;

найбільша річка Тибр;                                     рослини: апельсини, лимони,

поклади заліза, міді, глини;                               інжир, гранати, мигдаль;

 

 

2. Населення Давньої Італії.

 

Розповідь учителя.

 

( супроводжується роботою з картою, що зображена на

слайді № 10 « Римська республіка в V – ІІІ ст. до н. е.)

         

Про ранню історію Італії та її ранніх жителів відомо досить мало. Однак на основі археологічних знахідок можна відновити карти­ну населення півострова. У Лігурії жили лігури, у Венеції— венети, у Цизальпійській Галлії.— ґалли. На півдні Апеннінського півострова жили япіги, лукани та бруттії. У цій області були також грецькі колонії.

      Греки називали Південну Італію Великою Грецією. Найважливішими містами були Тарент, Кротон, Фурії. У VI—V ст. до н. е. грекам довело­ся боротися з пуна-ми (фінікійцями) та їхніми союзниками — етруска­ми — за владу над Південною Італією. Греки розгромили своїх ворогів у битвах при Гімері (280 р. до н. е.) і при Кумах (474 р. до н. е.), після чого встановили гегемонію в регіоні. Однак через по-стійні конфлікти між окремими полісами їхнє панування тривало недовго. У резу-льтаті грецькі міста виявилися беззахисними перед місцевими племенами.

       Центральну Італію населяли племена італіків та етрусків. Етруски прийшли до Італії морським шляхом приблизно у VIII ст. до н. е. Про їхнє походження нічого не відомо. Прийшовши до області, названої на їхню честь Етрурією, вони підкори-ли місцеві народи й заснували свої міста-держави. Етруски займалися в основному торгівлею та пі­ратством.

     Поряд з етрусками жили італійські народи — латини, самніти й ін­ші. Це були, в основному, мирні хлібороби та скотарі. Однак саме вони заснували місто, що під-корило собі весь відомий тоді світ, — Рим.

 

 

( слайд  № 11 – схема « Текстова таблиця»)

 

Складання текстової схеми

 

За племінною ознакою               за походженням та соціальним поділом

                    

 

 італіки:( латини, сабіни, самніти),              

іллірійці,                                                                       Патриції

етруски,                                                            ( найдавніші корінні жителі Риму)

 

 

гали,

латини

умбри,                                                                                Плебеї

фінікійці (пуни)                                                 ( переселенці з інших місць)

греки,

 

 

( слайд № 12 – робота в групах)

 

Робота в групах.

 

І група дослідників

З’ясувати територію розселення найбільших племен півострова – етрусків і лати-нів, а також причини ворожнечі між ними.

 

( слайд № 13 – відповідь на запитання І групи)

 

ІІ група дослідників

Відшукати в тексті підручника відмінності у правах патрицій та плебеїв.

 

( слайд № 14 – відповідь на запитання ІІ групи)

 

3. Виникнення міста Риму та правління царів.

 

Робота з підручником.

Прочитайте легенду про заснування Риму.

 

( слайд № 15 – Текст цікавинка)

 

Додаткова інформація

 

Текст цікавинка

« Брати – близнюки Рому і Рем, онуки альбанського короля Нумітора, чудотворним способом вирятувалися від смерті. Брат Нумітора, король Амулій, хотів їх потопити, але кошик, у якому кинули їх до ріки, затримався при фіговому дереві, дітей нагодувала своїм молоком вовчиця, а пізніше виховав пастух Фавстул. Коли хлопці підросли, то вбили Амулія, королівську владу віддали Нуміторові, а самі вирішили побудувати нове місто, - де їх вирятувано. З лету птиць ворожили, хто має надати назву оселі, - над Рому лом пролетіли дванадцять орлів – стерв’ятників, і він став засновником міста. Він обвів довкола борозною горб Палатина й так зазначив границю міста. Коли ж Рем почав насміхатися з брата, Рому убив його і заповів, що те саме зустріне кожного, хто схоче перейти мури міста».

 

Словникова робота.

 

Для кращого запам’ятовування сюжету складемо спрощений іменний покажчик.

 

Ромул і Рем  – брати – близнюки, засновники Риму;

Нумітор         – альбанський король;

Амулій         – брат Нумітора; хотів утопити дітей – спадкоємців престолу;

Фавстул        – пастух, який виховав Ромула і Рема.

 

( слайд № 16 « Капіталійська вовчиця»)

 

Робота з ілюстрацією.

 

« Капітолійська вовчиця»

  Фігуру вовчиці було зведено на Капітолійському пагорбі. Виготовлена вона із бронзи ще у VI столітті до н. е., , а постаті немовлят Ромула і Рема додано в добу Ренесансу. 

 

Розповідь учителя.

Легенду про заснування міста підкріплюють результати археологічних розкопок. Зокрема, відомо, що у VIII ст.. до н. е. на лівому березі Тибру, у землях латинів виникло невелике поселення. Перші римляни оселилися на семи пагорбах. Саме тому Рим називають містом на семи пагорбах.

  Легендарна дата заснування Риму — 753 р. до н. е.

 

( слайд № 17 – « Рим VІІІ –V ст.. до н. е.»)

 

Перші поселення виник­ли на Палатинському і Квірінальському пагорбах, між якими ле­жить Капітолійський пагорб, що згодом перетворився на римський кремль. Поступово селища об'єднувалися і стали ядром Риму

   Спочатку римляни жили родинами. На чолі родини був «патер» (батько). Згодом корінні жителі стали називатися патриціями, а на­селення, яке прийшло пізніше,— плебеями (від латин, plebs — на­род, маса). Патриції фактично правили містом, плебеї ж були політично безправними. Ще менше прав мали раби.

 

Головоломка.

 

( слайд № 18 – Головоломка)

 

Розшифрувавши головоломку за допомогою шифротаблиці, ви дізнаєтесь яким чином відбувалося управління в Римі.

 

27  01  21  +  22  07  18  01  23  +  18  01  21  19  06  18  12  10  02  19  21  11

 

 

а	б	в	г	ґ	д	е	є	ж	з	и
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
і	ї	й	к	л	м	н	о	п	р	с
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
т	у	ф	х	ц	ч	ш	щ	ь	ю	я
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33

 

Розповідь учителя.

.

На чолі міста стояв цар, який був одночасно й головним жерцем. Він правив містом разом із радою старійшин — сенатом (від латин. senex — старець).

 

( слайд № 19 – схема «Правління в Римі»)

 

Схема правління в Римі

 

      

Цар          +            сенат                  +                     народні збори

       ( рекс)               рада старшин                          ( з дозволу царя)

                                       з 300 чол.  

                       

 

Розповідь учителя.

Римська традиція знає сімох легендарних царів.

 

( слайд № 20 – « Правління царів у Римі»)

 

1. Ромул, із яким пов'язують перші війни із сусідами — Фідерами і Війями;

                                 заснував Рим, утвердив римський устрій.

2. Нума Помпілій, за якого з'являються ремісничі спілки та жрецькі колегії;   

                                 впровадив релігійні свята та обряди.

3. Тулл Гостилій, який переміг у війні проти міста Альба – Лонги; побудував

                                будинок для сенату

4. Анк Марцій,      за якого в Римі з'являються перші плебеї; заснував порт Остію.

5. Тарквіній Пріск, перший цар з етруської династії Тарквініїв; провів каналізацію

                                  в Римі

6. Сервій Туллій, який провів державну реформу, що мала пер­шорядне значення в

                             боротьбі між патриціями і плебеями; завів поділ на центурії       

                            (сотні у п'яти маєткових класах),оточив Рим мурами

7. Тарквіній Гордий — останній цар, скинутий повстанням (за легендою - у 509 р.

                                     до н. е.).

 

( слайд № 21 – « Історична довідка»)

Історична довідка.

 Тарквіній Гордий. Згідно з твердженнями римських істориків, цар правив як деспот, не скликав ряду старшин — сенат — для прийняття усіх важливих рішень, накладав на громадян великі податки й обов'язки, зловживав правом карати смертю, конфісковував майно громадян і накопичував власні багатства. Коли ж син Тарквінія зневажив Лукрецію — жінку високого роду, й вона позбавила себе життя, народ повстав проти тирана й вигнав його з міста.

 

( слайд № 22 – «Відзнаки  царської влади»)

Відзнаки царської влади

> Палиця зі слонової кістки з образом орла;

> червоні черевики і плащ;

> золотий вінець;

> царський трон, прикрашений слоновою кісткою;

> ліктори-слуги із в'язанками різок і застромленими в них сокирами.

 

( слайд № 23 – « Обов’язки римських царів»)

Обов'язки римських царів

> Керували державними справами;

> видавали закони;

> призначали урядовців;

> укладали договори;

> володіли казною;

> керували у війні;

> засуджували на тілесну кару і смерть;

 

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

( слайд № 24 – «Усний диктант»)

Усний диктант.

1.     Рік заснування міста Рим.
2.     Рим – столиця сучасної …
3.     Найбільша річка Італії.
4.     Корінні жителі Риму.
5.     Плебеї – це…
6.     Два племені, причетні до виникнення держави.
7.     Місто Рим назване іменем …
8.     Символ міста – бронзова скульптура…
9.     Хто був останнім царем у Римі?

    10)Рада старшин мала назву …

    11) Останнім царем, що був вигнаний із Риму був …

Учитель вибірково перевіряє диктант, звертає увагу учнів на ти­пові помилки.

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

   Вирішення проблемного питання:

                                       ( слайд № 25 – Проблемне запитання)

« Чому мореплавство не стало провідним заняттям в Італії на відміну від Греції?».

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

( слайд № 26 – Домашнє завдання)

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті.

3) Випереджальне завдання: Підготувати повідомлення про Пунічні війни.

                                                    ( робота дається по групах)